Аналіз оповідання “Максим Гримач” Марка Вовчка

Аналіз оповідання “Максим Гримач” Марка Вовчка


Шукали аналіз оповідання “Максим Гримач” Марка Вовчка? Ми вже його підготували його для вас! Розглядаємо особливості творчості письменниці, тему оповідання, історію його написання і проблематику. А ще — з’ясовуємо, якою є композиція. Гайда з’ясовувати!


Особливості творчості:

  • збагатила українську літературу жанрами соціально-проблемного оповідання, баладного оповідання, соціальної повісті («Інститутка»), психологічного опові-дання й повісті, соціальної казки художнього нарису;
  • письменниця описувала історичне минуле України, зверталася до фольклорних традиції;
  • форма розповіді: у творах немає спеціального оповідача; є мистецький (коли читач дізнається про все з уст народу);
  • характерні висока ідейність і художність творів.

Тематика творчості:
  • життя дітей;
  • побут дорослих;
  • кохання;
  • боротьба проти кріпацтва;
  • трагізм життя селянства за часів кріпаччини;
  • паразитичне життя дворянства, ченців, міщанства.

 


 

«Максим Гримач»

Історія написання

Входить до збірки «Народні оповідання», яка написана в 1856 – 1857 роках, а опублікована окремою збіркою в грудні 1857 року (на титульній Сторінці стоїть 1858 р.) в Петербурзі.

Редактор і видавець – П.О.Куліш.


Жанр

На думку літературознавців, «Максим Гримач» – не просто оповідання, а оповідання-балада. Адже в основі лежить баладний мотив розлуки дівчини з коханим, який загинув. Зображення трагізму внутрішнього світу героя, ліризм і драматичний сюжет, наявність в оповіданні діалогів, казкових елементів дають підстави назвати оповідання Марка Вовчка «Максим Гримач» баладним.


Тема

Зображення життя українського народу в часи, «як панувала на Вкраїні удвійці Польща і Московщина. Московщина обладувала Україною сьогобочною» на прикладі родини Максима Гримача:

  • Російсько-польська війна 1654-1667 pp. закінчилася Андрусівським перемир’ям 1667 р., за яким Лівобережна Україна і Київ з прилеглими містечками і селами залишилися в складі Російської держави, а Правобережна Україна, крім Києва, відійшла під владу Польщі.
  • Згадується у творі Збруч – річка на межі Тернопільської та Хмельницької областей України, яка розділяла в ті часи Східну і Західну Україну.

Ідея
  • возвеличення почуття кохання (Катрі до Семена);
  • засудження соціальної нерівності;
  • обстоювання автором не спотвореного майновими розрахунками родинного щастя.

Проблематика:
  • батьки і діти;
  • кохання;
  • соціальна нерівність;
  • добро і зло;
  • щастя людини.

Герої твору: батько Максим Гримач, старша дочка Катря, менша – Тетяна, козак Семен (коханий Катрі), козак, що приніс звістку про розбиті човни під час бурі.


Композиція

Твір складається із п’яти частин. Важливу роль у побудові твору відіграють пейзажі (виступають як художній паралелізм). В оповіданні – багатство зорових та слухових образів.

Експозиція: «…се діялось,— давно колись, як панувала на Вкраїні удвійці Польща і Московщина». Зображення розміреного життя сім’ї Максима Гримача.

Зав’язка: кохання Катрі до Семена, відмова всім багатим людям хорошого роду.

Розвиток дії: зустріч Катрі з козаком.

Кульмінація: Катря чинить самогубство (топиться у Дніпрі), дізнавшись про смерть коханого.

Розв’язка: Страждання Максима Гримача через втрату старшої дочки («Зачинився старий Гримач, аж п’ять років не виходив за свої ворота»), заміжжя другої Дочки.


Читайте також:

2 thoughts on “Аналіз оповідання “Максим Гримач” Марка Вовчка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.