Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Які труднощі у вас виникають щодо часток? Знаєте особливості їхнього написання? Розрізняєте їх за групами, видами й розрядами? Якщо вагаєтеся у відповіді, то наш матеріал для вас! Якщо ж ви впевнені у своїх знаннях, то гайда ділитися правилами з тими, хто цього ще не знає!
Частка – це службова незмінна частина мови, яка надає окремим словам чи реченням додаткових смислових відтінків і служить для утворення нових слів або окремих граматичних форм:
- Тільки той ненависті не знає, Хто цілий вік нікого не любив (Леся Українка).
Частка не є членом речення.
Розряди часток за значенням
| Формотворчі | Словотворчі | Заперечні | Модальні |
| а) утворюють умовний спосіб
дієслів: б, би (зробила б); б) утворюють наказовий спосіб дієслів: хай, нехай, бодай; в) творять посилену форму найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників: що-, як- (щонайкращий, якнайвище). |
утворюють нові слова: будь-, -небудь, казна-, хтозна-, бозна-, аби-, де-, -сь, чи-, що-, як-, чим- (будь-як, абищо,
колись, щодня, якраз, чимало, чимшвидше) |
Заперечують
висловлене: не, ні, ані (не образив, ні про що, аніскільки) |
надають окремому слову в реченні або цілому реченню
додаткових відтінків (так, еге, лише, ледве чи, це, власне, саме) |
Який розряд частки? Перевіряй по черзі
- Частка допомагає утворити форму слова?умовний спосіб — прочитав би, сказала б; наказовий — хай співає, нехай буде; посилений найвищий ступінь — щонайкращий, якнайшвидшеформотворча
- Частка стала частиною нового слова — займенника чи прислівника?разом: абищо, анітрохи, дехто, чимало, щодня; через дефіс: будь-хто, хто-небудь, казна-що, хтозна-яксловотворча
- Частка заперечує?Я не знаю. Ні кроку назад! Ані слова!заперечна
- Частка додає слову чи реченню відтінку: питання, вказівки, ствердження, підсилення, обмеження…хіба, невже; ось, он; так, авжеж; навіть, тільки, лише; саме, якраз — види модальних часток див. у таблиці нижчемодальна
- А -ся (-сь) і най-?За Правописом 2019 року це частини слова: постфікс -ся (митися, § 115) і префікс най- (найкращий, § 104). Часткою -ся (-сь) є лише за походженням (§ 44, п. 2.3); у деяких посібниках їх і досі подають серед формотворчих часток.морфема
Тут — поділ за шкільною програмою НУШ (7 клас): формотворчі, словотворчі частки й частки, що надають слову чи реченню додаткових смислових відтінків (модальні). Заперечні частки належать до третьої групи, але їх часто розглядають окремо — як у таблиці вище.
Види модальних часток
| № | Види | Приклади | ||
| 1. | Питальні | чи, хіба, невже: Чи справді так було, чи, може, хто збрехав? (Л.Глібов). | ||
| 2. | Стверджувальні | так, еге, еге ж, атож, аякже, авжеж: Так! я буду крізь сльози сміятись… (Леся Українка). | ||
| 3. | Підсилювальні | як, що за, та, що то за, і, й, а, о, ой, ще: О Україно! О рідна ненько! Тобі вірненько присягнем! (М.Вороний). | ||
| 4. | Вказівні | ось, от, це, оце, то, ото, он, ген, онде: Онде балочка весела, в ній хороші красні села (Леся Українка). | ||
| 5. | Означальні | саме, якраз, справді, точно, власне, рівно: Сиділи ми в садочку, там саме зацвітав і сипався з каштанів білий цвіт (Леся Українка). | ||
| 6. | Видільні (обмежувально-видільні) | навіть, тільки, лише, лиш, лишень, хоч, хоча б, аж, же, ж, таки, уже, собі, все ж: Лиш боротись – значить жить! (І.Франко). | ||
| 7. | Спонукальні | годі, бодай, давай, ну, бо, но: Уперед! Годі скніти рабами! (П.Грабовський). | ||
| 8. | Кількісні | майже, приблизно, мало не, трохи не, чи не, ледве не: На майдан вийшло майже все село. | ||
| 9. | Власне модальні (висловлюють сумнів, непевність, припущення) | мов, мовляв, чи, наче, ніби, мовби, навряд, навряд чи, ледве чи, ба, ой, ну й: Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисте, як у нас на Україні (О.Довженко). | ||
Визнач розряд частки
Частку в кожному реченні виділено. Розподіли речення за розрядом частки. Питальна, вказівна й стверджувальна — це види модальних часток (див. таблицю вище).
