Пробне ЗНО з української мови та літератури 2013 + відповіді


Тести пробного ЗНО 2013-го року з української мови та літератури дозволять вам потренуватися для здачі основного ЗНО. Як відомо, у 2012 році із пробного ЗНО у одній із сесій справжніх тестувань, було 6 однакових завдань =)

 

ВАРІАНТ І

Частина 1

Українська мова

Завд. 1—7 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРА­ВИЛЬНИЙ

1. Подовження та подвоєння приголосних відбувається в усіх словах рядка

А вугіл..я, осін..ій, щаст..я

Б священ..ий, пташин..ий, стат..я

В гіл…я, машин..ий, стат..ею

Г священ…ик, завдан…я, півден..ий

2. Звук [ґ] вимовляється в усіх словах рядка

А (ґ,г)роно, (ґ,г)онт, (ґ, г)елготати, (ґ,г)убернія

В (ґ,г)арний, (ґ,г)ава, (ґ.г)еографія, (ґ.г)віздок

В (ґ,г)анок, (ґ,г)едзь, (ґ,г)ава, (ґ,г)аздувати

Г (ґ,г)урт, (ґ,г)речний, (ґ,г)речаний, (ґ,г)удзик

3. Авторський неологізм ужито в реченні рядка

А Син міщанина… Анкета чиста, без жодної плямочки (О. Довженко).

Б В Настусі рано заворушилась фантазія (І. Нечуй-Левицький).

В Час – між двома безчассями антракт (Ю. Клен).

Г Увесь факультет знає, що вони — ще з першого курсу  –  закохана  пара (Олесь Гончар).

4. Будову префікс, корінь, суфікс, закінчення мають усі слова рядка

А закінчений, висловлений, занесено

Б наказувати, домовлятися, причеплений

В заведений, стурбований, відпущений

Г спечено, умовляти, застелений

Прочитайте текст і виконайте завдання 5—7

(1) На схилі життя вертаюсь думками до початків свого свідомого буття з надією знайти відповідь на вічне питання. (2) Чому моє життя склалося так, а не інакше? (3) Що спонукало мене обрати шлях, який з самого початку віщував багато труднощів і небезпек? (4) Був це романтизм, чи реальність доби? (5) Чи, може, наслухані в дитинстві від батьків і їхніх ровес­ників оповідання про недавнє історичне минуле тінню падали і на моє життя? (М. Савчин).

5. Пунктуаційну помилку допущено в реченні

 

А першому

Б другому

В третьому

Г четвертому

 

6. Вставне слово вжито в реченні

 

А першому

Б другому                                                                                                                          В третьому                                                                                                                        Г п’ятому

 

7. Розповідним є речення

 

А перше

Б друге                                                                                                                                    В четверте                                                                                                                             Г п’яте

 

Завд. 8-23 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише ОДИН ПРА­ВИЛЬНИЙ

8. Правильно записано всі власні назви в рядку

А майдан «Незалежності», місто Біла церква

Б Орден «Княгині Ольги», Заповідник Асканія-нова

В Чумацький Шлях, Президент України

Г  собор святого Володимира, журнал Світогляд

Д вулиця Ярославів Вал, автомобіль мерседес

9. Від усіх прикметників можна утворити вищий ступінь порівняння в рядку

 

А гарний, смішний, лисий

Б синій, доцільний, активний

В тонкий, сліпий, працьовитий

Г охайний, русий, дорогий

Д чистий, рідний, старезний

 

 10. Усі займенники слід писати через дефіс у рядку

 

А хтозна/який, будь/що, хто/небудь

Б де/хто, казна/як, будь/який

В будь/де, хтозна/як, скільки/сь

Г  аби/який, бозна/хто, де/який

 

Д хтозна/на/чому, казна/коли, що/небудь

11. Дробовий числівник записано НЕправильно в рядку

 

А одна ціла і вісім тисячних

Б одна п’ята

В сорок дві цілих і сім десятих

Г  нуль цілих і п’ять десятих

Д сім цілих і п’ять соті

 

12. Усі займенники написано правильно в рядку

А будь-до-кого, будь-що, будь-де

Б будь для чого, що будь, що-небудь

В  з ким-небудь, будь з ким, з ким-будь

Г  котрий-небудь, котрий-будь, з-котрим-небудь

Д скільки небудь, для скількох небудь, будь для скількох

13. Форму орудного відмінка кількісного числівника утворено правильно в рядку

 

А триста п’ятдесятьма чотирма

Б трьомастами п’ятдесятьма чотирма

В трьомастами п’ятдесятьма чотирма

Г  тристами п’ятдесятьма чотирма

Д трьомастами п’ятидесяти чотирма

 

14. Не з дієсловом пишеться окремо в реченні

А Мати не/здужала, а дочка прийшла з весілля і, нічого не розповідаючи, сиділа мовчки (Г. Квітка-Основ’яненко).

Б І знов-таки Миколу не/покоїла думка: «Нащо його Нимидора повинна прясти не собі і йому на сорочки взимку, а комусь іншому…» (І. Нечуй-Левицький).

В Піщани довго не подавалися, а все-таки генеральської сили не/подужали(Панас Мирний).

Г  Хлопець осміхнувся і сам не/стямився з подиву (О. Гончар).

Д Я чомусь теж пішов вслід за натовпом, хоч мене й не не/волили до того (Ю.Мушкетик).

15.  До твердої групи належать усі прикметники рядка

 

А  свіж…й, довш…й, мужн..й

Б  ведмеж…й, син…й, мовн…й

В  чистіш..й, тутешн..й, гнучк..й

Г  кращ..й, кругл..й, підмерзл..й

Д крайн..й, справжній, укрит..й

 

16.  Через дефіс слід писати всі займенники рядка

 

А будь/з/ким, хтозна/коли, бозна/як

Б де/хто, аби/хто, аби/з/ким

В ні/на/кому, казна/що, з/ким/будь

Г бозна/який, хто/небудь, аби/де

Д казна/коли, бозна/де, чий/небудь

 

17.  Форму давального відмінка порядкового числівника утворено правильно в рядку

А ста тисячам дев’ятсот п’ятдесят другому

Б ста тисячам дев’ятистам п’ятдесят другому

В ста тисячам дев’ятистам п’ятдесяти другому

Г  сто тисяч дев’ятсот п’ятдесяти другому

Д сто тисяч дев’ятсот п’ятдесят другому

18.  Сполучне слово вжито в реченні

А Якби ви з нами подружились, багато б дечого навчились (Т. Шевченко).

Б Видно, що було вже піано, бо ніде по хатах не світилось (Панас Мирний).

В Хочу, щоб ви надихались цього повітря (О. Гончар).

Г  Мені спочатку навіть здалося, що я кружляю на одному місці (Є. Гуцало).

Д Під наметом кучерявої ялини, що росла посередині галявини, тіні зійшлись і змішались (С. Васильченко).

19.  Дієприкметниками НЕ є виділені слова рядка

А смажена картопля, мокре волосся

Б полонені турки, завідуючий відділом

В варені раки, учені досліджують

Г  смажена на олії картопля, вечірні сутінки

Д кумедна зачіска, припорошений снігом

20.  Дієприкметниковий зворот НЕ відокремлюється комами в рядку (розділові знаки пропу­щено)

А 3 глибин віків і гордо й величаво встає легендами овіяне ім’я (Б. Симоненко).

Б  І от овіяний таємничими вітрами мандрів він знову з’являвся в аудиторії

В Старі дерев’яні доми оздоблені густою різьбою ось-ось попадають

Г  Знаменитий воїн оспіваний в українських піснях і думах Вишневецький був грозою кримських татар (Із журналу).

Д А лист одержаний дівчиною зовсім відштовхнув її від хлопця  (О. Гончар).

21.  Замість коми можна поставити тире в реченні

А Жила в тій стороні бідна удова у земляній хатинці, і мала вона сина, на імення Івашко (С. Васильченко).

Б А на поріг пнеться вже друге маля, Орися (А. Головко).

В Як справжній митець, Галина Кальченко вміла захоплюватися (О. Гончар).

Г  Геніальний композитор, М. Лисенко, надзвичайно тонко відчував піаніно.

Д Вірний син України, Шевченко став найглибшим виразником   народних дум і надій (О. Гончар).

