Творчість Івана Франка

Оновлено: 11.11.2026

↓ Вправи з відповідями (8 завдань)

Твори Івана Франка охоплюють поезію, прозу й драматургію: збірки віршів і поеми, романи й повісті, оповідання і новели, драми й комедії, казки для дітей. За Великою українською енциклопедією (ВУЕ), Франко — автор понад 4 тисяч творів; він також перекладав і писав наукові праці. Найвідоміші — збірки «З вершин і низин» і «Зів’яле листя», поема «Мойсей», повісті «Захар Беркут» і «Перехресні стежки», драма «Украдене щастя», новела «Сойчине крило», казка «Фарбований Лис».

Нижче — список творів за жанрами з роками, найвідоміші вірші, теми й значення творчості, твори зі шкільної програми, типові помилки й 8 завдань із відповідями.

Коротко: твори Івана Франка за жанрами

Скільки творів написав Франко? ВУЕ називає понад 4 тисячі творів. Близько 150 творів малої прози (оповідань, новел, нарисів, образків, казок) ще за життя автора вийшли в 19 збірках. «Зібрання творів» у 50 томах видано 1976–1986 років, а 2006–2010 років до нього додали ще 4 томи. Як жив і коли почав писати Франко, який його перший вірш і перша збірка, — у статті «Життєвий і творчий шлях Івана Франка».

Поетичні збірки Івана Франка

Віршів у Франка сотні. Він складав їх у збірки зі складною будовою: збірка ділиться на цикли, а в «Зів’ялому листі» — на три «жмутки». Роки в таблиці — роки видання.

Друге видання «З вершин і низин» (1893) Франко сам назвав книжкою «ріжномастного змісту»: тут громадянська й пейзажна лірика, сонети, поеми. Відкриває це видання «Гімн» із підзаголовком «Замість пролога».

«Зів’яле листя» має підзаголовок «Лірична драма»: вірші про нещасливе кохання складаються в історію одного героя. У передмові до першого видання Франко подав їх як записи свого покійного приятеля, а в передмові до другого пояснив, що це лише «літературна фікція».

«Мій Ізмарагд» (1898) має розділи «Притчі» й «Легенди»; до нього ввійшла «Легенда про вічне життя». Доповнений варіант цієї збірки — «Давнє й нове» (1911).

Найвідоміші вірші Івана Франка

• «Каменярі» (1878) — збірка «З вершин і низин»;
• «Гімн» («Вічний революціонер», 1880) — відкриває друге видання «З вершин і низин» (1893);
• «Розвивайся, лозо, борзо» (1880) і «Розвивайся ти, високий дубе» (1883) — «З вершин і низин»;
• сонет «Сікстинська Мадонна» (1881) — «З вершин і низин»;
• «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» і «Чого являєшся мені у сні?..» — другий жмуток «Зів’ялого листя», датований 1895 роком;
• «Декадент» (1896) — вірш-відповідь критикові Василеві Щурату (аналіз);
• «Легенда про вічне життя» — збірка «Мій Ізмарагд».

Поеми Івана Франка

Поеми Франко писав усе життя. За ВУЕ, у них порушено особисті й соціальні проблеми, а з часом дедалі виразніше звучать мотиви національної свободи й державності.

• «Панські жарти» (1887) — поема з останніх часів панщини;
• «Смерть Каїна» (1888; окремою книжкою — 1889) — поема-легенда;
• «Похорон» (1897);
• «Іван Вишенський» (1898) — про давнього українського письменника, що став пустельником на Афоні;
• «Великі роковини» (1898);
• «Коваль Бассім» (1900) — поема за арабською казкою;
• «Мойсей» (1905): поему написано в січні–липні 1905 року і того ж року видано у Львові; пролог починається словами «Народе мій, замучений, розбитий…».

Для дітей Франко написав поеми «Лис Микита» та «Абу-Касимові капці» — про них нижче.

Повісті й романи Івана Франка

Велику прозу Франко писав понад тридцять років: від раннього роману «Петрії і Довбущуки» (1876) до повісті «Великий шум» (1907).

