Пишемо твір про душу: факти з літератури та історії, тези, прислів’я, вислови

Тут є все, що потрібно для написання твору про душу і духовність для ЗНО: приклади з літератури, факти з історії, тези,  прислів’я та приказки, висловлювання про душу, та вислови відомих людей. Тепер написання твору, пов’язаного із внутрішнім світом людини не буде проблемою

Факти з літератури


1.     Коли заглиблюєшся у творчість Лесі Українки, відчуваєш, що
скрізь і в усьому вона була напрочуд органічна. Вона стверджувала,
що природа, музика, кохання підносять, звеличують людину, роблять
її красивою, творчо діяльною, щасливою. Наприклад, особливістю
драми-феєрії «Лісова пісня» є те, що хоча герої фізично гинуть,
але перемагають і торжествують духовні ідеали, художньо втілені
авторкою.
2.   Знайомство з історичним романом Л. Костенко «Маруся Чурай»
потребує від читача зосередженості, серйозної інтелектуальної праці,
якої не треба боятися, бо то є праця над своїм духовним самовдоско-
наленням. Головна героїня роману, можливо, як ніхто інший, розуміла
значення духовного в цьому житті. Це видно зі слів, які вона кидає
Грицеві:
Що ти все: мушу, мушу, мушу?!
Земля, земля… А небо твоє де?
Як будеш так розношувати душу,
Вона, гляди, із совісті спаде.
«Маруся Чурай» збагачує нас своєю «філософією любові», в якій
це почуття визначається як особлива духовна цінність.
Твір Л. Костенко дає змогу кожному з нас відкрити для себе красу
та силу людської любові, хай навіть ця любов зазнала зради й призвела
до трагічної розв’язки.

Факти з історії

1. Наша земля духовно багата. Тут міцніли слов’янські племена, вирос-
ла княжа Русь — одна з наймогутніших держав свого часу, тут островом
свободи, волі й демократії була Запорізька Січ, минули дні славної Хмель-
ниччини, народилися й діяли багато визначних постатей.
2. Історія української культури багата на лицарів честі, геніїв, пророків,
які можуть піднести й очистити душі нашої молоді, наповнити їх священ-
ною любов’ю до рідного краю. Важко несемо через усю історію хрест
своєї долі, бо й досі в складних боріннях здобуваємо собі на власній землі
незалежну державність.
3. Духовним батьком Січі можна назвати князя Дмитра Вишневецького,
що увійшов у народні думи під іменем Байди — безтурботним гульті-
пакою, що тільки й знає пити мед-горїлочку і, здається, зовсім не має
жодного іншого клопоту. Ні, мав Дмитро Вишневецький серйозні справи.
Цей мудрий, енергійний чоловік зумів зробити те, чого не вдалося його
попередникам. Він об’єднав козацькі ватаги й у 1550-х рр. спорудив на
острові Мала Хортиця великий замок, що став першою козацькою фор-
тецею. Саме його ім’я відкриває галерею українських гетьманів. Забувати
їх — великий гріх, адже це воїнська слава наших предків.
4. Софія Київська — чудове творіння народного генія, втілення ви-
сокої майстерності. Собор був свідком багатьох героїчних і трагічних
сторінок минулого. Зовсім нещодавно знайдено запис, який свідчить,
що не Ярослав Мудрий звів його начесть перемоги над кочовими
племенами—печенігами, як вважалося раніше, а ще Володимир Вели-
кий у 1011 р. (Якщо це підтвердиться, то наступного року пам’ятникові
ЮНЕСКО виповнюється 1000 років.) Нині собор — музей, а ширше —
духовне наповнення нашої державності.

