Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Василь Симоненко — неперевершений лірик і справжній патріот. Його поезія мелодійна і натхненна. Одна з них — “Задивляюсь у твої зіниці…” — входить до програми НМТ. Досі не знаєте, яка тема й ідея цього вірша? Ми допоможемо визначити жанр, віршований розмір та художні засоби твору. Все — у цій статті.
Василь Симоненко увійшов в українську літературу як видатний борець за державний і культурний суверенітет України, прагнув пробудити в душах ровесників національну самосвідомість і жагу до національного відродження.
Протягом свого короткого життя Василь Симоненко написав поезії, провідною темою яких є любов до рідної землі, відповідальність за її долю.
Вид лірики: громадянська, патріотична.
Жанр: ліричний вірш.
Ідея: показати щирі синівські почуття поета до своєї Батьківщини.
Тема: звеличення рідної землі, її історії.
Віршований розмір: п’ятистопний хорей
У творі використано перехресне римування: зіниці — блискавиці, рань — повстань.
Розмір і рима: п’ятистопний хорей
- Задивля́юсь у твої́ зіни́ці
10 складів, наголошені 3-й, 7-й і 9-й - Голубі́ й триво́жні, ні́би ра́нь
9 складів, наголошені 3-й, 5-й, 7-й і 9-й
Хорей (_ U): наголоси падають на непарні склади — 1, 3, 5, 7, 9; у рядку п’ять стоп. Пропущений наголос (як на 1-му й 5-му складах першого рядка) — це пірихій, розміру він не змінює. Непарні рядки вірша мають по 10 складів, парні — по 9: остання стопа в них неповна.
Римування перехресне (абаб): зіниці — блискавиці, рань — повстань.
Провідний мотив: поет звіряється в любові до України, закликає земляків любити рідну землю, дбати про її майбутнє.
Композиція твору. Логіка зображення, естетична цілісність, світоглядна позиція поета, чітка орієнтація на читача зумовлюють побудову твору. Монолог ліричного героя відтворює патріотизм цілого покоління.
Композиція: вісім строф монологу
- Зіниці України. Вони «Голубі й тривожні, ніби рань», і в них спалахують блискавиці революцій і повстань.
- Захоплення. Україна — «диво», і захоплюватися нею герой буде повік.
- Прохання. Недругів він просить відійти, а друзів — зачекати: має синівське право побути з матір’ю на самоті.
- Гіркота. Про Україну згадують рідко, а чортів на землі ще «до біса».
- Боротьба. З ворогами герой б’ється щогодини, але без друзів не обійдеться.
- Україна — молитва. Вона — «молитва» й «розпука вікова»; над світом гримить битва за її права.
- Усе — заради неї. Усе, що герой думає і творить, — «Ради тебе», заради України; коли він говорить з нею, нехай мовчать навіть наддержави.
- Клятва. Герой готовий пролитися «крапелькою крові» на її священне знамено.
Увесь вірш — монолог-звертання до України-матері. Кожна строфа — новий крок думки: від захоплення до готовності віддати за неї життя.
Твір сповнений почуттів, експресії, які передають різноманітні тропи та фігури.
Образи твору. Головний образ твору — ліричний герой, у монолозі якого передається любов до України, ненависть до ворогів, яких він називає «недругами», «чортами». У творі зримо присутній образ України, яку ліричний герой називає матір’ю, молитвою, віковою розпукою.
Художні засоби:
- епітети — «червоні блискавиці», «мамо горда і вродлива», «святе синівське право», «дні занадто куці та малі», «зіниці голубі й тривожні», «розпука вікова», «хмари бурякові», «священне знамено» змальовують тривожний світ, у якому ми живемо;
- метафори — «пливе за роком рік», «перли в душу сію», «мовчать Америки й Росії», «чорти живуть на небі», «палають хмари», «сичать образи»
- порівняння — «зіниці голубі й тривожні, ніби рань»;
- звертання — «Україно!», «недруги лукаві», «друзі», «нене»;
- гіпербола — «битви споконвічний грюк» — створює різноманітну, строкату картину реальності, у якій частіше панує неспокій, бій;
- риторичне питання — «Як же я без друзів обійдуся, без лобів їх, без очей і рук?» — цілком логічно підкреслює ті опори, на яких тримається світ і людське життя;
- риторичні оклики — «Ти для мене диво!», «Одійдіте, недруги лукаві!», «Друзі, зачекайте на путі!», «Чуєш — битви споконвічний грюк!» — роблять вірш емоційним, наближають автора до читача;
- літота — «Я проллюся крапелькою крові» — змальовує думку про те, що кожен із нас — це немов маленька крапелька, але всі ми — частина матері-України.
У поезії «Задивляюсь у твої зіниці» Василь Симоненко гордо й відверто заявляє про свою любов до України, говорить про те, що Батьківщина завжди була, є і буде найважливішою для нього. Поет готовий до боротьби з ворогами.
Повного тексту вірша тут немає: твори Василя Симоненка охороняються авторським правом, тому ми цитуємо лише окремі рядки. Прочитайте вірш у підручнику чи хрестоматії.
Вправи з відповідями: «Задивляюсь у твої зіниці…»
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Якими є зіниці України на початку вірша?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — голубими й тривожними. Вірш починається словами про зіниці, «Голубі й тривожні, ніби рань».
Що «крешуть» зіниці України?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — червоні блискавиці. З них крешуть «червоні блискавиці» — бунтів і революцій.
Як ліричний герой називає Україну в другій строфі?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — «мамо горда і вродлива». У другій строфі звучить звертання «мамо горда і вродлива»: захоплюватися Україною герой буде повік.
Кого ліричний герой просить відійти?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — недругів лукавих. «Одійдіте, недруги лукаві!» — а друзів герой просить лише зачекати.
Яке право має ліричний герой?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — побути з матір’ю на самоті. Герой має «святе синівське право» — побути з матір’ю на самоті.
Чим ліричний герой готовий пролитися на священне знамено України?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — крапелькою крові. Вірш закінчується клятвою: «Я проллюся крапелькою крові» на знамено України.
Як ліричний герой називає Україну в шостій строфі?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — «ти моя молитва». Україна для героя — «ти моя молитва» й «розпука вікова».
Що «хай мовчать», коли ліричний герой говорить з Україною?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Америки й Росії. «Хай мовчать Америки й Росії», коли герой говорить з Україною.
Яке звертання до України є у вірші?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — «нене». У четвертій строфі герой звертається до України «нене» (від «неня» — мати).
Яким віршовим розміром написано вірш?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — хореєм. Наголоси падають на непарні склади: «Задивля́юсь у твої́ зіни́ці» (3, 7, 9) — це хорей, у рядку п’ять стоп.