Частка

Частка – це службова незмінна частина мови, яка надає окремим словам чи реченням додаткових смислових відтінків і служить для утворення нових слів або окремих граматичних форм: Тільки той ненависті не знає, Хто цілий вік нікого не любив (Леся Українка). Частка не є членом речення.

Розряди часток за значенням

Формотворчі Словотворчі Заперечні Модальні
а) утворюють умовний спосіб

дієслів: б, би (зробила б);

б) утворюють наказовий спосіб дієслів: хай, нехай, бодай;

в) творять зворотні дієслова: -ся,

сь (сміється, знайшовсь);

г) творять найвищий ступінь

порівняння прикметників і прислівників: най-, що-, як- (найкращий, щонайвище).

утворюють нові слова: будь-, -небудь, казна-, хтозна-, бозна-, аби-, де-, -сь, чи-, що-, як-, чим- (будь-як, абищо,

колись, щодня, якраз, чимало, чимшвидше)

Заперечують

висловлене:

не, ні, ані (не

образив, ні про

що, аніскільки)

надають окремому слову в реченні або цілому реченню

додаткових

відтінків (так,

еге, лише, ледве чи, це, власне, саме)

Про написання часток див. розділ «Орфографія. Правопис часток»!

 

Види модальних часток

Види Приклади
1. Питальні чи, хіба, невже: Чи справді так було, чи, може, хто збрехав? (Л.Глібов).
2. Стверджувальні так, еге, егеж, атож, аякже, авжеж: Так, я хочу крізь сльози сміятись… (Леся Українка).
3. Підсилювальні як, що за, та, що то за, і, й, а, о, ой, ще: О Україно! О рідна ненько! Тобі вірненько присягнем! (М.Вороний).
4. Вказівні ось, от, це, оце, то, ото, он, ген, онде: Онде балочка весела, в ній хороші красні села (Леся Українка).
5. Означальні саме, якраз, справді, точно, власне, рівно: Сиділи ми в садочку, там саме зацвітав і сипався з каштанів білий цвіт (Леся Українка).
6. Видільні (обмежувально-видільні) навіть, тільки, лише, лиш, лишень, хоч, хоча б, аж, же, ж, таки, уже, собі, все ж: Лиш боротись – зна­чить жить! (І.Франко).
7. Спонукальні Годі, бодай, давай, ну, бо, но: Уперед! Годі скніти рабами! (П.Грабовський).
8. Кількісні Майже, приблизно, мало не, трохи не, чи не, ледве не: На майдан вийшло майже все село.
9. Власне модальні (висловлюють сумнів, непевність, припущення) мов, мовляв, чи, наче, ніби, мовби, мабуть, навряд, навряд чи, ледве чи, ба, ой, ну й: Навряд чи десь по інших країнах світу співають так гарно, як у нас на Україні (О.Довженко).

 

Групи часток за походженням

Непохідні Похідні (утворені від інших частин мови)
Їх походження встановити не можливо: чи, о, но, і Утворені з інших частин мови: мовби, хоча б, онде, якраз, навряд чи, ніби

 

Групи часток за будовою

Прості Складні Складені
непохідні, їхнє походження визначити важко утворені з двох чи більше непохідних слів (пишуться разом) утворені з повнозначних слів і сполучників (пишуться окремо)
й, і, а, ні, як, он, це, он, ген нібито, мовби, авжеж, атож, аякже, ото, онде навряд чи, ледве чи, що за, ну й, куди там, де й, хоча б

 

Розрізнення часток та інших частин мови

Частки Сполучники
Нехай той люд потомлений хоч трохи відпочине! (І.Франко); Полохлива ворона і куща боїться (Нар. тв.). Поєднують однорідні члени речення або прості речення у складному: Хоч я втомився, але тебе радий бачити (хоч приєднує підрядну частину складного речення). Добре слово краще за цукор і мед (Нар. тв.) – і поєднує однорідні члени речення.
Прислівники
Точно такий подарунок ми придбали вчора бабусі. Відповідають на питання: Відстань визначили точно (як?).

 

 


Залишити коментар