Тези
Саме душа визначає кожного з нас як людину, а тіло — це лише
її щит, захисна оболонка, створена для збереження найважливішого
скарбу людського життя.
Душа виражає індивідуальну своєрідність внутрішнього світу люди-
ни. Вона притаманна виключно людям. Завдяки їй ми здатні відчувати,
співпереживати, пізнавати любов, дружбу, ненависть, злість.
Людина має бути красивою не лише внутрішньо, а й зовні. Це не
тільки заняття спортом, це — культура тіла, гармонійного розвитку
людини. Адже в здоровому тілі — здоровий дух.
Пристановище тіла рідко відповідає благородному пориванню
й намірові душі, однак не душа пристосовується до тіла, а тіло до душі.
Таким чином, головне в людині не те, що зовні, а те, що всередині.
Душа є людиною, а тіло — лише її носієм.
Процес переорієнтації від тіла до духу болючий, але через нього про-
ходять усі. Хто цього не спроможний зробити, помирає в ранньому віці,
а надмірна відданість лише духові веде до самоізоляції й порушення
нормальних життєвих ритмів.
На мою думку, на людську душу велику силу емоційного впливу має
музика. Поетичне слово йде вслід за нею, і саме про цю його функцію
годилося б частіше нагадувати в Наш час з його відчутним раціоналіс-
тичним холодком, намаганням усе піддати тверезому логічному об-
ґрунтуванню. Бо що ж змушує нас безліч разів повертатися до віршів,
як не їх ні з чим незрівнянна тонка духовність?
Душа, духовність — це особлива діяльність свідомості, направлена
на збагачення мети й смислу життя. Духовність завжди позитивна, в її
основі лежить любов до всього сущого. Саме під впливом духовності
в людини формуються критерії добра і зла, оцінки людей і подій, на-
решті, життєва позиція.
Що відбувається зараз у нашому суспільстві з погляду духовнос-
ті? Якщо говорити про окрему людину, то на перший план виступає
апатія, втрата ідеалів, мети життя. Це стосується більшості. Існують
люди, для яких головне — нажива, владолюбство, зневаження всіх
етичних принципів. Природно, що такі пріоритети відображаються
на відносинах у суспільстві. Як результат: зростання злочинності, си-
рітства, розлучень і т. д. Перелічені явища можуть служити маркерами
збиткової духовності.

 

Прислів’я та приказки

Маєш голову, май же й душу.
Аби розум, щастя буде.
Око бачить далеко, а розум ще далі.
Не одежа красить людину, а добрі діла.
Не родися красна, а родися щасна.
Висловлювання про душу
Хто твердо на землі стоїть, той душу береже.
Душа в надмірному добрі лінивою стає.
В мілку душу скільки не дивись, глибини не побачиш.
Найчастіше душа робить помилки у благородному пориванні.
Душа і тіло помирають у різних часових вимірах.
Ми смертні, тому і в душу нашу входить такий же смертний світ.
Землі мало, щоб пояснити нашу душу; невипадково душа прагне
зоряних просторів.
Душа без плоті — не душа, її видіння несуттєве.
Не заженеш душі в безвихідь, хоч навіть тіло умертви…
Душа кожного з нас має свою енергетику й потенціал горіння.
Тільки чому так багато кіптяви…
Мій дух над тілом не глумиться.
Розуміти своє тіло мало — треба нещадно боротися з його ліно-
щами.
Ігноруючи тіло, людина немічніє, а з душі починає сипатися трух-
лятина.
Дух, що не прислухається до тіла, самотній і слабкий.
Тіло, дуіиу і дух розділяємо умовно: існує нерозгадана людина.
Тіло підпорядковується земному тяжінню, душа — небесному.
Нервова людина — класичний приклад і доказ, до чого призводить
порушення гармонії між тілом і духом.

Висловлювання видатних людей

Життя людське складається із двох періодів, які повторюються і
яких не уникнути. Уперший період торжествує тіло, беручи від світу
максимум задоволень і насолод. Дух на цій стадії ніби упосліджений,
за рідкісними винятками; на другій стадії тіло, вволю наситившись
собою, раптом відчуває свою знесиленість, і ця знесиленість фатальна.
Людина гарячковито змінює ритми існування, шукаючи порятунку від
скуки й зневіри, мимоволі хапається за рятівне коло свого духу.
В одних людей тіло й духу порірозвесніння, в інших вони літують,
а для декого тіло й дух—сіра осінь безпросвітня, а то й холодна зима.
Усі знання душі зводяться до того, щоб полегшити земне практичне
наше існування і зберегти свою чистоту для неба.
Душа, як і будь-який живий організм, має коріння, і це коріння іноді,
незважаючи на свою товщину й міць, не здатне достатньо живити.
Коріння, тобто душа, не знаходячи глибинного порятунку, гине.
О. Воля


Залишити коментар