Аналіз поезії Василя Симоненка “Ти знаєш, що ти Людина?”

Аналіз поезії Василя Симоненка “Ти знаєш, що ти Людина?”


Розгляньмо поезію Василя Симоненка «Ти знаєш, що ти — людина?»  Яку тему порушує автор? Яка ідея й основна думка твору? Вам складно визначити художні засоби та зробити ідейно-художній аналіз? Усе це ми підготували це все для вас!


Тема: роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути покохати, зробити добрі справи.
Ідея: заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити.
Основна думка: людина — велике створення на землі, вмій з гордістю носити це ім’я, кожна людина неповторна.

Композиція: поезія починається з риторичних запитань, після чого В. Симоненко вмотивовано пояснює про смисл і призначення людини на землі, швидкоплинність її життя. Автор твору наголошує на тому, що людина повинна поспішати жити, робити добрі справи, залишаючи по собі слід.

Вірш складається з чотирьох куплетів, кожний з який містить по п’ять рядків.

Проблематика:

  • людина і суспільство (призначення людини на землі);
  • індивідуальність кожної людини;
  • швидкоплинність часу і життя.

Художні засоби:

  • Повтори: Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні.
  • Риторичні запитання: «Ти знаєш, що ти — людина?» «Ти знаєш про це чи ні?»
  • Риторичний оклик: «Гляди ж не проспи!» Епітети: «люди добрі, ласкаві, злі», «усмішка, мука єдина».

Ти знаєш, що ти — людина.
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.