22.  Кому НЕ потрібно ставити в реченні (розділові знаки пропущено)

А Любімо ліс і нас хай люблять в лісі (Леся Українка).

Б Хай би тато смикнув за вухо хай нагримав би раз чи два (В. Симоненко).

В Хай літають вітри хай сміються громи (Олександр Олесь).

Г  Хай милі друзі вам щастить у дружбі вірній (П. Тичина).

Д Хай назустріч ідуть мені люди хай цілує непроханий  (О. Ольжич).

23.  Змістові відношення причини і наслідку між частинами складного речення

А Далеко ще до світла, а вже батько будить вставати (М. Коцюбинський).

Б А темна ніч узори сині пише, а гості веселяться (М. Рильський).

В А молодість не вернеться, не вернеться вона!.. (Л. Глібов).

Г А мати хоче научати, так соловейко не дає (Т. Шевченко).

Д Учитель заговорив – і всі затихли.

Завдання 24—28 передбачають установлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ

24. Установіть відповідність між словом і синонімом.

Слово                                        Синонім

1   надіятися                        А реготати

2  бажати                            Б зичити

З  сміятися                         В промовляти

4  казати                             Г  намагатися

Д сподіватися .

25. Установіть відповідність між числівником і його характеристикою.

Числівник                                    Приклад

1  кількісний цілий            А п’ятдесятитисячний

2   кількісний дробовий       Б скількись

3   кількісний збірний         В сто двадцять один

4   порядковий                     Г сто два цілих і сім десятих

Д двадцятеро

26.  Установіть відповідність між обставиною і реченням, у якому її вжито.

Вид обставини                                       Речення

1   способу дії                   А Батько дуже вболівав за сина.

2   міри і ступеня              Б Дощ падав, незважаючи на сонце, яке проглядало з хмари.

3   причини”                      В Я читаю задля власного задоволення.

4 мети                                Г  Хлопець щиро усміхався.

Д Учитель зопалу нагримав на учнів.

27.  Установіть спосіб вираження означення.

Спосіб вираження                                   Означення

1   прикметник                                       А Він розповідав про мандрівників.

2   іменник                                              Б Це була його розповідь.

3   займенник                                         В Це була розповідь про мандрівників.

4   неозначена форма  дієслова            Г Це було бажання подорожувати.

Д Це була цікава розповідь.

28.  Установіть відповідність між прямою мовою і схемою.

Схема                                     Пряма мова

1   А: «П».                 А Писанка ще мало досліджена гово рить учений і додає Але є

2   «П» — а                    переконливі докази що вона була відома ще задовго до нашої ери

3   «П, — а, —п».      Б Скиньте мого чемодана сказав скульп­тор (О. Гончар).

4   «П, — а. — П».     В Той сивий старець прошепоче Сину… (В. Герасим’юк).

Г Вам здається запитала сусідка що тепер море як синій птах?

Д Так воно і є мовив дідусь, заглянув­ши в криничку Джерело

замулилось (В. Чухліб).

ЧИТАННЯ Й АНАЛІЗ ТЕКСТУ

Завдання 29—36 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких ОДИН ПРА­ВИЛЬНИЙ Франко незнаний

    Загальноприйнято, що постать Івана Франка, його науковий і літературний доробок, його суспільна праця, врешті його життєпис – є широко знані.

Франко народився, жив і діяв на терені Галичини, отже, тієї частини Батьківщини, де па­нував режим австро-угорської монархії, де зв’язок з західноєвропейськими культурними осе­редками був ближчий, де національно-суспільне життя мало більш організований характер, де, врешті, культурно-історичний процес протікав без помітних перерв, криз чи й катастроф, що було так притаманне для такого процесу на Наддніпрянщині.

У Галичині було національне шкільництво. Був мінімум політичних прав. Була, хоч і до­сить звужена, свобода національної й особистої індивідуальності. Словом, «доктор» Віденсько­го університету Іван Франко, хоч і ознайомлений з австрійською провінційною в’язницею, був, усе ж таки, повноправним громадянином старої європейської держави, членом міської львівської громади, знаним суспільним діячем, життя якого проходило на очах своїх людей, з дня на день, аж до самої смерті в травневий день 1916 року.

Дійсність, одначе, виглядає не так просто, як у теоретичних розумуваннях. В дійсності, доля «каменяра» Івана Франка, якщо зовнішньо й різниться, то суттю мало відрізняється від долі «кобзаря» Тараса Шевченка. Історична доля нації, що породила обох, тяжко позначила­ся і на їхній особистій долі.

Віддавна так повелося: приліпивши до того чи іншого ad hoc знайдену етикетку, на тім за­спокоїтися і більш уже нічим не цікавитися, вважаючи, що справа залагоджена. Так було з етикеткою «кобзаря» стосовно Шевченка (а цієї етикетки й досі одчепити не можна). Тим же способом до імені Франка було прикладено отого «каменяра», що на довгі десятиліття при­душив живу істоту Франка, передовсім Франка-поета.

Не в тім біда, що ці етикетки й алегорії (зрештою, взяті не безпідставно) прикладаються чи приліплюються, але біда в тім, що ці орнаментальні оздоби дають своєрідну індульгенцію на моральне ледарство і, властиво, маскують чуттєву та інтелектуальну байдужість загалу.

Що Франко є великий, в цім ледве чи сумнівається пересічний земляк. Свідомо чи не­свідомо, з власного пересвідчення чи з чужого голосу, але кожен, почувши ім’я Франка, сказати б, здіймає шапку, незалежно від свого місця народження – Київ, Карпати, Кубань чи Вороніжчина. Тут діє якийсь «інстинкт величі», який у так званих масах є значно більше живий, аніж припускають демагоги. Розуміється, це обставина немаловажна, але горе в тім, що визнавана й відчувана велич Франка залишається для надто багатьох книгою за сімома печатями, яку мало хто намагається читати.

Як поет, — ще більшою мірою як науковець і громадянин, — Франко був знаний і популяр­ний у поколінні його сучасників і ровесників. Але вже друге покоління – з багатьох причин — знало його менше за своїх батьків, а, сказати б, «відчуття» Франка, зокрема і найважливіше Франка-поета, зникало і втрачалося. Для людей мого покоління, навіть причетних до літе­ратури, Франко залишався вельмишановною «академією наук в одній особі», але, як поет, ставав, кінець кінцем, поетом незнаним, якого шанують, але не читають… Згублений був «смак» до його віршів, надто на строкатім тлі бурхливого, барвистого, але й дещо галасливого відродження нашої поезії (За Є. Маланюком).

29. Проблема, порушена в заголовку тексту, розкрита в рядках

А Словом, «доктор» Віденського університету Іван Франко, хоч і ознайомлений з австрій­ською провінційною в’язницею, був, усе ж таки, повноправним громадянином старої європейської держави, членом міської львівської громади, знаним суспільним діячем, життя якого проходило на очах своїх людей, з дня на день, аж до самої смерті в трав­невий день 1916 року.

Б В дійсності, доля «каменяра» Івана Франка, якщо зовнішньо й різниться, то суттю мало відрізняється від долі «кобзаря» Тараса Шевченка. Історична доля нації, що по­родила обох, тяжко заважила і на їхній особистій долі.

В Як поет, – ще більшою мірою як науковець і громадянин, – Франко був знаний і попу­лярний у поколінні його сучасників і ровесників. Але вже друге покоління – з багатьох причин – знало його менше за своїх батьків, а, сказати б, «відчуття» Франка, зокрема і найважливіше Франка-поета, зникало і втрачалося.

Г Що Франко є великий, в цім ледве чи сумнівається пересічний земляк. Свідомо чи не­свідомо, з власного пересвідчення чи з чужого голосу, але кожен, почувши ім’я Франка, сказати б, здіймає шапку,   незалежно від свого місця народження – Київ, Карпати, Кубань   чи Вороніжчина.

30.  Твердження «Віддавна так повелося: приліпивши до того чи іншого ad hoc знайдену етикетку, на тім заспокоїтися і більш уже нічим не цікавитися, вважаючи, що справа залагоджена» є загальним щодо

А В дійсності, доля «каменяра» Івана Франка, якщо зовнішньо й різниться, то суттю мало відрізняється від долі «кобзаря» Тараса Шевченка.

