Оксана Забужко — українська письменниця, про яку знають далеко за межами нашої держави чи навіть Європи. А все тому, що вона поєднала в собі талант прозаїка, поетеси та есеїстки. Та чи не найбільш відомою вона є як публічна інтелектуалка, яка вже десятиліттями розповідає світовій спільноті про Україну. Твори Оксани Забужко перекладають десятками мов світу, а до її думки щодо суспільно-політичних подій прислухаються сотні тисяч людей.
Закликаємо дізнатися більше про життя і творчість письменниці.
Оксана Забужко народилася 19 вересня 1960 року в місті Луцьк. За словами письменниці, правдиве родове прізвище оригінально було не «Забужко», а «Забузькі». В Луцьку жила до 8 років, поки її батька не виявило КГБ, що переслідувало його кілька років. Після цього родина була вимушена переїхати до Києва.
У столиці закінчила середню школу, а пізніше — філософський факультет (1977-1982) та аспірантуру з естетики (1985) Київського університету імені Тараса Шевченка. Була членом КПРС. Учасниця революції на граніті 1990 року.
Викладала в Консерваторії ім. Чайковського в Києві. З 1989-го року – старший науковий співробітник інституту філософії Національної Академії Наук України.
У 1987-му році Оксана Забужко була прийнята до Спілки письменників Радянського Союзу.
Захистила кандидатську дисертацію на тему «Естетична природа лірики як роду мистецтва». Виключно літераторством трудовий досвід Забужко не обмежується. Довгий час вона працювала викладачем. Причому лекції кандидата філософських наук Забужко пощастило відвідати студентам не тільки Київської державної консерваторії ім. П. Чайковського, де Забужко читала естетику, а також студентам таких всесвітньо відомих університетів як Гарвардський, Єльський, Колумбійський.
1992 року викладала україністику в Університеті штату Пенсильванія як запрошений письменник. У 1994 авторка отримала стипендію Фонду Фулбрайта і викладала в Гарвардському та Піттсбурзькому університетах.
У 2001-му році – викладач літературної майстерності в КНУ.
Відкрито підтримувала Помаранчеву Революцію в 2004-му році.
Брала участь в Революції Гідності, активно виступала проти тодішнього режиму Віктора Януковича. Пізніше брала участь у спецпроекті Національного музею Революції Гідності під назвою “Арсенал свободи”.
Виступає проти російської агресії на Донбасі і анексії Криму. Зокрема, в 2018-му році вона підтримала лист діячів культури України із закликом до світових лідерів забезпечити захист і звільнення українського політв’язня в Росії, режисера Олега Сенцова.
Творча діяльність
В Україні Забужко від 1996 (від часу першої публікації роману-лонґселера «Польові дослідження з українського сексу») залишається найпопулярнішим україномовним автором — загальний наклад проданих її книжок станом на 1 січня 2003 становить понад 65 тис. примірників.
Крім того вона є авторкою численних культурологічних статей і есе у вітчизняній та зарубіжній періодиці. Оксана Забужко провадила авторську колонку в деяких періодичних виданнях («Panorama», «Столичные новости» тощо), вела літературні майстер-класи в Київському університеті.
Твори Забужко здобули також міжнародне визнання, особливо широке — в Центральній та Східній Європі. Її вірші перекладалися 16 мовами світу і 1997 удостоєні Поетичної Премії Global Commitment Foundation (Фонду Всесвітнього Зобов’язання, США). Серед інших її літературних нагород — премії Фонду ім. Гелен Щербань-Лапіка (США, 1996), Фундації Ковалевих (1997), Фонду Рокфеллера (1998), Департаменту культури м. Мюнхена (1999), Фундації Ледіґ-Ровольт (2001), Департаменту культури м. Ґрац (2002) та ін.
Оксана Забужко живе на письменницькі гонорари. Значна частка її доходу — надходить від книг, виданих за кордоном. Твори Забужко змогли завоювати європейські країни, та мають своїх прихильників у США.
Оксана Забужко — член Асоціації українських письменників. У серпні 2006 року журнал «Кореспондент» включив Забужко в число учасників рейтингу ТОП-100 «Найвпливовіших людей в Україні», до цього в червні книга письменниці «Let my people go» очолила список «Краща українська книга», ставши вибором читачів Кореспондента № 1.
Вірші
Вперше надбанням громадськості вірші Оксани Забужко повинні були стати ще в дев’ятирічному віці поетеси – її перша збірка, вступне слово до якої написав відомий український письменник і драматург Михайло Стельмах, була запланована до тиражу в 1973 році. Однак в результаті репресій батьки Забужко виявилися в “чорному списку” і друк збірки було скасовано.
Вперше опублікувати свої вірші Забужко змогла тільки в 1985 році, випустивши поетичну збірку “Травневий іній”. Крім цього, у Оксани Забужко видано ще п’ять віршованих збірок.
Творчий доробок
Оксана Забужко популярна завдяки своїй прозі. Найбільшу популярність їй приніс твір “Польові дослідження з українського сексу”, написаний і виданий в 1996-му році. Крім цього слід відзначити такі роботи:
- “Инопланетянка” – повість 1992 року.
- “Казка про калинову дудці” – повість переводилася на польську, чеську і фарсі, вийшла в тираж в 2000-му році.
- “Музей покинутих секретів” – роман 2009-го року.
- “Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій” – присвячена Лесі Українці робота вийшла в 2007 році.
Нагороди
16 січня 2009 року Президент України В.Ющенко нагородив Оксану Забужко орденом княгині Ольги III ст. за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України.
2012 року отримала відзнаку «Золотий письменник України».
Активність у мережі
У письменниці є своя сторінка в соціальній мережі Facebook, на яку підписано 54 тисячі читачів. Її Twitter читає більше семи тисяч чоловік.
Оксана Забужко часто з’являється в ефірах українських і проукраїнських радіостанцій і телеканалів, таких як “Радіо Свобода” або “UA: Радіо Культура”.
У своєму блозі нагадує про злочини Росії проти українців, зачіпає злободенні релігійні питання, висловлює свою думку щодо війни на Донбасі, внутрішньої політики України і постреволюційної обстановки.