українська мова для школи (5–11 клас) і підготовка до НМТ
Підрядна означальна частина пояснює іменник у головній частині й відповідає на питання який? чий? котрий?: Ми зайшли в хату (яку?), що стояла край села. Підрядна з’ясувальна частина пояснює слово зі значенням мовлення, думки, сприйняття, почуття чи волі (найчастіше дієслово) і відповідає на питання відмінків: Учитель сказав (що?), що завтра буде контрольна. Нижче — як відрізнити
Читати далі Складнопідрядні речення з підрядними означальними і з’ясувальними
Складнопідрядне речення — це складне речення з нерівноправними частинами: підрядна частина залежить від головної і приєднується до неї підрядним сполучником (що, щоб, бо, якщо, хоч) або сполучним словом (який, хто, де, коли). Від головної частини до підрядної зазвичай можна поставити питання: Ми вийшли з дому (коли?), коли розвиднілося. Нижче — таблиця «коротко», головна й підрядна
Складносурядне речення — це складне речення, частини якого рівноправні й поєднані сурядними сполучниками і (й), та, а, але, проте, або, чи тощо: Сонечко зайшло, і надворі почало вже темніти (І. Нечуй-Левицький). Між частинами складносурядного речення здебільшого ставимо кому, рідше — тире чи крапку з комою, а в кількох випадках коми немає зовсім. Нижче — схема
Нарешті! Нарешті переходимо до розгляду складних речень. Обіцяємо — буде не складно. Намагатимемося подавати інформацію невеликими дозами і максимально доступно. Тому сьогодні починаємо зі сполучникових і безсполучникових складних речень. Цю тему важливо засвоїти, адже вона супроводжуватиме нас упродовж всього вивчення складних речень. Складними називаються речення, утворені з двох чи кількох простих, об’єднаних в одне ціле за змістом та
Читати далі Типи складних речень за способом зв’язку їх частин: сполучникові й безсполучникові
Це дуже важлива тема! Не засвоївши її, ви втратите багато балів на ЗНО, адже її необхідно знати як для вирішення тестових завдань, так і при написанні власного висловлення. Добре вивчіть правила пунктуації і закріпіть свої знання на практиці. Успіху! Кома між однорідними членами Кома між однорідними членами ставиться: 1. Між усіма однорідними членами, якщо вони
Відокремлені члени речення — це другорядні члени речення, які виділяємо за змістом та інтонацією: в усному мовленні — паузами, на письмі — комами, рідше тире. Відокремленими бувають означення, прикладки, обставини, додатки й уточнювальні члени: Річка, скута кригою, мовчала до весни; Повернувшись додому, я сів за уроки. Нижче — таблиця всіх видів, правила для кожного відокремленого
Вставні слова, словосполучення і речення — це слова й конструкції, якими мовець виражає своє ставлення до сказаного, указує на джерело повідомлення чи порядок думок: мабуть, на жаль, по-перше, на мою думку. Членами речення вони не є, на письмі їх виділяємо комами. А от навіть, майже, адже, принаймні вставними не бувають. Нижче — групи вставних слів
Читати далі Речення зі вставними словами, словосполученнями та реченнями
У щоденному мовленні ми десятки разів за годину вживаємо звертання. Без них складно уявити будь-яку комунікацію. Та й на письмі часто доводиться звертатися до когось. Тому дуже важливо знати, як правильно звертатися до співрозмовника і як виділяти звертання у письмі. Цей матеріал стане у нагоді при вивченні речень зі звертаннями! У складі простого речення, крім
Кожному учаснику НМТ важливо знати, які розділові знаки потрібно ставити при однорідних членах речення. По-перше, трапляються завдання, в яких треба визначити, чи правильно розставлені розділові знаки у реченнях і виявити, у якому з речень є помилка. По-друге, ця тема буде корисною для кожного, хто писатиме власне висловлення, адже за пунктуацією у своєму творі треба ретельно
Однорідні члени речення — це члени речення, які відповідають на те саме питання, стосуються того самого слова й поєднуються між собою сурядним зв’язком: сполучниками і, та, а, але, або, ні… ні чи лише інтонацією переліку. Однорідними бувають і головні, і другорядні члени: На полиці стояли словники, атласи й енциклопедії — три однорідні підмети. Нижче —