Б Так було з етикеткою «кобзаря» стосовно Шевченка (а цієї етикетки й досі одчепити не можна). Тим же способом до імені Франка було прикладено отого «каменяра», що на довгі десятиліття придушив живу істоту Франка, передовсім Франка-поета.

В Словом, «доктор» Віденського університету Іван Франко, хоч і ознайомлений з австрій­ською провінційною в’язницею, був, усе ж таки, повноправним громадянином старої європейської держави, членом міської львівської громади, знаним суспільним діячем, життя якого проходило на очах своїх людей, з дня на день, аж до самої смерті в трав­невий день 1916 року.

Г Не в тім біда, що ці етикетки й алегорії (зрештою, взяті не безпідставно) прикладають­ся чи приліплюються, але біда в тім, що ці орнаментальні оздоби дають своєрідну індульгенцію  на моральне ледарство і, властиво, маскують чуттєву та інтелектуальну байдужість загалу.

31.  Твердження «Франко залишався вельмишановною “академією наук в одній особі”» допо­внює речення

А Загальноприйнято, що постать Івана Франка, його науковий і літературний доробок, його суспільна праця, врешті його життєпис – є визначені, зважені й широко знані.

Б В дійсності, доля «каменяра» Івана Франка, якщо зовнішньо й різниться, то суттю мало відрізняється від долі «кобзаря» Тараса Шевченка.

В Як поет, – ще більшою мірою як науковець і громадянин, — Франко був знаний і по­пулярний у поколінні його сучасників і ровесників.

Г  Словом, «доктор» Віденського університету Іван Франко… був, усе ж таки, повноправним громадянином старої європейської держави, членом міської львівської громади, знаним суспільним діячем…

32.  У реченні «Розуміється, це обставина немаловажна, але горе в тім, що визнавана й від­чувана велич Франка залишається для надто багатьох книгою за сімома печатями, яку мало хто намагається читати» вжито

 

А фразеологізм

Б  порівняння

В неологізм

Г діалектизм

 

33.  Речення «Як поет, – ще більшою мірою як науковець і громадянин, – Франко був знаний і популярний у поколінні його сучасників і ровесників» ускладнене

А відокремленою обставиною

В  вставленою конструкцією

В відокремленою поширеною прикладкою

Г  порівняльним зворотом

34.  У реченні «Тим же способом до імені Франка було прикладено отого “каменяра”, що на довгі десятиліття придушив живу істоту Франка, передовсім Франка-поета» виділене слово належить до

 

А власне української лексики

Б оказіоналізмів

В активної лексики

Г  пасивної лексики

 

35.  Текст належить до стилю

 

А художнього

Б розмовного

В наукового

Г  публіцистичного

 

36.  Тип мовлення аналізованого тексту

 

А розповідь

Б роздум

В  роздум з елементами розповіді

Г  роздум з елементами опису

 

Частина 2

Українська література

Завд. 37—51 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише ОДИН ПРА­ВИЛЬНИЙ

37.  Рядки   Ой вилинь, вилинь, гоголю,

Винеси літо з собою.

Винеси літо-літсчко

І зеленеє житечко       узяті з

 

А історичної пісні

Б сімейно-побутової пісні

В сімейно-обрядової пісні

Г соціально-побутової пісні

Д календарно-обрядової пісні

 

38.  «Слово про похід Ігорів» за жанром —це

 

А повість

Б балада

В поема

Г пісня

Д дума

 

39.  Найвидатнішим українським письменником-філософом є

 

А Панас Мирний

Б  Тарас Шевченко

В  Григорій Сковорода

Г  Іван Котляревський

 

Д  Григорій Квітка-Основ’яненко

40.  Перший твір в українській літературі, написаний живою народною мовою, —це

 

А «Маруся»

Б   «Катерина»

В   «Енеїда»

Г   «Посланіє до єпископів»

Д   «Всякому місту – звичай і права»

 

41.  Поетизація внутрішньої та зовнішньої краси українців, старосвітського сільського укладу життя і християнської моралі властива твору

 

А «Енеїда»

Б  «Маруся»

В  «Наталка Полтавка»

Г  «Кайдашева сім я»

Д «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

 

42.  Дві сюжетні лінії – історичну й любовну — має твір

 

А «Максим Тримач»

Б   «Лісова пісня»

В   «Чорна рада»

Г   «Кайдашева сім’я»

Д  «Тіні забутих предків»

 

43.  Жанр твору «Кайдашева сім’я» —

 

А оповідання

Б роман

В повість

Г новела

Д комедія

 

44.  Поезія «І все-таки до тебе думка лине…» є зразком лірики

 

А інтимної

Б пейзажної

В патріотичної

Г  релігійної

Д філософської

 

45.  У рядках з поезії «Так ніхто не кохав…»

…В день такий розцвітає весна на землі

І земля убирається зрання

використано художній засіб

А епітет     Б метафору      В алегорію      Г  оксиморон                  Д порівняння

46.  Кульмінацією твору «Мина Мазайло» є

А повідомлення про звільнення з роботи Мазайла

Б зміна Миною Мазайлом прізвища

В дискусія в родині Мазайла

Г  поява тьоті Моті

Д урок «правільних проізношеній» з Бароновою-Козино

47.  Автором «Мисливських усмішок» є

 

А Іван Драч

Б Іван Багряний

В Улас Самчук

Г Остап Вишня

Д Григір Тютюнник

 

48.  У рядках з поезії «Ти знаєш, що ти — людина?»

Усмішка твоя —єдина,

Мука твоя—єдина,

Очі твої —одні

використано

А анафору    Б епіфору    В інверсію    Г  антитезу      Д риторичне питання

49.  Твір «Маруся Чурай» є

 

А епічним

Б ліричним

В драматичним

Г  ліро-епічним

Д ліро-драматичним

 

50.  У творі «Сто років, як сконала Січ»

Сто років, як сконала Січ.

Сибір. І соловецькі келії.

І глупа облягає ніч

Пекельний край і крик пекельний

у виділених словах використано

 

А епітет

Б алегорію

В гіперболу

Г  оксиморон

Д порівняння

 

51.  Рядки

Ось вони – горожани! Крамарі, безглузді вчителі, безжурні ляльки в пишних уборах!

їх треба вимести геть і на місце їх прийдуть інші.

узято з твору

 

А «Місто»

Б  «Тигролови»

В  «Вершники»

Г   «Я (Романтика)»

Д  «Україна в огні»

 

52.  Рядки

Має крилами Весна

Запашна,

Лине вся в прозорих шатах,

У серпанках і блаватах…

Сяє усміхом примар

З-поза хмар,

Попелястих, пелехатих.

узято з твору

 

А «Чари ночі»

Б  «О панно Інно»

В  «Блакитна панна»

Г   «Арфами, арфами…»

Д «Ви знаєте, як липа шелестить»

 

53.  Про лемківське містечко Дуклю розповідається у поезії

 

А «Різдво»

Б   «Чари ночі»

В   «Блакитна Панна»

Г   «Молюсь і вірю…»

Д  «Арфами, арфами…»

 

54.  Рядки

Кохана спить, кохана спить,

Піди збуди, цілуй їй очі.

є у творі

 

А «Чари ночі»

Б  «О панно Інно»

В  «Блакитна Панна»

Г   «Арфами, арфами…»

Д «Ви знаєте, як липа шелестить…

 

55.  Слова    Одчинивши двері, я ступив до неї. і від несподіванки закам’янів: на розкиданій соломі, якраз проти дверей сиділа. – уявіть собі!. — сиділа панна.

у творі «Момент» є

 

А експозицією

Б зав’язкою

В кульмінацією

Г  розв’язкою

Д постпозицією

 

56. Збіркою «Сонячні кларнети» розпочав свій поетичний шлях

 

А   Максим Рильський

Б Володимир Сосюра

В Павло Тичина

Г  Євген Маланюк

Д Андрій Малишко

 

Завдання 57-60 передбачають ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ

57. Установіть відповідність між назвою твору та літературним жанром.

 

1   «Сон»

2   «Тигролови»

3   «Бджола та Шершень»

4   «Наталка Полтавка»

 

А   байка

Б   драма

В   повість

Г    пригодницький роман

Д   поема-містерія

 

58. Установіть відповідність між автором і персонажем твору.

