Які труднощі у вас виникають щодо часток? Знаєте особливості їхнього написання? Розрізняєте їх за групами, видами і розрядами? Якщо вагаєтеся у відповіді, то наш матеріал для вас! Якщо ж ви впевнені у своїх знаннях, то гайда ділитися правилами із тими, хто цього ще не знає!)
Частка – це службова незмінна частина мови, яка надає окремим словам чи реченням додаткових смислових відтінків і служить для утворення нових слів або окремих граматичних форм:
- Тільки той ненависті не знає, Хто цілий вік нікого не любив (Леся Українка).
Частка не є членом речення.
Розряди часток за значенням
| Формотворчі | Словотворчі | Заперечні | Модальні |
| а) утворюють умовний спосіб
дієслів: б, би (зробила б); б) утворюють наказовий спосіб дієслів: хай, нехай, бодай; в) творять зворотні дієслова: -ся, –сь (сміється, знайшовсь); г) творять найвищий ступінь порівняння прикметників і прислівників: най-, що-, як- (найкращий, щонайвище). |
утворюють нові слова: будь-, -небудь, казна-, хтозна-, бозна-, аби-, де-, -сь, чи-, що-, як-, чим- (будь-як, абищо,
колись, щодня, якраз, чимало, чимшвидше) |
Заперечують
висловлене: не, ні, ані (не образив, ні про що, аніскільки) |
надають окремому слову в реченні або цілому реченню
додаткових відтінків (так, еге, лише, ледве чи, це, власне, саме) |
| Про написання часток див. розділ «Орфографія. Правопис часток»! | |||
Види модальних часток
| № | Види | Приклади | ||
| 1. | Питальні | чи, хіба, невже: Чи справді так було, чи, може, хто збрехав? (Л.Глібов). | ||
| 2. | Стверджувальні | так, еге, егеж, атож, аякже, авжеж: Так, я хочу крізь сльози сміятись… (Леся Українка). | ||
| 3. | Підсилювальні | як, що за, та, що то за, і, й, а, о, ой, ще: О Україно! О рідна ненько! Тобі вірненько присягнем! (М.Вороний). | ||
| 4. | Вказівні | ось, от, це, оце, то, ото, он, ген, онде: Онде балочка весела, в ній хороші красні села (Леся Українка). | ||
| 5. | Означальні | саме, якраз, справді, точно, власне, рівно: Сиділи ми в садочку, там саме зацвітав і сипався з каштанів білий цвіт (Леся Українка). | ||
| 6. | Видільні (обмежувально-видільні) | навіть, тільки, лише, лиш, лишень, хоч, хоча б, аж, же, ж, таки, уже, собі, все ж: Лиш боротись – значить жить! (І.Франко). | ||
| 7. | Спонукальні | Годі, бодай, давай, ну, бо, но: Уперед! Годі скніти рабами! (П.Грабовський). | ||
| 8. | Кількісні | Майже, приблизно, мало не, трохи не, чи не, ледве не: На майдан вийшло майже все село. | ||
| 9. | Власне модальні (висловлюють сумнів, непевність, припущення) | мов, мовляв, чи, наче, ніби, мовби, мабуть, навряд, навряд чи, ледве чи, ба, ой, ну й: Навряд чи десь по інших країнах світу співають так гарно, як у нас на Україні (О.Довженко). | ||
Групи часток за походженням
| Непохідні | Похідні (утворені від інших частин мови) |
| Їх походження встановити не можливо: чи, о, но, і | Утворені з інших частин мови: мовби, хоча б, онде, якраз, навряд чи, ніби |
Групи часток за будовою
| Прості | Складні | Складені |
| непохідні, їхнє походження визначити важко | утворені з двох чи більше непохідних слів (пишуться разом) | утворені з повнозначних слів і сполучників (пишуться окремо) |
| й, і, а, ні, як, он, це, он, ген | нібито, мовби, авжеж, атож, аякже, ото, онде | навряд чи, ледве чи, що за, ну й, куди там, де й, хоча б |
Розрізнення часток та інших частин мови
| Частки | Сполучники |
| Нехай той люд потомлений хоч трохи відпочине! (І.Франко); Полохлива ворона і куща боїться (Нар. тв.). | Поєднують однорідні члени речення або прості речення у складному: Хоч я втомився, але тебе радий бачити (хоч приєднує підрядну частину складного речення). Добре слово краще за цукор і мед (Нар. тв.) – і поєднує однорідні члени речення. |
| Прислівники | |
| Точно такий подарунок ми придбали вчора бабусі. | Відповідають на питання: Відстань визначили точно (як?). |