Дискусійна тема, яку обрали укладачі шкільної програми, не випадково запропонована саме десятикласникам. У цьому віці підлітки бувають справді грубими, не добирають слів, не аналізують вчинків і не роблять висновків. Аби не потрапити до їхньої когорти, сядьте, добре подумайте і викладіть свої думки на папір.
Сьогодні слово “духовність” згадують дуже часто, але, мабуть, не всі розуміють, його значення. Одні вважають, що духовність — це розумність. Інші — що це щось церковне.
Наше життя — це терен, котрий обплітає нас, завдаючи болю. Хтось бореться з ним, а хтось — опускає руки. Ті, хто зламався, не змогли витримати тягар проблем, що звалилися на них дощем, що ранить кожною краплиною, починають закриватися або знущатися над іншими, показуючи свою силу.
Я думаю, що грубість — це ознака слабкості людини, котра не змогла протистояти водоспаду життєвих обставин. Серед моїх ровесників є багато таких, які намагаються утвердитися у житті за рахунок зверхності, зневаги інших, грубості, своєї невихованості.
Не розуміючи простих істин співжиття в колективі, такі люди викликають осуд і ніколи не стануть лідерами. Ніхто не хоче мати справу з грубіяном. Від нього відвертаються на вулиці, а також в громадських місцях. Грубість ніколи не була окрасою людини.
Також, дуже невиховано висловлювати свою думку категорично, в різких висловах. Лаятися на тих, хто не поділяє цю думку. Думаю, що нам усім не потрібно стояти осторонь грубості і невихованості, а боротися з ними. Тому кажуть: перед грубістю зачиняються двері й закриваються серця. Тому, якщо хочеш, щоб з тобою охоче спілкувалися, треба бути чемним і ввічливим.