 

1  Леся Українка

2   Іван Карпенко-Карий

3  Ольга Кобилянська ”

4  Іван Нечуй-Левицький

 

А   Лукаш

Б   Терентій Пузир

В   Михайло

Г    Петро

Д   Омелько Кайдаш

 

59. Установіть відповідність між автором і назвою твору.

 

1   Ольга Кобилянська

2   Григір Тютюнник

3  Олександр Довженко

4  Леся Українка

 

А   «Земля»

Б    «І мертвим, і живим…»

В    «Україна в огні»

Г    «Три зозулі з поклоном»

Д    «Лісова пісня»

 

60. Установіть відповідність між уривком з твору та його автором.

1  Вона відразу наче спам яталась, і одхитнулась від того стовпа, і якось наче здалеку верталась, чогось вперед руками, як сліпа. Іще бліда, іще мов крейда біла, а наче й усміхалась, лебеділа.

2  Не чорна хмара з-за синього моря наступала, то виступала Мотря з Карпом з-за своєї хати до тину. Не сиза хмара над дібровою вставала, то наближалася до тину стара видроока Кайдашиха… До сім’ї, як дві чорні хмари, наближа­лися одна до другої, сумно й понуро.

3  Поезіє, сонце моє оранжеве! Щомиті якийсь хлопчисько Відкриває тебе для себе…

4  Невже повік уділом буде твоїм

Укрита злість, облудлива покірність.

Усякому, хто зрадою й розбоєм

Тебе скував і заприсяг на вірність?

 

 

А   Іван Франко

Б   Ліна Костенко

В   Іван Нечуй-Левицький

Г   Іван Драч

Д   Пантелеймон Куліш

 

 

 

 

ВАРІАНТ 2

Частина 1

Українська мова

Завд. 1-7 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРА­ВИЛЬНИЙ

1.    Виділене слово є емоційно забарвленим у реченні рядка

А Бандит зразу ж присмирів і подався в глибінь ґанку (М. Стельмах).

Б Кучерява зелень гогозів і афин запустила своє коріння у глибінь моху, а зверху сипну­ла росою червоних та синіх ягід (М. Коцюбинський).

В Взагалі глибінь вод у всім Союзі колись була куди більша й страшніша (М. Йогансен).

Г  Це був той сум, що заворожує лагідністю свого першого дотику,   поєднує в собі й радість, і страх, манить, засотує в свою чарівну   глибінь (В. Підмогильний).

2.    Слід писати е в усіх словах рядка

А  л(е,и)щата, в(е,и)шневий, л(е,и)вада

Б  в(е,и)ликий, с(е,и)ло, пш(е,и)ниця

В  ст(е,и)лити, поч(е,и)нати, ож(е,и)ледь

Г  бер(е,и)гти, з(е,и)лений,ст(е,и)рати

3.  Букв більше, ніж звуків, в усіх словах рядка

А дьоготь, збіжжя, дзвінок, сонце

Б  знання, джміль, дзенькіт, квітень

В  казка, смієшся, проїзний, журналістський

Г  узлісся, дзиґа, щабель, пролісок

4.  НЕ мають закінчень усі слова рядка

А метро, колібрі, учень, прямо

Б нагорі, тихенько, співати

В  веселощі, жартівливо, директива

Г   поруч, какаду, степ

Прочитайте текст і виконайте завдання 5—7

(1) «Людина, байдужа до рідної мови, — дикун. (2) Вона шкідлива своїм єством уже тому, що байдужість до мови пояснюється цілковитою байдужістю до минулого, теперішнього і майбутнього народу», писав російський письменник Костянтин Паустовський. (3) Та невже ми, українці, чиєю мовою захоплювався не один світовий геній, у значній своїй масі (з відо­мих, звичайно, причин, пов’язаних з багатовіковою колонізаторською політикою) поступово перетворюємось на дикунів? (4) Адже багато хто з нас слабко володіє рідною мовою або зовсім її забув чи зрікся, як отой персонаж пристрасного вірша Дмитра Павличка… (5) А що, коли ціла нація, п’ятдесятип’ятимільйонний народ, потроху забуває свою назву— власне ім’я?! (А. Бортняк).

5.    Кількісний числівник ужито в реченні

 

А другому

Б третьому

В четвертому

Г  п’ятому

 

6.    Вставлену конструкцію вжито в реченні

 

А першому

Б другому

В третьому

Г   п’ятому

 

7.    Пунктуаційну помилку допущено в реченні

 

А першому

Б другому

В третьому

Г четвертому

 

Завд. 8-23 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише ОДИН ПРА­ВИЛЬНИЙ

8.    Усі слова іншомовного походження слід писати з и в рядку

 

А гімнаст..ка, соц..ологія, Цюр..х

Б  артер…альний, ф…нансовий, Корс..ка

В Лейпц..г, кл..єнт, Флор..да

Г  д..намо, Грец..я, д..ректор

Д форт..симо, Афр..ка, аргентинець

 

9.    НЕправильно утворено ступінь порівняння прикметника в рядку

А Отаман стояв мовчки. Трохи вищий середнього зросту, крутий у плечах,

з невідпорним поглядом карих очей.

Б Мабуть, ти не розумієш, що нема в світі гіршого, як позбутися друга,

на якого мав надію.

В Весільний обряд одержав свою назву на означення

найвеселішого часу в житті людини.

Г  Самий мовчазний серед нас – Сашко.

Д Удача чи невдача може впасти на найбільш учених, пане   президенте.

10.  Потребує редагування речення

А У залі було семеро студентів.

Б  На святкування завітали двоє старших хлопців.

В  Це місто налічує близько мільйона жителів.

Г   П’ятикласниця отримала два підручники.

Д  До кабінету зайшли двоє учениць.

11.  НЕправильно узгоджено числівник з іменником у рядку

 

А чотири столи

Б півтора яблука

В дві газети

Г  два учня

Д три стільці

 

12.  Не з дієприкметником пишеться разом у реченні

А Прийшов в обідню пору – хата й досі не/метена! (І. Карпенко Карий).

Б  Не хвали кашу, коли просо не/просіяне (Нар. творчість).

В  За сизим небом горить ніким не/бачена зоря (X. Давилець).

Г   Тепер тут підвищувався тільки незграбний мур, а навкруг його

купою лежала не/прибрана цегла (В. Під могильний).

Д Тільки мав талан до віршів не/позичений, а власний (Леся Українка).

13.  Усі слова є прикметниками в рядку

 

А вуличний, народний, усякий

Б  далекий, той, невідомий

В  дерев’яний, скажений, написаний

Г   учительський, Марійчин, мій

Д  ніжний, материнський, рожевий

 

14.  Разом слід писати всі займенники рядка

 

А не/аби/який, скільки/сь, ні/скільки

Б казна/до/чого, будь/хто, ні/де

В ні/який, аби/який, де/коли

Г де/інде, хтозна/як, аби/чий

Д бозна/як, казна/де, скільки/сь

 

15.  Помилку у відмінюванні порядкового числівника допущено в рядку

А Р.в.: два мільйони п’ятсот дев’яносто першого

Б  Д.в.: два мільйони п’ятсот дев’яносто першому

В  Н.в.: два мільйони п’ятсот дев’яносто перший

Г  Ор.в.: двома мільйонами п’ятсот дев’яносто першим

Д  М.в.: (на) два мільйони п’ятсот дев’яносто першому

16.  До першої дієвідміни належать усі дієслова рядка

 

А терти, змішувати, булькотати

Б варити, цокотіти, нести

В булькотіти, сіяти, бігти

Г  глянути, летіти, гнати

Д жовтіти, малювати, боятися

 

17.  Дієприслівник НЕ відокремлюється комами в рядку (розділові знаки пропущено)

А Учень засоромився поклавши зошита на стіл учителя.

Б  Ми прагнули перемоги не покладаючи надій на власну впевненість.

В  Не покладаючи надій на конспекти студенти вивчили тему напам’ять.

Г  Робітники працювали не покладаючи рук.

Д Так і не поклавши бутерброда до рюкзака Микола побіг  до школи.

18.  Замість двокрапки можна поставити кому в рядку

А Умовк кобзар сумуючи: щось руки не грають (Т. Шевченко).

