Аналіз вірша “Сікстинська Мадонна” Івана Франка

Оновлено: 3.11.2026

↓ Вправи з відповідями (9 завдань)

«Сікстинська Мадонна» — сонет Івана Франка, датований 1881 роком і написаний під враженням від однойменної картини Рафаеля. Ліричний герой, який «в небесах не міг найти / Богів», схиляється перед красою Мадонни-матері й пророкує цій красі вічне життя в мистецтві.

Нижче — паспорт твору, повний текст сонета з поясненням незрозумілих слів, історія написання, тема й ідея, будова, розмір і рима, художні засоби, типові помилки та 9 завдань із відповідями.

Коротко: паспорт твору «Сікстинська Мадонна»

Текст сонета «Сікстинська Мадонна»

Текст подано за виданням УкрЛіб (сучасний правопис). Франкові галицькі й застарілі форми («мож ся», «твої красоти», «тоже») збережено: це не описки.

Хто смів сказать, що не богиня ти?
Де той безбожник, що без серця дрожі
В твоє лице небесне глянуть може,
Неткнутий блиском твої красоти?

Так, ти богиня! Мати, райська роже,
О глянь на мене з свої висоти!
Бач, я, що в небесах не міг найти
Богів, перед тобою клонюсь тоже.

О бозі, духах мож ся сумнівати
І небо й пекло казкою вважати,
Та ти й краса твоя — не казка, ні!

І час прийде, коли весь світ покине
Богів і духів, лиш тебе, богине,
Чтить буде вічно — тут, на полотні.

Незрозумілі слова

• без серця дрожі — без трепету в серці (дрож — те саме, що дріж);
• неткнутий блиском твої красоти — не зворушений сяйвом твоєї краси (красота — розмовне «краса»);
• роже — кличний відмінок від «рожа», тут — троянда;
• з свої висоти — зі своєї висоти; найти — знайти; тоже — теж;
• о бозі, духах мож ся сумнівати — про Бога, про духів можна сумніватися;
• чтить — шанувати.

Історія написання: картина Рафаеля

Сонет навіяла «Сікстинська Мадонна» — картина італійського художника доби Відродження Рафаеля (1513–1514). Тепер вона в Дрездені, у Галереї старих майстрів. Назва пов’язана зі святим Сікстом, якого зображено ліворуч від Мадонни.

На картині Мадонна з немовлям на руках ступає по хмарах, ніби сходить до людей. Обабіч неї — святий Сікст і свята Варвара, унизу — двоє янголят. Мадонна боса, як звичайна земна жінка: у ній поєднано небесне й людське.

Франко пише не молитву до Богородиці, а вірш про картину. Це видно з останнього рядка: Мадонну шануватимуть «тут, на полотні», тобто як витвір мистецтва.

Тема та ідея сонета

Тема — захоплення красою Мадонни з картини Рафаеля, образом жінки-матері.

Ідея — справжня краса, втілена в мистецтві, вічна. Ліричний герой допускає, що можна сумніватися в Бозі й духах, вважати небо й пекло казкою, але не в цій красі: «Та ти й краса твоя — не казка, ні!»

Основний образ — Мадонна. Поет називає її «богиня», «Мати, райська роже», у неї «лице небесне». Найчастіше цей образ тлумачать як символ вічної жіночності, материнства і краси.

Ліричний герой говорить від першої особи: «Бач, я, що в небесах не міг найти / Богів, перед тобою клонюсь тоже». Він не вірить у богів, але схиляється перед красою, яку створила людина-митець. Тож у сонеті возвеличено водночас жінку-матір і мистецтво.

Композиція: від запитання до пророцтва

Сонет — вірш твердої (сталої) форми з 14 рядків: два катрени (чотиривірші) і два терцети (тривірші). У катренах зазвичай ставлять думку, у терцетах — висновок. Так побудовано й «Сікстинську Мадонну»: кожна строфа — новий крок думки.

Розмір і римування

Сонет написано п’ятистопним ямбом: у рядку 10–11 складів, наголос падає на парні склади. Найчистіше це видно в третьому рядку: «В твоє́ лице́ небе́сне гля́нуть мо́же» — наголоси на 2, 4, 6, 8 і 10-му складах. У деяких рядках наголосу на сильному складі немає (пірихій) — для ямба це звична річ.

Два слова лягають у ямб лише з наголосом, відмінним від сучасного словникового: «прийде» (за словником — при́йде) і «клонюсь» (клоню́сь). Прийменник «перед» у вірші може звучати без наголосу, а «твої» і «свої» тут — родовий відмінок (твоєї, своєї). Тож читаючи сонет уголос, ідіть за ритмом рядка.

Римування. Обидва катрени мають ті самі дві рими, кільцеві: абба (ти — дрожі — може — красоти) і бааб (роже — висоти — найти — тоже). Терцети римуються ввг ддг: сумнівати — вважати, покине — богине, а останні рядки обох терцетів — ні — полотні. Чоловічі рими (ти — красоти, ні — полотні) поєднуються з жіночими (дрожі — може, покине — богине).

Художні засоби у вірші «Сікстинська Мадонна»

• риторичні запитання — увесь перший катрен: «Хто смів сказать, що не богиня ти?»;
• антитеза — запитання і відповідь: «не богиня ти?» — «Так, ти богиня!»; казка — не казка: «І небо й пекло казкою вважати, / Та ти й краса твоя — не казка, ні!»; світ покине богів, «лиш тебе, богине» шануватиме;
• звертання — «Мати, райська роже», «богине»; увесь сонет — звертання до Мадонни;
• епітети — «лице небесне», «райська роже»;
• метафора — Мадонна названа трояндою: «райська роже»;
• повтор — «богиня ти» — «ти богиня» — «богине», «бозі, духах» — «Богів і духів»: слова наголошують, що одна краса переживе всіх богів;
• окличні речення — «Так, ти богиня!», «не казка, ні!»: голос ліричного героя стає твердим.