Жанр цих творів не завжди визначають однаково. «Захар Беркут» — історична повість: у передмові Франко пояснює, чим «повість історична» відрізняється від праці історика, а шкільна програма називає твір героїко-романтичною історичною повістю (докладніше — в аналізі повісті «Захар Беркут»). «Перехресні стежки» в підзаголовку й у програмі — повість, а ВУЕ зараховує їх до романів.

Оповідання і новели Івана Франка

Бориславські оповідання — про ріпників, що видобували нафту в Бориславі: збірка «Борислав. Картини з життя підгірського народу» (1877), оповідання «Яць Зелепуга» (1887). «На дні» (1880) автор назвав суспільно-психологічною студією.

Пізні оповідання і новели — «Терен у нозі» (1904) з підзаголовком «Оповідання з гуцульського життя», «Сойчине крило» (1905) — новела з підзаголовком «Із записок відлюдка» (аналіз новели), «Неначе сон» і «Син Остапа» (обидва 1908). До книжки «Сім казок» (1900) увійшли «Звірячий бюджет», «Свинська конституція» та інші казки.

Автобіографічні оповідання: «Малий Мирон», «Грицева шкільна наука», «Олівець»

1903 року вийшла збірка «Малий Мирон і інші оповідання». У передмові Франко писав, що ці оповідання «мають автобіографічний характер»: вони показують, як ріс і вчився сільський хлопчик, — від перших проблисків власної думки до старших років середньої школи. Водночас автор застерігав, що це не точна автобіографія: спогади він художньо впорядкував.

• «Малий Мирон» (1879) — про допитливого хлопчика, якого змушують думати «так, як люди»;
• «Олівець» (1879) — школяр мовчки забирає собі знайдений олівець, а його товариша Степана, що той олівець загубив, жорстоко б’ють;
• «Грицева шкільна наука» (1883) — за рік навчання Гриць засвоїв хіба що «А баба галамага»;
• «Отець гуморист» і «Гірчичне зерно» (обидва 1903);
• «Борис Граб» (1890) — за словами Франка, уривок незакінченої повісті «Не спитавши броду»; автобіографічного в ньому, як писав автор, найменше.

Спогади про дитинство — це також оповідання «У кузні» (1902) з підзаголовком «Із моїх споминів» і «Мій злочин» (1898).

Драми Івана Франка

П’єс у Франка понад десяток. ВУЕ поділяє їх так:

• психологічна драма «Украдене щастя» (1893) з підзаголовком «Драма з сільського життя в 5 діях»; того ж року її поставили у Львові в театрі «Руська бесіда»;
• соціальні комедії «Рябина» (1886) і «Учитель» (1893–1894);
• драматична поема-казка «Сон князя Святослава» (1895) з підзаголовком «Драма-казка»;
• одноактні п’єси «Будка ч. 27» (1893), «Майстер Чирняк» (1894), «Кам’яна душа» (1895), «Суд Святого Николая» (1895), «Чи вдуріла?» (1904);
• ранні історичні драми «Три князі на один престол» (1874) і «Славой і Хрудош» (1875), а також філософський діалог «На склоні віку» (1900).

Казки Івана Франка й твори для дітей

• «Коли ще звірі говорили» — збірка казок для дітей. Перше видання (1899) мало 19 казок, у другому (1903) додано ще одну — «Як звірі правувалися з людьми». Тут «Фарбований Лис», «Ворона і Гадюка», «Заєць і Ведмідь», «Королик і Ведмідь», «Осел і Лев», «Три міхи хитрощів», «Лисичка і Журавель», «Вовк війтом» та інші.
• «Лис Микита» (1890) — поема, яку Франко переробив із німецької і друкував у дитячому журналі «Дзвінок»; друге, перероблене й поширене видання вийшло 1896 року.
• «Абу-Касимові капці» (1895) — віршоване оповідання, вільна переробка східної казки.
• «Пригоди Дон Кіхота» (1891) — переробка роману Сервантеса для дітей.