Б Усе блищало на ньому: руде волосся, густе ластовиння, чищена цеглою мідь

В І все було палким в годину творчу: і небо, і земля, і камінь, і різець, і серце майстра (Леся Українка).

Г  На йому була проста одежа: широкі крамні сині штани, біла сорочка й чорна смушова шапка (І. Нечуй-Левицький).

Д І досі сниться: вийшла з хати веселая, сміючись, мати (Т. Шевченко).

19.  Підрядна частини пояснює один із членів головної частини в реченні

А Поки сонце з неба сяє, тебе не забудуть (Т. Шевченко).

Б Край дороги, якою котився віз, лежав білий пісок (М. Коцюбинський).

В  От аби мати загубила пояс, то мав би Юхим що трощити (М. Стельмах).

Г  А що тепер були дні гарячі, то вона ходила лише в сорочці підперезана

(О. Кобилянська).

Д І не люблю я двох облич, коли вони в одній людині (А. Малишко).

20.  Складнопідрядним з підрядною з’ясувальною є речення

А І несли ми сили наші, щоб звалити гнів віків (В. Сосюра).

Б А що не було місця на лаві у тісній хаті, послалась баба долі (М. Коцюбинський).

В Хочу, щоб ви надихалися цього повітря (О. Гончар).

Г  Він скрізь ходив, куди і ми ходили (Леся Українка).                                .

Д А більший меншого турсає та ще і б’є, затим, що сила є (Л. Глібов).

21.  Вказівне слово містить головна частина складнопідрядного речення

А Картина, котру він побачив, дуже вразила його (М. Коцюбинський).

В Море було таке гладеньке, синє, наче туго натягнений екран, на якому показували небо (М. Коцюбинський).

В Мов дивний сад, шумить життя нове (В. Сосюра).

Г  Нема такого дерева, щоб на нього птиці не сідали (Ю. Смолич).

Д Що не кажи, а голова в нього на в’язках неабияка  (Панас Мирний).

22.  Складнопідрядним з підрядною місця є речення

А Заплакали, розійшлися, відкіля взялися (Т. Шевченко).

Б  Коли я погляд свій на небо зводжу, нових зірок на ньому не шукаю (Леся Українка).

В Коли оце в Кармелевім селі пройшла чутка, що це їхній Кармель

отаманує в Чорному лісі (Марко Вовчок).

Г  Густа біла рослинність, що оточувала навкруги, переносила мрію в якусь зачаровану країну (М. Коцюбинський).

Д А на тому місці, де стояла тінь, іскрило сонце широкою плямою  (Панас Мирний).

23.  Складним безсполучниковим з нерівноправними частинами є речення

А Сонце сховалось за зелені хмари, з полудня вітер повіяв (Панас Мирний).

Б Погляне — холодною водою обіллє (Марко Вовчок).

В Читаю книжку – думаю своє (Д. Головко).

Г  Падає листя з берези, капають роси з гілля (Олександр Олесь).

Д Гаї шумлять – я слухаю (П. Тичина).

Завдання 24-28 передбачають установлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ

24.  Установіть відповідність між словом і його антонімом.

 

Слово

1   далекий

2   сумний

3   світлий

4   схожий

 

Антонім

А веселий

Б  темний

В  несхожий

Г  подібний

Д близький

 

25.    Установіть відповідність між прислівниками та їхніми розрядами.

 

Розряд

1   часу

2   причини

3   мети

4   міри і ступеня

 

Прислівники

А швидко, незабутньо

Б відтепер, назавжди

В багато, трішечки

Г  спересердя, спросоння

Д на зло, наперекір

 

26. Установіть вид однорідних членів, ужитих у реченні.

Вид

 

1   однорідні підмети

2   однорідні присудки

3   однорідні означення

4   однорідні додатки

 

 

Однорідні члени речення

А Справжній поет повинен мати своє обличчя, і почерк, і ходу (А. Малиш­ко).

Б Повільно, але неухильно весна відво­йовувала свої права (М. Сиротюк).

В У хаті порядкують мати й дружина Кузьми (М. Сиротюк).

Г І рветься птиця, і б’ється, і в руки йому дається (І. Гордасевич).

Д Вона прийшла, непрохана й неждана (В. Симоненко).

27. Установіть відповідність між вставним словом і його групою за значенням.

Група за значенням

1   привертають       увагу співрозмовника

2   виражають ставлення мовця до сказаного

3   указують на джерело повідомлення

4   указують    на    послі­довність думок

Вставне слово

А Учора— а тоді було сонячно — я ви­прала футболку.

Б Скласти іспит —  це, погодьтеся, спра­ва не з легких.

В Сьогодні, кажуть, буде святковий па­рад.

Г Щойно ми приїхали до бабусі, як на зло, почалася гроза.

Д А ми, до речі, учора ще й вірша ви­вчили.

28. Установіть відповідність між реченнями з прямою мовою та їхніми схемами.

Схема

1    «П, – —  а. — П».

2   «П, —  а, — п».

3   А: «П».

4   «П, — а: — П».

Пряма мова

А Чи бачили таке сказав батько і, помовчав­ши, додав Готовий хлібороб, одним сло­вом (А. Головко).

Б Яких же я людей бачу одказує Кармель Багатих та вбогих (Марко Вовчок).

В Мої друзі – вбогі бідолахи говорить Кар­мель от мої друзі! (Марко Вовчок).

Г Він з усмішечкою витягнув з кишені пач­ку грошей, підкинув її вгору, зловив і на митах показав бери мовляв (М. Стель­мах).

Д У цілого війська девіз був один За волю, за рідну країну! (Леся Українка).

Читання й аналіз тексту

Завдання 29-36 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких ОДИН ПРА­ВИЛЬНИЙ Вічний сюжет

    Сюжет, вічно притягальний своєю універсальністю: багатолітній блукалець світами, пере­живши війни й тисячу смертельних небезпек, чудом урятувавшись із печери людожера та з острова лихої чарівниці, що обертає людей на свиней, —  повертається, нарешті, на батьківщину. Тимчасом син його, розуміється, виріс на здоровенного молодця, у домі роїться од численних претендентів на руку дружини, і впізнає поворотця тільки стара нянька  —  по шраму на нозі.

Ім’я блукальця  — Одіссей, і все з ним, як пам’ятаємо, скінчилося гаразд. А от інша версія того самого сюжету: по п’ятнадцяти роках брежнєвських таборів, побувавши і в тюремних лікарнях, і в камері смертників (бо спочатку був засуджений на смерть — за вивішеного в рід­ному селі жовто-блакитного прапора), повертається наприкінці 1970-х український Одіссей на адресу, де мешкає його родина, — зійшовши з автобуса в незнайомому містечку, питає на автостанції в місцевого хлопця, як пройти на таку-то вулицю, хлопець береться його провес­ти, і блукалець доходить до потрібного будинку і знаходить потрібні двері, і хлопець входить у ті двері  —  разом із ним, і виявляється  — його сином.

Цю другу історію оповів колишній радянський дисидент, нині професор Єрусалимського університету Михаїл Хейфец у своїй книзі табірних спогадів «Українські силуети». Крім особ­ливо високо цінованої в нашу інформаційну добу документальної достовірності докладних імен і дат, ця новітня версія різниться від міфу-оригіналу й дечим істотнішим — сумною правдою, що сповна відкрилася людству. Коротко, якщо для гомерівського грека безсумнів­ною була сама наявність Ітаки як незмінної духовної вітчизни, дому, «отчого порога», себто місця-куди-можна-повернутися,, —  то Одіссей кінця XX століття, кидаючи, нарешті, якір біля омріяного рідного берега, ризикує не тільки бути невпізнаним – він ризикує сам не впізнати Телемаха. І Пенелопи. І палацу. І тої няньки, якій належиться пред’явити шрам. Змилуй­тесь, люди добрі, скажіть, на Бога, як зветься цей острів?..

Ітаки немає — та Ітака, що світила Одіссеєві на дні смердючої печери циклопа, що вела його крізь морські урагани й виривала з лап організаторів незліченних «свинських ферм», Ітака, пам’яттю про котру він, властиво, й вижив, — виявляється, існувала тільки в його уяві. З цього моменту починається правдива драма Одіссея: досі-бо, у які б халепи не потрапляв, він був  — Одіссей, цар Ітаки. Не знайшовши Ітаки на сподіваному місці, він більше не знає, хто він. Пси­хологи йменують цей стан кризою тожсамості. Але й психологи губляться в дефініціях, коли в ситуації Одіссея опиняється цілий народ.