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| Я б охоче поїхав до моря. | Формотворча | Частка б разом із дієсловом утворює умовний спосіб: поїхав би. |
| Он летить лелека! | Вказівна | Он указує на предмет, що перебуває віддалік. |
| Сьогодні дощу не буде. | Заперечна | Не заперечує дію: дощу не буде. |
| Деколи ми ходимо до театру. | Словотворча | Де- входить до складу прислівника деколи й пишеться з ним разом (§ 44, п. 2.1). |
| Невже вже настала осінь? | Питальна | Невже ставить питання з відтінком здивування. |
| — Це твій рюкзак? — Так, мій. | Стверджувальна | Так підтверджує сказане; після стверджувальної частки ставимо кому (§ 158, п. 10). |
| Хай діти ще погуляють. | Формотворча | Хай разом із дієсловом утворює наказовий спосіб: хай погуляють. |
| На небі ані хмаринки. | Заперечна | Ані — заперечна частка, підсилений варіант частки ні. |
| Принеси що-небудь смачне. | Словотворча | -небудь утворює неозначений займенник що-небудь, пишемо через дефіс (§ 44, п. 3.2). |
| Чи прийде сьогодні Марко? | Питальна | Чи робить речення питальним. |
| Ось твій зошит, тримай. | Вказівна | Ось указує на предмет, що лежить поруч. |
| — Прочитав книжку? — Авжеж! | Стверджувальна | Авжеж, як і так, підтверджує сказане. |
Групи часток за походженням
| Непохідні | Похідні (утворені від інших частин мови) |
| Їх походження встановити неможливо: чи, о, но, і | Утворені з інших частин мови: мовби, хоча б, онде, якраз, навряд чи, ніби |
Групи часток за будовою
| Прості | Складні | Складені |
| складаються з одного слова | утворені з двох чи більше слів (пишуться разом) | утворені з двох чи більше слів (пишуться окремо) |
| й, і, а, ні, як, он, це, ген | нібито, мовби, авжеж, атож, аякже, ото, онде | навряд чи, ледве чи, що за, ну й, куди там, де й, хоча б |
Розрізнення часток та інших частин мови
| Частки | Сполучники |
| Нехай той люд потомлений хоч трохи відпочине! (І.Франко); Полохлива ворона і куща боїться (Нар. тв.). | Поєднують однорідні члени речення або прості речення в складному: Хоч я втомився, але тебе радий бачити (хоч приєднує підрядну частину складного речення). Добре слово краще за цукор і мед (Нар. тв.) – і поєднує однорідні члени речення. |
| Прислівники | |
| Точно такий подарунок ми придбали вчора бабусі. | Відповідають на питання: Відстань визначили точно (як?). |
Правопис часток: окремо, разом чи через дефіс
Якби чи як би? Разом — сполучник: Якби ти прийшов, ми б устигли. Окремо — прислівник як і частка би, наголос падає на як: Як би краще виконати це завдання? (§ 43, прим. до п. 1). Правила для часток — § 44, для займенників із частками — § 39.
Частки не і ні: окремо чи разом
| Окремо | Разом | |
|---|---|---|
| не | з дієсловами й дієприслівниками: не знаю, не знаючи; якщо частка тільки заперечує (часто є протиставлення): не друг, а ворог; зі словами можна, треба, а також зі словами, які пишемо через дефіс: не можна, не треба, не по-людськи (§ 44, п. 1) | якщо без не слово не вживається: негода, ненавидіти, невдовзі; якщо слово з не означає одне поняття: неправда (= брехня), невеселий (= сумний); префікс недо-: недочувати (§ 44, п. 2.5–2.7) |
| ні | якщо між ні та займенником стоїть прийменник: ні до чого, ні в кого; повторювана ні: ні риба ні м’ясо (§ 44, п. 1.8–1.9) | у заперечних займенниках і прислівниках: ніхто, нічого, ніде, ніколи, нізвідки (§ 44, п. 2.9) |
Частку не з власними назвами пишемо через дефіс: не-Європа (§ 44, п. 3.3). Докладно — у статті «Правопис не з різними частинами мови». Джерело правил: Український правопис (2019), § 39, § 43, § 44.
Частку пишемо разом, окремо чи через дефіс?
13 речень за правилами Правопису 2019 року. Обери правильне написання — пояснення з’явиться одразу.
…, котра година?
Відповідь
Скажи-но. Частку -но, що підсилює окреме слово, пишемо через дефіс: скажи-но, давай-но (§ 44, п. 3.1).