Переклади й наукові праці

Франко знав 14 мов. Він перекладав Гесіода, Платона, Софокла, Данте, Шекспіра, Гете («Фауст»), Гейне, Байрона, Міцкевича та багатьох інших.

Як учений Франко — доктор філософії (з 1893 року). Він автор естетичних трактатів «Поезія і її становисько в наших временах» (1876) та «Із секретів поетичної творчості» (1898), праці «Історія української літератури» (1907), упорядник п’ятитомника «Апокрифи і легенди з українських рукописів» (1896–1910) і збірника «Галицько-руські народні приповідки» (1901–1910). Писав він і праці з історії, філософії, економіки.

Творчість Івана Франка: про що писав, особливості стилю, значення

За ВУЕ, Франко прагнув показати все галицьке суспільство — людей різних національностей, станів, професій і віку. Тому в його творах є село часів панщини («Панські жарти»), робітники Борислава (бориславські оповідання), інтелігенція («Перехресні стежки», де головний герой — адвокат Євгеній Рафалович), далеке минуле («Захар Беркут»), дитинство і школа («Малий Мирон», «Олівець»).

Поезії Франко складав про природу й весну («Розвивайся, лозо, борзо»), долю України («Розвивайся ти, високий дубе»), працю і боротьбу за кращу долю («Каменярі», «Гімн»), кохання («Зів’яле листя»), а в збірці «Мій Ізмарагд» — філософські роздуми.

Напрями й особливості стилю. ВУЕ описує шлях Франкової прози так: від «молодечого романтизму» («Петрії і Довбущуки») до «наукового» й «ідеального» реалізму («Муляр», «На дні», «Яць Зелепуга»), а згодом — до модерністських прийомів («Терен у нозі», «Сойчине крило», «Неначе сон»). У ліриці поруч з інтимними віршами «Зів’ялого листя» є філософічні притчі зрілих років і пізні імпресіоністичні пейзажі.

Значення творчості Франка. Франко — один із перших в Україні професійних літераторів: він жив із літературної праці. Його пропонували висунути на Нобелівську премію з літератури. Твори Франка перекладено багатьма мовами, чимало поезій покладено на музику. За повістю «Захар Беркут» Борис Лятошинський написав оперу «Золотий обруч» (1930), а режисер Леонід Осика зняв фільм (1971); 2019 року вийшла нова екранізація. За новелою «Сойчине крило» Анатолій Кос-Анатольський створив балет (1956). Ім’я письменника носить місто Івано-Франківськ.

Які твори Франка вивчають у школі

За шкільними програмами з української літератури:

• казки: «Фарбований Лис», а також «Ворона і Гадюка», «Заєць і Ведмідь», «Королик і Ведмідь», «Осел і Лев», «Три міхи хитрощів»;
• оповідання і новели: «Малий Мирон», «У кузні», «Мій злочин», «Оповідання про смертну трубу і чотири скриньки», «Борис Граб», «Терен у нозі», «Сойчине крило»;
• вірші: «Дрімають села», «Розвивайся ти, високий дубе», «Розвивайся, лозо, борзо», «Червона калино, чого в лузі гнешся?», «Каменярі», «Гімн», «Сікстинська Мадонна», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Чого являєшся мені у сні?..», «Легенда про вічне життя»; збірки «З вершин і низин» і «Зів’яле листя»;
• поема «Мойсей»;
• повісті: «Захар Беркут» (цитати героїв), а для додаткового читання — «Перехресні стежки» і «Для домашнього вогнища»;
• драма «Украдене щастя».

У програмі НМТ з української літератури — «Захар Беркут», «Чого являєшся мені у сні?..» і «Мойсей».

Типові помилки

• «Захар Беркут» — не роман, а історична повість.
• «Мойсей» — не драма і не повість, а поема.
• «Зів’яле листя» — не п’єса, а збірка поезій; «Лірична драма» — її підзаголовок.
• «Каменярі» — не збірка, а вірш зі збірки «З вершин і низин».
• «Зів’яле листя» вийшло 1896 року, а не 1886-го: 1886–1893 роками датовано вірші першого жмутка.
• «Коли ще звірі говорили» вперше вийшла 1899 року; 1903 — рік другого, доповненого видання.
• «Украдене щастя» — драма, а не комедія; соціальні комедії Франка — «Рябина» й «Учитель».