«Хто ми? Чиї сини? Яких батьків?». Доля України виглядає унікальною навіть порівня­но до решти центральноєвропейських народів  — цих, за влучним висловом Мілана Кундери, «невдах, історії», до чийого грона Україна завжди поривалася належати культурно. Країна, котра, в силу свого геополітичного становища, впродовж тисячоліття перебувала на розхресті протилеглих культурних впливів — візантійства і православ’я, з одного боку, і католицького Риму, з другого, країна, як жалібно співається в народній пісні, «при битій дорозі» —  кори­дор, прохідний двір, котрим хто тільки не гупотів  —  то «з варяг у греки», то з азійських сте­пів у глиб Європи, — властиво, мала б, при клінічній слабкості централізуючих, державних традицій, давно розповзтися, як клаптикова ковдра, на безформний конгломерат етнічних «земель»…

«Що дасть нам силу?». Це ще одне з класичних українських питань, сформульоване по­над вісімдесят років тому Лесею Українкою, котра й відповіла на нього власним життям і творчістю: заселивши заборонену й переслідувану мову цілим пантеоном персонажів світової культури, від героїв гомерівського епосу до пророка Мохаммеда й Дон Жуана, і в той спосіб піднісши сволок «української хати» на вселенську висоту. Це дуже «центральноєвропейська» відповідь — коли духовним еквівалентом нації, гарантом її єдності, а значить і життєздатнос­ті, стає культура, причому неодмінно культура відкрита, включена в процес універсального, крізь час і простір, обміну вартостями.

Якою буде завтрашня Україна, залежить від того, чи потрапить сьогодні українська куль­тура витримати вдруге (після «Розстріляного Відродження» 1920-х) завданий їй історією іс­пит на «мажоритарність» —  із вічно загроженої, покривджено-«меншинної», скупченої в собі зробитись самовпевненою, «своєю», обволікаючою й проникаючою, як повітря, для всіх, хто населяє Україну. Для початку вона має «привласнити», опанувати й органічно ввібрати в себе всі дотеперішні духовні злети, що відбувалися в сфері її присутности й відчужувались од неї, чи включити в свій контекст не лише Гоголя, а й «породженого» ним киянина Булгакова (дарма що того трусило від люті на сам звук української мови!): все це також значною мірою «наше», і за відродження та розвиток «меншинних» культур на українському ґрунті  —  як матеріальному, так і духовному — тепер відповідаємо — ми (За О. Забужко).

 

29.  Актуальність порушеної в тексті проблеми розкривають рядки

А Сюжет, вічно притягальний своєю універсальністю: багатолітній блукалець світами, переживши війни й тисячу смертельних небезпек, чудом урятувавшись із печери людо­жера та з острова лихої чарівниці, що обертає людей на свині, — повертається, нарешті, на батьківщину.

Б … якщо для гомерівського грека безсумнівною була сама наявність Ітаки як незмінної духовної вітчизни, дому, «отчого порога», себто місця-куди-можна-повернутися, —  то Одіссей кінця ХХ-го століття, кидаючи, нарешті, якір біля омріяного рідного берега, ризикує не тільки бути невпізнаним  — він ризикує сам не впізнати Телемаха. І Пенело­пи. І палацу. І тої няньки, якій належиться пред’явити шрам.

В Доля України виглядає унікальною навіть порівняно до решти центральноєвропей­ських народів – цих, за влучним висловом Мілана Кундери, «невдах історії», до чийого грона Україна завжди поривалася належати культурно.

Г Якою буде завтрашня Україна, залежить від того, чи потрапить сьогодні українська культура витримати вдруге (після «Розстріляного Відродження» 1920-х) завданий їй історією іспит на «мажоритарність» — із вічно загроженої, покривджено-«меншинної», скупченої в собі зробитись самовпевненою, «своєю», обволікаючою й проникаючою, як повітря, для  всіх, хто населяє Україну.

30.  Алегоричним є судження

А Ім’я блукальця — Одіссей, і все з ним, як пам’ятаємо, скінчилося гаразд.

Б Ітаки немає – — та Ітака, що світила Одіссеєві на дні смердючої печери циклопа, що вела його крізь морські урагани й виривала з лап організаторів незліченних «свинських ферм», Ітака, пам’яттю про котру він, властиво, й вижив, — виявляється, існувала тільки в його уяві.

В …по п’ятнадцяти роках брежнєвських таборів, побувавши і в тюремних лікарнях, і в камері смертників (бо спочатку був засуджений на смерть – за вивішеного в рідному селі жовто-блакитного прапора), повертається наприкінці 1970-х український Одіссей на адресу, де мешкає його родина…

Г  3 цього моменту починається правдива драма Одіссея: досі-бо, у які б халепи не потрапляв, він був  —  Одіссей, цар Ітаки. Незнайшовши Ітаки на сподіваному місці, він більше не знає, хто він.

31.  Речення «Крім особливо високо цінованої в нашу інформаційну добу документальної до стовірності докладних імен і дат, ця новітня версія різниться від міфу-оригіналу й де­чим істотнішим  —  сумною правдою, що сповна відкрилася людству» ускладнене

 

А однорідними обставинами

Б відокремленим додатком

В вставною конструкцією

Г  порівняльним зворотом

 

32.  Вставленою конструкцією ускладнено речення

А Ім’я блукальця  —  Одіссей, і все з ним, як пам’ятаємо, скінчилося гаразд.

Б Ітаки немає  —  та Ітака, що світила Одіссеєві на дні смердючої печери циклопа, що вела його крізь морські урагани й виривала з лап організаторів незліченних «свинських ферм», Ітака, пам’яттю про котру він, властиво, й вижив, — виявляється, існувала тільки в його уяві.

В 3 цього моменту починається правдива драма Одіссея: досі-бо, у які халепи не потрап­ляв, він був  — Одіссей, цар Ітаки.

Г Для початку вона має «привласнити», опанувати й органічно ввібрати в себе всі дотепе­рішні духовні злети, що відбувалися в сфері ‘й присутності й відчужувались од неї, чи включити в свій контекст не лише Гоголя, а й «породженого» ним киянина Булгакова (дарма що того трусило від люті на сам звук української мови!): все це також значною мірою «наше», і за відродження    та розвиток «меншинних» культур на українському ґрунті  —  як матеріальному, так і духовному  — тепер відповідаємо  —  ми.

33.  У реченні «Ім’я блукальця  — Одіссей, і все з ним, як пам’ятаємо, скінчилося гаразд»

 

А є звертання

Б  є прикладка

В є фразеологізм

Г  є підрядна частина

 

 

34.  «Хто ми? Чиї сини? Яких батьків?» — це цитата з поетичного твору

 

А Мілана Кундери

Б Тараса Шевченка

В Михаїла Хейфеца

Г  Лесі Українки

 

35.  Тип мовлення аналізованого тексту

 

А розповідь

Б  розповідь з елементами міркування

В роздум

Г   опис

 

36.  Текст належить до стилю

 

А художнього

Б  публіцистичного

В наукового

Г  розмовного

 

Частина 2

Українська література

Завд. 37-56 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише ОДИН ПРА­ВИЛЬНИЙ

37.  Рядки

Золоти серпики бряжчали,

Поки сього жита дожали;

Тепер вже не будуть бряжчати,

А будуть в коморі лежати

узято з

 

А календарно-обрядової пісні

Б соціально-побутової пісні

В сімейно-обрядової пісні

Г  історичної пісні

Д народної балади

 

38.  У «Слові про похід Ігорів» НЕ згадано про

 

А князя Ігоря Святославича

Б  Святослава

В  Ярославну

Г  віщого Бояна

Д Ярослава Мудрого

 

39.  Григорій Сковорода є автором твору

 

А «Бджола та Шершень»

Б   «І мертвим, і живим…»

В   «Contra spem spero!»

Г   «Слово про похід Ігорів»

Д  «Ти знаєш, що ти — людина?..»

