Такий набір схем із головними героями творів, які входять у шкільну програму з української літератури, пригодиться кожному, хто раніше читав ці твори, а тепер хоче пригадати сюжет. Тут наведені імена головних персонажів і позначено зв’язки між ними. Перед контрольною чи самостійною роботами — річ незамінна!
Нижче наведено схеми таких творів:
- “Мартин Боруля”
- “Вершники”
- “Енеїда”
- “Зачарована Десна”
- “Земля”
- “Кайдашева сім’я”
- “Камінний хрест”
- “Лісова пісня”
- “Максимач Гримач”
- “Маруся”
- “Мина Мазайло”
- “Місто”
- “Наталка Полтавка”
- “Слово про похід Ігорів”
- “Тигролови”
- “Тіні забутих предків”
- “Україна в огні”
- “Хіба ревуть воли як ясла повні”
- “Я (Романтика)”.
Сюжет комедії «Мартин Боруля» письменник побудував на фактах з життя родини Тобілевичів: батько драматурга, який тривалий час служив управителем поміщицьких маєтків, вирішив домогтися визнання свого роду дворянським.
На це витратив чимало часу, але марно — дворянство не було доведено, оскільки прізвище в старих документах було Тебілевич, а в нових — Тобілевич. Карпенко-Карий використав цей факт, аби висміяти намагання простої людини вибитись у дворяни, хибно думаючи, що цим можна в чомусь вивищитися над іншими.
«Вершники» — перлина творчості Ю. Яновського. Тема громадянської війни постає у творі по-справжньому героїчною й романтичною. Автор правдиво показує трагедію цілої родини Половців, яких революція розкидала по різні ідеологічні фронти. Особливо яскраво виявилася в цьому творі композиційна майстерність Яновського.
Роман складається із восьми сюжетно завершених новел («Подвійне коло», «Дитинство», «Шаланда в морі», «Батальйон Шведа», «Лист у вічність», «Чубенко, командир полку», «Шлях армій», «Адаменко»), які в сукупності передають панораму періоду громадянської війни.
“Енеїда” – поема, яка започаткувала становлення нової української літератури. Це найвідоміший твір Івана Котляревського. В основі поеми лежить сюжет класичної поеми Вергілія. У цьому творі розповідається історія троянського отамана Енея. За мотивами поеми навіть зняли однойменний мультфільм. Повний текст бурлескно-травестійного твору складається з шести частин.
Зачарована Десна — автобіографічна повість, спогади Олександра Довженка про дитинство в рідному селі на Чернігівщині. Твір сповнений тонкого гумору. Повість є гімном річки Десна, рідному чернігівському краю, селянам-трудівникам і сільському способу життя.
Автор змальовує свої перші кроки пізнання життя, «перші радощі, і вболівання, і чари перших захоплень дитячих…», віруючого в Бога діда-чумака і прабабу, яка все і всіх проклинала, матір і батька, коваля діда Захарка, дядька Самійла — неперевершеного косаря, сільського священика і зустріч селянами Великодня на дахах під час весняного розливу Десни.
«Земля» — це соціально-психологічна повість Ольги Кобилянської про селянство. Поклавши в основу твору дійсні факти, письменниця створила глибоко індивідуалізовані образи селян, усім своїм єством пов’язаних із землею-годувальницею.
«Кайдаше́ва сім’я́» — реалістична соціально-побутова повість українського письменника Івана Нечуя-Левицького, написана 1878 року.
У творі на матеріалі повсякденного життя селянства розкриваються деякі риси вдачі українського народу, його індивідуалізм, прагнення жити окремим, самостійним життям. Твір неодноразово перевидавався і перекладався іншими мовами.
«Камінний хрест» — це епічно-психологічна новела українського письменника Василя Стефаника, написана 1900 року. Головною ідеєю твору є єдність селянина з рідною землею.
Оповідання присвячене прощанню селян-емігрантів з рідним краєм перед виїздом до Канади на межі ХІХ й ХХ ст. Стефаник розкриває гнітючі переживання емігранта в момент його розриву з рідним селом і тим клаптиком землі, в обробіток якого він уклав усі свої сили і все своє життя. Образ головного героя — Івана Дідуха — це широке художнє узагальнення, живе втілення глибокої любові до рідної землі, втрачаючи яку, він прощається з усім найдорожчим.
Вершина поетичної майстерності Лесі Українки – драма-феєрія “Лісова пісня”, написана влітку 1911 р. в Кутаїсі.
“Вона мені дала стільки дорогих хвилин екстазу, як мало яка інша”, – писала до матері. “Лісова пісня” написана за 10-12 днів у тому “непереможному стані” “творчого божевілля”, яке так дорого обходилось її здоров’ю і після якого довго доводилось опритомнювати.
Образи рідної природи, легенди пралісу, мелодії почутих у дитинстві пісень запам’яталися Лесі Українці на все життя.
«Максим Гримач» — оповідання українського письменника Марка Вовчка, написане 1857.
Оповідання є оригінальним художнім твором, викладеним у формі живої розповіді, що свідчить про глибоке й всебічне знання авторкою життя, звичаїв, традицій українського народу.
В основі лежить баладний мотив розлуки дівчини з коханим, який загинув. Зображення трагізму внутрішнього світу героя, ліризм і драматичний сюжет, наявність в оповіданні діалогів, казкових елементів дають підстави назвати оповідання Марка Вовчка «Максим Гримач» баладним.
«Максим Гримач» — оповідання українського письменниці Марка Вовчка, написане 1857. Оповідання є оригінальним художнім твором, викладеним у формі живої розповіді, що свідчить про глибоке й всебічне знання авторкою життя, звичаїв, традицій українського народу.