Не роби завдання …!
Відповідь
абияк. Частку аби- пишемо разом зі словом: абияк, абищо, абихто (§ 44, п. 2.1).
… ми встигли на потяг.
Відповідь
Усе ж таки. Між словом усе та часткою таки стоїть ще одна частка — ж, тому всі три слова пишемо окремо (§ 44, п. 3.1, прим. 1).
Новенький ще … не познайомився.
Відповідь
ні з ким. Між ні та займенником стоїть прийменник з, тому пишемо окремо (§ 44, п. 1.9). Без прийменника — разом: ніхто, нікого.
— Підеш із нами? — …!
Відповідь
Авжеж. Частку же пишемо разом у стверджувальних частках авжеж, аякже, атож (§ 44, п. 2.2).
Сідай ….
Відповідь
будь-де. Частку будь- із прислівниками й займенниками пишемо через дефіс: будь-де, будь-коли, будь-хто (§ 44, п. 3.2).
… ви сказали, коли б я не приїхав?
Відповідь
Що б. Тут що — займенник (на нього падає наголос), а б — частка умовного способу, тому пишемо окремо. Разом пишемо сполучник: Він сказав, щоб усі прийшли (§ 43, прим. до п. 1).
Вони розмовляють ….
Відповідь
не по-нашому. Частку не зі словами, які пишемо через дефіс, пишемо окремо: не по-нашому, не по-українськи (§ 44, п. 1.7).
… ми дійшли до вершини!
Відповідь
Усе-таки. Частку -таки після слова, яке вона підсилює, пишемо через дефіс: усе-таки, дістав-таки (§ 44, п. 3.1).
… зі мною на виставку!
Відповідь
Ходи ж. Частку же (ж) пишемо окремо: ходи ж, він же (§ 44, п. 1.13).
Можеш спитати …: усі знають дорогу.
Відповідь
будь у кого. Між часткою будь і займенником стоїть прийменник у, тому всі слова пишемо окремо (§ 39, п. 2).
… краса!
Відповідь
Що то за. У підсилювальному сполученні що то за всі слова пишемо окремо (§ 44, п. 1.11).
Ця історія сталася ….
Відповідь
хтозна-коли. Частку хтозна- пишемо через дефіс: хтозна-коли, хтозна-як (§ 44, п. 3.2).
Вправи з відповідями: частка
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Частка — це…
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — службова частина мови, що надає словам чи реченням додаткових відтінків або творить форми слів. Частка — службова незмінна частина мови: вона додає смислові відтінки (навіть, лише, хіба) або творить форми й слова (би, хай, -небудь).
Укажіть заперечну частку.
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — ні. До заперечних часток належать не, ні, ані: вони заперечують висловлене.
Яка частка допомагає утворити умовний спосіб дієслова?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — би. Умовний спосіб утворюємо за допомогою частки би (б): зробила б, прочитав би.
Яка частка допомагає утворити наказовий спосіб дієслова?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — нехай. Частки хай, нехай, бодай утворюють форми наказового способу: нехай прийде.
Укажіть питальну частку.
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — хіба. Чи, хіба, невже — питальні частки: Хіба ти не знав? Ось — вказівна, лише — видільна, так — стверджувальна.
До якого розряду належить частка лише в реченні «Лише праця робить людину щасливою»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — видільна (обмежувально-видільна). Лише, тільки, навіть, хоч виділяють або обмежують слово, до якого належать, — це видільні частки.
У якому реченні слово точно є часткою?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — Точно такий подарунок ми придбали бабусі. У реченні «Точно такий подарунок…» слово точно уточнює значення (означальна частка). В інших реченнях це прислівник: відповідає на питання як? і є обставиною.
У якому реченні хоч є часткою?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — Відпочинь хоч хвилинку. У «Відпочинь хоч хвилинку» хоч лише підсилює й обмежує слово (= хоча б) — це частка. В інших реченнях хоч з’єднує частини речення або однорідні члени, тобто є сполучником.
У якому реченні є вказівна частка?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — Ось і наша школа. Ось, от, це, оце, он — вказівні частки: вони вказують на предмет. Чи — питальна, навіть — видільна, хай — формотворча.
У якому рядку всі слова пишемо через дефіс?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — (будь)хто, (казна)що, (хто)небудь. Частки будь-, казна-, -небудь пишемо через дефіс: будь-хто, казна-що, хто-небудь. Частки аби-, де- пишемо разом: абихто, абищо, дещо.
Ця тема на карті української мови: Службові частини мови і вигук → Частка