 

40.  Перший твір нової української драматургії – це

 

А «Лісова пісня»

Б   «Гайдамаки»

В   «Енеїда»

Г   «Хазяїн»

Д  «Наталка Полтавка»

 

41.  Розв’язка твору «Маруся» —

 

А Маруся помирає

Б  Василь помирає

В  Маруся знайомиться з Василем

Г   Наум Дрот відмовляється віддати Марусю за Василя

Д  Василь освідчується Марусі

 

42.  Твір «Кайдашева сім’я» має ознаки мистецького стилю

 

А бароко

Б  класицизму

В  романтизму

Г   реалізму

Д символізму

 

43.  Висміювання фальшивого дворянства — ідея твору

 

А  «Мойсей»

Б   «Лісова пісня»

В   «Людина»

Г   «Мартин Боруля»

Д  «Бджола та Шершень»

 

44.  Протистояння між братами через матеріальні блага описано в творі

 

А «Лісова пісня»

Б   «Сучасники»

В   «Земля»

Г   «Маруся Чурай»

Д  «Я (Романтика)»

 

45.  У рядках з поезії «І все-таки до тебе думка лине…»

О, сліз таких вже вилито чимало, -

Країна ціла може в них втопитись

використано художній засіб

А епітет  Б  алегорію           В гіперболу            Г  оксиморон             Д порівняння

46.  У рядках з поезії «Чари ночі»

Сміються, плачуть солов’ї

І б’ють піснями в груди…

використано художній засіб

 

А порівняння

Б синекдоху

В градацію

Г  епітет

Д персоніфікацію

 

47.  Основний вид комічного, який використовує Остап Вишня в збірці «Мисливські усміш­ки», – це

 

А гумор

Б іронія

В сатира

Г  сарказм

Д гротеск

 

48.  У рядках з поезії «Ти знаєш, що ти – людина?»

Інші ходитимуть люди,

Інші кохатимуть люди  —

Добрі, ласкаві й злі

використано засіб поетичного синтаксису

 

А  антитезу

Б  епіфору

В  тавтологію

Г  паралелізм

Д  риторичне питання

 

49.  У рядках з поезії «Сто років, як сконала Січ»

Ти ще вивалюєшся болем,

Ти ще роздерта на шматки

використано засіб поетичного синтаксису

 

А епіфору

Б інверсію

В антитезу

Г  паралелізм

Д тавтологію

 

50.  Зображення пригод в’язня-втікача  — тема твору

 

А «За мить щастя»

Б   «Тигролови»

В   «Місто»

Г   «Я (Романтика)»

Д  «Україна в огні»

 

51.  Головного героя роману «Місто» звати

 

А Степан Радченко

Б  Наум Дрот

В Максим Тримач

Г Андрій Половець

Д Мартин Боруля

 

52.  Рядки

Ось місяць, зорі, солов’ї…

«Я твій» — десь чують дідугани.

А солов’ї!..

узято з твору

А Павла Тичини

Б Олександра Олеся

В Миколи Вороного

Г  Максима Рильського

Д Володимира Сосюри

53. Цінувати кожну мить короткочасного життя закликає читачів у своїй поезії

 

А Павло Тичина

Б Олександр Олесь

В Микола Вороний

Г  Максим Рильський

Д Богдан-Ігор Антонич

 

54. Героїню твору «Момент» звати

 

А Рита

Б Інна

В Муся

Г Зося

Д Галя

 

55. Літературне об’єднання українських письменників в еміграції, яке діяло після Другої світової війни

 

А МУР

Б  «МАРС»

В  «Празька школа»

Г  ВАПЛІТЕ

Д ВУСПП

 

56. Прийом віддзеркалення яскраво виражений у зображенні героїв твору

 

А  «Земля»

Б  «Маруся»

В  «Мартин Боруля»

Г   «Кайдашева сім’я»

Д «Наталка Полтавка»

 

Завдання 57-60 передбачають ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ

57. Установіть відповідність між назвою твору та його жанром.

 

1   «Сон»

2   «Україна в огні»

3   «Чорна рада»

4  «Мартин Боруля»

 

А   поема-містерія

Б   кіноповість

В   соціальна комедія

Г   історичний роман-хроніка

Д   історична поема

 

58. Установіть відповідність між автором і персонажем твору.

 

1  Іван Карпенко-Карий

2  Тарас Шевченко

3  Іван Нечуй-Левицький

4  Леся Українка

 

А   Мавка

Б   Мелашка

В   Максим Залізняк

Г   Маюфес

Д   Максим Ґудзь

 

59. Установіть відповідність між автором і назвою твору.

 

1  Іван Котляревський

2  Тарас Шевченко

3  Василь Стефаник

4  Марко Вовчок

 

А   «Катерина»

В   «Максим Тримач»

В   «Три зозулі з поклоном»

Г    «Камінний хрест»

Д   «Енеїда»

 

60. Установіть відповідність між характеристикою і літературним персонажем.

1   Про наші битви  —  на папері голо. Лише в піснях вогонь отой пашить. Таку співачку покарать на горло, та це ж не що, а пісню задушить!

2  По одежі і по сивій бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пісто летах з поясом і по довгих шрамах на виду  — старий козарлюга.

3  Їхня українізація  — це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було… Поперед­жаю!

4  Рід у державу вростає, у закон та об­меження, а ми анархію несем на плечах, нащо нам рід, коли не треба держави, не треба родини, а вільне співжиття!

А   Маруся Чурай («Маруся Чурай»)

Б   Панас («Подвійне коло»)

В   Іван Шрам («Чорна рада»)

Г   дядько Тарас («Мина Мазайло»)

Д   Григорій Много­грішний («Тигролови»)

 

 

ВАРІАНТ З

Частина 1

Українська мова

Завдання 1-7 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРА­ВИЛЬНИЙ 1. Норми чергування і—й порушено в рядку

А оце й усе, фізика й математика

Б музичні й літературні твори, цвіт вишень і яблунь

В ідеться про поезію, Ігор йде до школи

Г  зробив імовірні висновки, висновки дуже ймовірні

2.    Звук [ґ] вимовляється в усіх словах рядка

А (ґ.г)рім, (ґ.г)руша, (ґ.г)азда, (ґ.г)ордість

Б (ґ.г)ромада, (ґ,г)уля, (ґ,г)ріти, (ґ,г)орло

В (ґ,г)анок, (ґ,г)ава, (ґ,г)орбик, (ґ.г)оробець

Г  дзи(ґ,г)а, (ґ.г)рунт, (ґ,г)удзик, (ґ,г)анок

3.   Виділене слово вжите в прямому значенні в рядку

А Гострий струмінь морозного повітря, осяяні в домах вікна, чиїсь голоси,

дзвінки звощика… (М. Коцюбинський).

Б Катерина цікава, язик у неї гострий як бритва (І. Нечуй-Левицький).

В Настя заглянула в щілину, ще й пальцями полапала гострий рубець коло дверей проти защіпки, чи не стерся він часом (І. Нечуй-Левицький).

Г  Вітер, гострий, як наточена бартка, бив йому в груди  (М. Коцюбинський).

4.    Спільнокореневими є всі слова рядка

 

А мова, мовник, розмова, співомовка

Б горе, горювати, горище, город  .

В  тать, татко, татусь, татуньо

Г  віз, возити, привозити, воздати

 

Прочитайте текст і виконайте завдання 5-7

(1) Бертенєв підійшов до вікна. (2) Йому завжди видавалося (щоправда, він про це нікому не казав), що панорама з вікон може розповісти про господаря не менше, аніж його бібліо­тека чи вмеблювання помешкання. (3) Принаймні відтоді, як люди почали достатньо вільно вибирати собі житла. (4) Але зараз він опинився в скрутному становищі: будинок звичайний, стандартна житлова «сочевиця-карат», без будь-яких надлишків. (5) А за вікном уже суте­ніло, на вулиці ще можна було щось розгледіти, але з вікна кабінету, освітленного м’якою люмінесценцією зі стелі, можна було побачити хіба що власне відображення, спотворене по­трійним віконним склом.