Перевірте себе: нижче — 8 завдань із відповідями.

Джерела: Велика українська енциклопедія, стаття «Франко, Іван Якович» (роки, жанри й переліки творів); Іван Франко. Твори в 20 т. (Нью-Йорк: Книгоспілка, 1956–1962), тексти й примітки до т. 2, 7, 8 і 14 (Вікіджерела); передмова І. Франка до збірки «Малий Мирон і інші оповідання» (Львів, 1903); збірки «З вершин і низин» (Львів, 1893) і «Зів’яле листя» (третє видання, 1922) у Вікіджерелах; навчальні програми з української літератури, програма НМТ.

Читайте також: Життєвий і творчий шлях Івана Франка; Цитати головних персонажів повісті «Захар Беркут».

Вправи з відповідями: твори Івана Франка

8 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

1. За жанром «Захар Беркут» Івана Франка — це…

   • А роман-хроніка
   • Б історична повість
   • В психологічна новела
   • Г соціальна комедія
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — історична повість. Шкільна програма визначає «Захара Беркута» як героїко-романтичну історичну повість; у передмові Франко пише саме про «повість історичну».

2. До якого жанру належить «Мойсей» Івана Франка?

   • А поема
   • Б драма
   • В повість
   • Г новела
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — поема. «Мойсей» (1905) — поема: пролог «Народе мій, замучений, розбитий…» і двадцять пісень. Так твір визначають і програма, і ВУЕ.

3. Який підзаголовок має збірка «Зів’яле листя»?

   • А «Замість пролога»
   • Б «Із записок відлюдка»
   • В «Лірична драма»
   • Г «Казки для дітей»
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — «Лірична драма». Підзаголовок збірки — «Лірична драма»: вірші складаються в історію нещасливого кохання одного героя. «Замість пролога» — підзаголовок «Гімну», «Із записок відлюдка» — новели «Сойчине крило».

4. До якої збірки входить вірш «Чого являєшся мені у сні?..»?

   • А «З вершин і низин»
   • Б «Мій Ізмарагд»
   • В «Semper tiro»
   • Г «Зів’яле листя»
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — «Зів’яле листя». Вірш стоїть у другому жмутку збірки «Зів’яле листя», яку видано 1896 року.

5. Вірш «Каменярі» входить до збірки…

   • А «З вершин і низин»
   • Б «Зів’яле листя»
   • В «Мій Ізмарагд»
   • Г «Із днів журби»
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — «З вершин і низин». «Каменярі» (1878) — у збірці «З вершин і низин»; у її другому виданні (1893) є також «Гімн» і сонет «Сікстинська Мадонна».

6. Який із цих творів Франко зарахував до оповідань, що «мають автобіографічний характер»?

   • А «Фарбований Лис»
   • Б «Олівець»
   • В «Терен у нозі»
   • Г «Сойчине крило»
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — «Олівець». «Олівець» увійшов до збірки «Малий Мирон і інші оповідання» (1903). У передмові до неї Франко писав, що ці оповідання «мають автобіографічний характер».

7. Який твір НЕ належить Іванові Франку?

   • А «Украдене щастя»
   • Б «Boa constrictor»
   • В «Кайдашева сім’я»
   • Г «Перехресні стежки»
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — «Кайдашева сім’я». «Кайдашеву сім’ю» написав Іван Нечуй-Левицький. «Украдене щастя» — драма Франка, «Boa constrictor» — його повість, «Перехресні стежки» — повість за підзаголовком (у ВУЕ — роман).

8. У якій збірці вміщено казку «Фарбований Лис»?

   • А «Сім казок»
   • Б «Мій Ізмарагд»
   • В «Малий Мирон і інші оповідання»
   • Г «Коли ще звірі говорили»
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — «Коли ще звірі говорили». «Фарбований Лис» — у збірці казок для дітей «Коли ще звірі говорили»; її перше видання вийшло 1899 року.