Лексика «небесне», «висоти», «небеса», «небо й пекло» стоїть поруч зі словами «Мати» і «полотно». Так у сонеті сходяться священне, людське й мистецьке.

Типові помилки

• Автор картини — Рафаель, а не Леонардо да Вінчі чи Мікеланджело.
• Жанр — сонет (14 рядків: два катрени й два терцети), а не просто «ліричний вірш» чи поема.
• Збірка — «З вершин і низин» (у виданні 1893 року — цикл «Вольні сонети»), а не «Зів’яле листя» і не «Мій Ізмарагд».
• Римування в катренах — кільцеве. У другому катрені рими йдуть у порядку бааб, але це теж кільцеве римування, а не перехресне.
• Розмір — п’ятистопний ямб, а не хорей.
• «Так, ти богиня!» — окличне речення-відповідь, звертання в ньому немає. Звертання — «Мати, райська роже», «богине».
• «Роже» — не описка, а кличний відмінок від «рожа».

Зв’язок з іншими творами

• У збірці «З вершин і низин» є й інші сонети Франка: цикли «Вольні сонети» (до них належить «Сікстинська Мадонна») і «Тюремні сонети». У виданні 1893 року першим віршем збірки стоїть «Гімн».
• Інтимну лірику Франка, про кохання, а не про мистецтво, представляє збірка «Зів’яле листя»: «Чого являєшся мені у сні?..».
• Богородицю як земну жінку-матір показав і Тарас Шевченко в поемі «Марія».
• Перший катрен сонета — приклад кільцевого римування у статті «Типи римування».

Перевірте себе: нижче — 9 завдань із відповідями.

Джерела: текст сонета — за виданням УкрЛіб (ukrlib.com.ua, сучасний правопис), дата 1881; зміст збірки «З вершин і низин» (Львів, 1893; Вікіджерела); навчальна програма з української літератури (рівень стандарту); опис картини — за Wikimedia Commons (Галерея старих майстрів, Дрезден).

Читайте також: Життєвий і творчий шлях Івана Франка; Творчість Івана Франка; Аналіз поезії «Декадент» Івана Франка.

Вправи з відповідями: сонет «Сікстинська Мадонна»

9 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

1. До якого жанру належить «Сікстинська Мадонна» Івана Франка?

   • А сонет
   • Б балада
   • В елегія
   • Г поема
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — сонет. Це сонет: 14 рядків — два катрени й два терцети.

2. До якої збірки Івана Франка входить сонет «Сікстинська Мадонна»?

   • А «Зів’яле листя»
   • Б «З вершин і низин»
   • В «Мій Ізмарагд»
   • Г «Із днів журби»
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — «З вершин і низин». У виданні «З вершин і низин» 1893 року сонет стоїть у циклі «Вольні сонети» під номером XI.

3. Чия картина надихнула Франка на сонет?

   • А Леонардо да Вінчі
   • Б Мікеланджело
   • В Рафаеля
   • Г Тараса Шевченка
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — Рафаеля. Сонет написано під враженням від картини Рафаеля «Сікстинська Мадонна» (1513–1514).

4. Яким художнім засобом є перший рядок «Хто смів сказать, що не богиня ти?»?

   • А порівняння
   • Б гіпербола
   • В метонімія
   • Г риторичне запитання
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — риторичне запитання. Поет не чекає відповіді: запитання підсилює думку, а другий катрен відповідає рішучим «Так, ти богиня!».

5. Як поет звертається до Мадонни в другому катрені?

   • А «Мати, райська роже»
   • Б «Зоре моя вечірняя»
   • В «Царице небесна»
   • Г «Пані моя ясна»
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — «Мати, райська роже». «Так, ти богиня! Мати, райська роже, / О глянь на мене з свої висоти!» Роже — кличний відмінок від «рожа» (троянда).

6. Що, за сонетом, можна «казкою вважати»?

   • А красу Мадонни
   • Б мистецтво
   • В небо й пекло
   • Г любов
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — небо й пекло. «О бозі, духах мож ся сумнівати / І небо й пекло казкою вважати, / Та ти й краса твоя — не казка, ні!»

7. Де, за останнім рядком, Мадонну шануватимуть вічно?

   • А у храмі
   • Б тут, на полотні
   • В у серці поета
   • Г на небесах
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — тут, на полотні. «…лиш тебе, богине, / Чтить буде вічно — тут, на полотні». Вічна — краса, яку створило мистецтво.

8. Яким розміром написано сонет?

   • А тристопним анапестом
   • Б чотиристопним хореєм
   • В гекзаметром
   • Г п’ятистопним ямбом
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — п’ятистопним ямбом. Наголоси падають на парні склади: «В твоє́ лице́ небе́сне гля́нуть мо́же» — 2, 4, 6, 8 і 10-й склади, тобто п’ять стоп ямба.

9. Яке римування в першому катрені сонета?

   • А кільцеве (абба)
   • Б суміжне (аабб)
   • В перехресне (абаб)
   • Г рими немає
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — кільцеве (абба). Перший рядок римується з четвертим (ти — красоти), другий — із третім (дрожі — може).