Життєвий і творчий шлях Панаса Мирного

Життєвий і творчий шлях Панаса Мирного


Цікавою та неординарною є постать Панаса Мирного. Він увійшов в історію української літератури як прозаїк-новатор, який порушив суспільно важливі морально-етичні питання. Літературу Панас Мирний вважав могутнім засобом боротьби піз соціальним гнобленням. Його не безпідставно ставлять у ряд із корифеями української прози. А роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” вважають цінним мистецьким твором, органічно пов’язаним із життям народу.


Панас Мирний — Панас Якович Рудченко — народився 13 травня 1849 року в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині. Незначною була освіта Панаса Рудченка, бо після кількох років навчання в Миргородському парафіяльному, а потім у Гадяцькому повітовому училищі, чотирнадцятилітній хлопець йде на власний хліб.

Чиновницька служба почалася в 1863 році в Гадяцькому повітовому суді. Наступного року він переходить у повітове казначейство помічником бухгалтера, а згодом, після короткочасного перебування в Прилуках, займає цю ж посаду в Миргородському казначействі.

З 1871 року Панас Рудченко живе і працює в Полтаві, займаючи різні посади в місцевій казенній палаті.

Перші його твори (вірш «Україні» та оповідання «Лихий попутав»), підписані прибраним ім’ям Панас Мирний, з’явилися за кордоном, у львівському журналі «Правда» в 1872 році.

Ще 1875 року в співавторстві з братом Іваном Біликом закінчив роботу над романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» , але (у зв’язку з Емським указом) твір не був опублікований і вперше з’явився в Женеві у 1880 році.


За молодих років Панас Рудченко був зв’язаний з революційним визвольним рухом, з 1875 року брав участь у нелегальній роботі революційного гуртка «Унія».

Коли 1914 року було заборонено вшанування пам’яті Шевченка, письменник у відозві, написаній з цього приводу, висловлює глибокий протест і обурення діями російської влади.

Після встановлення Радянської влади в Україні, Мирний, незважаючи на свій похилий вік, іде працювати в Полтавський губфінвідділ.

Панас Мирний

Помер Панас Мирний 28 січня 1920 року.


Твори Панаса Мирного:

  •  оповідання:
  1. «Лихий попутав;
  2. автобіографічне оповідання «Ганнуся»;
  3. цикл оповідань «Як ведеться, так і живеться»;
  4. «Пасічник»;
  5. «Яків Бородай»;
  6. «Замчище»;
  7. «Визвол»;
  8. «Морозенко»;
  • повісті :
  1. «П’яниця»;
  2. «Лихі люди»;
  3. «Лихо давнє й согочасне»;
  4. «Голодна воля»;
  5. «За водою»;
  • романи:
  1. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»;
  2. «Повія»;
  • новела «Лови»;
  • п’єса «Лимерівна».

  • Усе життя Панас Мирний писав поезії, кажучи, що вони допомагають йому краще творити «дзвінку прозу».
  • Улюбленою темою письменника були життя і праця, мрії і сподівання селянства.

Справжнє мистецтво пов’язане з народним життям, стоїть на сторожі інтересів трудівників — такими принципами керувався Панас Мирний у своїй творчості:

Започаткував нову жанрову систему:

  • психологічне оповідання й новела;
  • соціально-психологічний роман і повість;
  • художній нарис;
  • сатирична казка.

Особливості творчого доробку:

  1. широта і вільний вияв думки в реалістичному осмисленні усієї складності життя людини;
  2. увага до духовного світу особистості, яка прагне духовно повноцінного буття;
  3. глибокий психологізм творення характерів персонажів;
  4. використання в розкритті характерів вільної композиції, поєднання розповіді з оповіддю, зміщення часових параметрів, використання прийомів спогадів, сновидіння, марення головного героя;
  5. порушення проблеми ролі української інтелігенції в суспільному житті, письменник подає різні типи інтелігентів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.