Заможний господар Максим Гримач (удівець) виховує своїх доньок: старшу Катрю й молодшу Тетяну — Катря зустрічається з кріпаком Семеном таємно від батька, адже той дасть згоду на одруження лише з вільний чоловіком — під час бурі Семен загинув — Катря з горя втопилася в річці — старий Гримач у розпачі п’ять років не виходить з двору, звеселило його тільки одруження молодшої доньки із сотником.
«Мина Мазайло» — п’єса Миколи Куліша. За визначенням автора п’єса є сатиричною комедією, але у творі має місце трагічність становлення української мови й зацькованого народу, тому — трагікомедія.
Тема твору — «Міщанство і українізація». Ідея твору полягає у тому, що засобами гротеску і разючої сатири автор викриває суспільні явища примусової українізації наприкінці 20-х років XX ст., висміює носіїв українського та російського шовінізмів. Водночас, побіжно висміюється і мрійництво, відірваність від життя та невміння робити правильний вибір українських націоналістів.
«Місто» — урбаністичний роман Валер’яна Підмогильного. Він створив модерний роман, в якому, на відміну від традиційної селянської і соціальної тематики, акцент перенесений на урбаністичну проблематику, порушені філософські питання буття й аналізована психіка героїв, а конфлікт розгортається між людьми з різними світоглядами.
«Місто» — перший урбаністичний роман в українській літературі, з новими героями, проблематикою та манерою оповіді.
“Наталка Полтавка” – це перший драматичний твір, написаний новою українською мовою.
«Наталка Полтавка» стала першою в українській драматургії правдивою п’єсою з народного життя. І. Котляревський яскраво показав у ній типи народних характерів і за допомогою суто побутового конфлікту розкрив деякі соціальні відносини, образи чиновників, селян, бурлаків.
Образи п’єси надзвичайно колоритні і яскраві. Важко обрати серед них якийсь один — найколоритніший. Тому ми спробуємо коротко розглянути найголовніші образи твору, щоб виділити серед них найцікавіший.
«Слово о полку Ігоревім» — пам’ятка літератури стародавньої Русі, героїчна поема кінця XII ст., одна з найвідоміших пам’яток давньоруської літератури. Пам’ятка української мови.
В основі сюжету — невдалий похід руського новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців у 1185 році. «Слово» було написано в кінці XII століття, невдовзі після описуваної події (часто датується тим же 1185 роком, рідше 1-2 роками пізніше). Перейняте мотивами слов’янської народної поезії з елементами язичницької міфології, за своєю художньою мовою та літературною значущістю «Слово» стоїть у ряді найбільших досягнень середньовічного епосу.
«Тигролови» — пригодницький роман з автобіографічними елементами Івана Багряного, написаний 1944 року як «Звіролови», згодом перероблений і виданий 1946 року під назвою «Тигролови».
Пригодницький роман «Тигролови» Іван Багряний написав за два тижні в далекому 1943-му році на основі своїх спогадів про роки заслання. Українці змогли вільно читати роман лише в роки незалежності.
Міцне слово Івана Багряного закарбувалося в тексті «Тигроловів», а образи з роману постають в новому мистецькому баченні художника Дениса Темного — це тату, але вже не табу. «Тигролови» з історією про пригоди відважного Григорія Многогрішного, його кохання до Наталії та життя на Далекому Сході сильної духом родини Сірків в поєднанні зі сміливим художнім оформленням захоплять вас.
«Тіні забутих предків» — повість Михайла Коцюбинського, написана під враженням його перебування на Гуцульщині в 1911 році.
У творі розповідається про кохання гуцулів Івана й Марічки з ворогуючих родів, що трагічно завершується для обох. У повісті яскраво передано гуцульські побут і життя з елементами фольклору.
1964 року повість екранізував Сергій Параджанов.
«Україна в огні» — кіноповість Олександра Довженка, присвячена подіям німецько-радянської війни на території України, долі сільської родини та простих селян.
Основою кіноповісті стали оповідання Довженка «На колючому дроті», «Незабутнє», «Перемога». Уривки з кіноповісті вперше були надруковані російською мовою 1943 року, українською — 1962. Сталін заборонив кіноповість як для друку, так і для екрану.
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — роман, написаний братами Панасом Мирним та Іваном Біликом у 1875 році. Твір складний як з точки зору сюжетної лінії і композиції, так і з точки зору проблематики.
Тема роману – зображення життя та боротьби українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва та його залишків, напередодні і під час реформи 1861 р. Головна ідея твору криється в його алегоричній назві: воли – символічний образ уярмленого селянства — не ревли б, якби було що їсти й пити.
Автори намагалися показати соціальні умови життя селянства і мотивувати поведінку героїв, розкрити, що ж саме штовхало селян на «слизьку дорогу», калічило їх душі, нівечило мораль, спричинило трагедію.
«Я (Романтика)» — героїко-романтична новела Миколи Хвильового (1893—1933), пройнята пафосом гуманізму. Головний герой, розриваючись між виконанням революційного обов’язку і дотриманням принципів добра, чинить найганебніший злочин проти найдорожчої людини — матері і морально гине.
Хвильовий по-новому розкриває споконвічний конфлікт між життям і смертю, між фанатизмом і людяністю. Герої всіх творів, що увійшли до збірки, долають тяжкий шлях вибору, нагадуючи про ту межу, яку ніколи не можна переступати.
Дуже зручо! дякую!
Спасибо, выручили, теперь можно только краткие содержания почитать, очень удобно для подготовки.
Дякую, все лаконічно й досить зручно