Питання про власне висловлення, які найчастіше ставлять випускники

Питання про власне висловлення, які найчастіше ставлять випускники


Власне висловлення — важлива частина зовнішнього незалежного оцінювання. За нього можна отримати високу оцінку, про яку так мріють усі майбутні абітурієнти. Але у випускників трапляється багато труднощів із їхнім написанням. Пропонуємо вам фахові відповіді на питання про власні висловлення, які найчастіше ставлять учні.

Як готуватися до виконання власного висловлення?

Учасник тестування, який створює власне висловлення, проходить в процесі написання свого тексту 7 таких взаємопов’язаних етапів:

1. Етап аналізу теми для власного висловлення.
2. Етап формування власної позиції щодо теми / проблеми, порушеної в завданні.
3. Етап попереднього змістово-композиційного конструювання власного висловлення (план).
4. Етап послідовного написання змістово-композиційних частин власного висловлення.
5. Етап критичного аналізу змісту й структури начорно написаного власного висловлення.
6. Етап перевірки мовного оформлення начорно написаного власного висловлення.
7. Етап переписування на чистовик і остаточної перевірки власного висловлення.

Із цього випливає висновок, що ретельна підготовка до написання власного висловлення має включати навчання, під час якого вдасться сформувати стійкі вміння діяти на всіх означених вище етапах.


На що звернути особливу увагу у формулюванні теми в умові завдання на написання власного висловлення?

Особливу увагу у формулюванні теми в умові відкритого тестового завдання варто приділити такому.

1. На сьогодні тема у відкритому тестовому завданні подається у вигляді двох частин: мікротексту й питання після мікротексту.

При цьому мікротекст є найчастіше лише стимулом для роздумів: він пропонується для того, щоб показати, що на якусь тему люди дивляться по-різному, тобто вирішують певні проблеми, певні питання в різні способи. Таким чином, головне, на що варто звернути увагу в умові завдання, – це питання після мікротексту. Чому це важливо? Тому що власне висловлення має бути своєрідною розгорнутою аргументованою відповіддю саме на це питання, доведенням виправданості своєї позиції стосовно проблеми, що озвучена в питанні, а не міркуванням стосовно того, про що йшлося в мікротексті.

УвагаЯкщо цього не враховувати, то можна припуститися прикрої помилки й написати власне висловлення зовсім не про те, тобто не на ту тему, яка була основною й актуалізувалася саме в питанні після мікротексту.

2. Традиційно в мікротексті подаються протилежні погляди на певну тему, проблему, однак це не означає, що поряд із цими – протилежними – поглядами не можуть існувати й інші. Тому не варто «зациклюватися» лише на тих позиціях стосовно теми, які висловлені в мікротексті. Найкраще – поміркувати й знайти власну позицію – близьку й зрозумілу, яку легко буде доводити у власному висловленні.

Для прикладуУ 2015 році тема відкритого тестового завдання основної сесії тестування з української мови та літератури звучала так:

Людина соціальна істотаа тому їй не властиво надовго залишатися на самотіРазом із тим багато хто впевненийщо саме самотність допомагає індивіду зрозуміти себепроаналізувати своє життяВони заперечують думкущо тільки оточення може дати об’єктивну оцінку людиніїї діям і вчинкамНаскільки людині варто дослухатися до думки оточення про неї?.

Чимало учасників основної сесії тестування проігнорували той факт, що питання після мікротексту передбачало, що вони повинні висловити свій погляд на проблему доцільності чи недоцільності врахування людиною оцінок, які дають їй інші люди й вона собі сама, а не на проблему самотності.

Проігнорувавши питання після мікротексту, учасники, замість написати власні висловлення про те, чи варто людині дослухатися до думки оточення про неї, створювали тексти про самотність, її шкоду чи користь і наводили як приклад самотнього героя новели «Intermezzo» М. Коцюбинського тощо.

Зрозуміло, що власні висловлення – «фантазії» на тему самотності аж ніяк не відповідали темі завдання.


Яким має бути обсяг власного висловлення у тесті ЗНО з української мови та літератури?

Мінімальний обсяг тексту власного висловлення – 100 слів: якщо учасник тестування напише текст обсягом менше ніж 100 слів (тобто 99 і менше), то його власне висловлення екзаменатори не оцінюватимуть узагалі.

Чому роботу в 99 слів не оцінюють? Тому що у власному висловленні такого обсягу не можна викласти погляд на тему / проблему, порушену в умові, із дотримання усіх вимог, що визначені відкритим тестовим завданням (теза, 2-3 аргументиприкладивисновок).

Максимальний обсяг тексту власного висловлення в умові тестового завдання не вказують, а отже, можна писати стільки, скільки хочеться, щоб якнайкраще й найповніше окреслити розуміння порушеної в завданні теми / проблеми, дотримуючись вимог щодо композиції власного висловлення.

Таким чином, максимально можливий обсяг власного висловлення – це така кількість слів, яку максимально можна розмістити на всій фізичній площі двох сторін бланка Б, що розліновані на рядки для письма.

Увага! Визначаючи оптимальний обсяг свого власного висловлення, варто не забувати, що кількість завжди пов’язана з якістю: чим більший текст – тим більше в ньому можна зробити помилок. Тож варто критично оцінювати свою грамотність, не наражаючись на небезпеку створення великого й дуже гарного за змістом власного висловлення (12 балів за змістове оформлення), але абсолютно безграмотного (0 балів за мовленнєве оформлення).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.