Цитатна характеристика героїв “Мини Мазайла”

Цитатна характеристика героїв “Мини Мазайла”


Пропонуємо розглянути за твором «Мина Мазайло» цитатну характеристику героїв. Вона допоможе вам краще запам’ятати кожного з персонажів. До того ж, після опрацювання цього матеріалу вам буде легше виконати ті завдання на ЗНО, де треба визначити, з якого твору цитата.


Мокій:

  • «юнак з чорним висипом, під носом і по підборіддю, з мрійними, але злими очима.»,
  • «він кругом український»,
  • «він у дядька Тараса вдався».

Мина:

  • «Двадцять три роки, кажу, носю я це прізвище, і воно, як віспа на житті — Мазайло!.. Ще малим, як оддав батько в город до школи, першого ж дня на регіт взяли: Мазайло! Жодна гімназистка не хотіла гУляти — Мазайло! За репетитора не брали — Мазайло! На службу не приймали — Мазайло! Од кохання відмовлялися — Мазайло!»

Дядько Тарас:

  • «Там такий, що в нього кури по-українському говорять» .

Тьотя Мотя:

  • вважає себе «руською», а укаїнську мову «австріяцькою вигадкою».
  • «Краще бути ізнасілованной, нєжелі украінізірованной».

Лина Мазайло:

  • «Мене обдурив: я покохала не Мазайла, а Мазалова».

Уля: «У тебе чарівні очі, чудесні губи, прекрасний бюст.»


Цитати до образу Мини Мазайла, які характеризують його поведінку, риси характеру.

  • (образа за своє прізвище)

Двадцять три роки, кажу, носю я це прізвище, і воно, як віспа на житті — Мазайло!.. Ще малим, як оддав батько в город до школи, першого ж дня на регіт взяли: Мазайло! Жодна гімназистка не хотіла гУляти — Мазайло! За репетитора не брали — Мазайло! На службу не приймали — Мазайло! Од кохання відмовлялися — Мазайло! А він знову: «Вам чого? — питаю».


  • (про Мокія: зневага до всього українського сильніша навіть за батьківські почуття) з радісним гнівом:
    — Заставлю! Виб’ю з голови дур український! А як ні — то через труп переступлю. Через труп!..

  • (відсутність національної свідомості, невігластво в національних питаннях)
    Тьотя — Тоді я не розумію, що таке українці, хто вони такі: євреї, татари, вірмени?.. Будь ласка, скажіть мені, кого у вас називають українцями? Будь ласка…
    Мазайло, випивши води: — Українцями звуться ті, хто вчить нещасних службовців так званої української мови. Не малоруської і не Тарасошевченківської, а української — і це наша малоросійська трагедія.

  • (активне несприйняття українізації) — …Нічого з вашої українізації не вийде, це вам факт, а якщо і вийде, то пшик з бульбочкою — це вам другий факт, бо так каже моє серце….. І тобі, Мокію, раджу не вірити українізації. Серцем передчуваю, що українізація — це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади.

  • (радість з приводу зміни прізвища) — Однині я — Мина Мазєнін. (Став перед люстром). Здрастуйте, Мазєнін, Мино Маркевичу! (Привітався на другий голос). А-а, добродій Мазєнін? Моє вам!.. (Ще привітався на третій голос). Товаришу Мазєнін! Здрастуйте!.. (Іще привітався). Здоров був, Мазєнін! Зайдімо?.. Гм. (Помріяв трошки). Ви не знайомі? (Подавши комусь руку). Дуже приємно — Мазєнін. (Уклонився). Будь ласка, ви часом не Мазєнін?! (Кивнув головою). Так, я Мазєнін!.. (Офіційним голосом). Ваше посвідчення, громадянинеї (Тоді немов подав комусь посвідчення). Будь ласка! Мазєнін! (Тоді з офіційного на м’якший).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.