5.    Орфографічну помилку допущено в слові

 

А вмеблювання

Б вільно

В звичайний

Г  освітленного

 

6.    Неповним є речення

 

А друге

Б третє

В четверте

Г  п’яте

 

7.    Власну назву вжито в реченні

 

А першому

Б другому

В четвертому

Г  п’ятому

 

Завд. 8—23 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише ОДИН ПРА­ВИЛЬНИЙ

8.    Неправильно записано складне слово в рядку

 

А жовтогарячий

Б темносиній

В сіро-зелений

Г яскраво-червоний

Д біло-синій

 

9.    Правильно утворено студінь порівняння прикметника в рядку

А Самий кращий день у моєму житті – день мого народження.

Б Писанкарство – одне з найоригінальніших видів народного мистецтва.

В Це завдання було найбільш логічнішим.

Г Самою красивою сьогодні була моя мама.

Д Найрозумним виявився одинадцятикласник Микола.

10. Потребує редагування речення

А Сміючись, ми зайшли до аудиторії.

Б Дописавши твір, пролунав дзвінок.

В Шкутильгаючи, Сашко вийшов до дошки.

Г Поспішаючи, мама забула вдома парасольку.

Д Зосередившись, Марко розв’язав складну задачу.

11.  Складними є всі числівники рядка

А одинадцятий, тридцятеро, сімдесят

Б три четвертих, двадцять, дев’ять

В  семеро, п’ятдесятий, сімдесят чотири

Г вісімдесят, кількадесят, двоє

Д двісті, обидва, одна ціла і вісім десятих

12.  Закінчення   у формі родового відмінка однини мають усі іменники рядка

А відмінк.., род.., спирт.., десятк..

Б мотор.., ліс.., родовод.., млин..

В  процент.., остров.., конфлікт.., шум..

Г понеділк.., трактор.., тесляр.., підручник..

Д іменник.., альманах.., Донбас.., долар

13.  Граматичну помилку допущено в словосполученні

 

А ходити болотами

Б українець за походженням

В контрольна з математики

Г  плисти по течії

Д за нашими підрахунками

 

14. Лексичну помилку допущено в словосполученні

 

А людські взаємовідношення

Б  людські стосунки

В  людські взаємини

Г  людське взаєморозуміння

Д людське порозуміння

 

15.  Частка ні пишеться разом з іншою частиною мови в рядку

А Світ який — (ні)краю (ні)кінця! (В. Симоненко).

Б (Ні)де немає літа (Л. Костенко).

В Немає (ні)для кого на світі спочину (Р. Іванченко).

Г  Пропаде він з нею (ні)за що (Б. Грінченко).

Д (Ні)кроку зі шляху, (ні)думки назад! (О. Ольжич).

16.  Звуконаслідувальне слово виступає членом речення в рядку

А Давно, давно не чув, зозуле, навіть у снах уже твого «ку-ку» (В. Підпалий).

Б Дзінь-дзінь-дзінь… Під господу в’їжджає пара вороних (Г. Маковій).

В Умовляють серця перебої: Tax… тук… тук… (В. Еллан).

Г Дзень-н-нь!.. Дзень-н-нь!.. – чути було знадвору в розчинені  двері (С. Черкасенко).

Д   — Чирик, чирик! —  вдався Михайлик до горобців (М. Горюн).

17.  Правильно поєднано числівник з іменником у рядку

 

А двадцять три відсотка

 

Б три набори

В чотири метра

Г сорок три кілограмів

Д четверо товариші

 

18.  НЕ потребує редагування речення

 

А Біля будинку росли чотири дуба.

Б Два брата вчилися в одному класі.

В П’ять жінок стояли на зупинці.

Г  Семеро днів тривала спека.

Д  Сестри обоє ходять до школи.

 

19.  Позначте речення з неузгодженими означеннями.

А Усі пориви, всі надії тобі, мій краю дорогий (В. Симоненко).

Б Ще треті півні не співали (Т. Шевченко).

В Пісня Марічки оповідала всім добре знайому подію (М. Коцюбинський).

Г За дванадцятьма мостами сивий Дніпро лежить (А. Малишко).

Д Повіяло польовими пахощами (М. Коцюбинський).

20.  Позначте складнопідрядне речення з підрядною причини.

А А більший меншого турсає, та ще і б’є, затим що сила є (Л. Глібов).

Б Я посланий, щоб виконать закон (Леся Українка).

В Теплий туман стелився по полю і наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому (М. Коцюбинський).

Г Народ захоплений танцем і все звужує коло, так що танцюри

мов у криниці (М. Коцюбинський).

Д Далеко від степу люди чули, як ночами стугоніла земля (Н. Рибак).

21.  Позначте складне речення з однорідною підрядністю.

А Сонце червоніє й червоніє, і в тому, як воно хилиться до обрію,

вже відчуваєш втому трудівника… (Є. Гуцало).

Б Там, де Личка круто в’ється, де хати в садах, де носила мене мати в поле на руках, там

узяв я пісню в серце із людських сердець (Д. Павличко).

В Я люблю, як ти розкриваєш свої вії, прижурений житній цвіте, я люблю, як ти довірливо дивишся на мене очима волошки і озиваєшся косою в лузі, перепілкою в полі (М. Стельмах).

Г  Я Вас вітаю з тим, що є тепло, коли з дощу доводиться вертатись (О. Делеменчук).

Д Україна – це та земля, на якій ми народилися, і це небо, і сонце, яке світить над нами (М. Яцків).

22.  Позначте складносурядне речення.

А 3 дороги видно було, як вився у низині кривульками глибокий та каламутний Прут .

Б Осінній вечір морозом дихав, у небі місяць немов п’ятак (В. Симоненко).

В Не русалонька блукає – то дівчина ходить (Т. Шевченко).

Г А ще й таку я вирізьблю картину: зі всіх дворів збігається рідня (Л. Костенко).

Д Не то блискавки пронизували небо, не то спалахи електрозварки   освітлювали обрій                                                                      23.  Позначте речення з узагальнювальним словом при однорідних членах (розділові знаки пропущено).

А Я живу і борюсь і творю для людей (В. Забаштанський).

Б Всяке птаство як-от деркачів перепілок куликів курок можна було викосити косою в

траві (О. Довженко).

В За шкільними партами схилились чорняві біляві русяві голівки (І. Цюпа). Г  Йому жаль стало Жука здорового чорного мордатого (Панас Мирний).

Д Люблю я бистрину життя прозору поривну глибоку  (Д. Павличко).

Завдання 24—28 передбачають установлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ

24. Установіть відповідність між лексичним типом і словами.

 

Лексичний тип

1   синоніми

2   антоніми

3   омоніми

4   пароніми

 

Слова

А іти – стояти

Б іти – і ти

В іти – бігти

Г  адресат – адресант

Д іти — йти

 

26. Установіть відповідність між прислівником і способом його творення.

 

Спосіб творення

1   суфіксальний

2   префіксальний

3   суфіксально-префік­сальний

4   словоскладання

 

Прислівник

А недалеко, прегарно

Б по-українськи, зозла

В смачненько, зелено

Г  тихо-тихесенько, рано-рано

Д ранком, бережком

 

26. Установіть відповідність між реченням з однорідними членами і його схемою.

Схема

1   О, О і О

2             : О, О і О

3              : О, О —…

4   О, О, О —

 

Речення

А Усі весну щиро кохають люди пташки і дерева (П. Гай).

Б Ні голубого неба ні димчатих лісів на го­ризонті ні картинних вітряків нічого я не бачив (М. Хвильовий).

В Степ яснів ширився і невтомно розгор­тався (І. Цюпа).

Г Весна неначе карусель на каруселі білі коні (В.Антоненко-Давидович).

Д Рухомі речі стіл ослони стільці також були в оселі (Із журналу).

27. Установіть відповідність між означенням і умовою його відокремлення.

Умова відокремлення

1   означення стосується особо­вого займенника

2   поширене   означення   стоїть після означуваного слова

3   означення   має   додатковий обставинний відтінок

4   означення стоїть після озна­чуваного слова, перед яким уже є означення

Означення

А Повні надії та віри, птахи про весну сповіщають.

Б Син людський, я ростиму нестримно (М. Руденко).

В Досвітні вогні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі (Леся Українка).

Г Андрій Іванович, відомий і шанований учитель, удома почувався найліпше.

Д Євген Маланюк виявив себе як справжній співець дер­жавності.

28. Установіть відповідність між реченням і його видом.

Вид

1   просте        неускладнене

2   просте з одно­рідними   чле­нами

3   просте  з  від­окремленими членами

4   просте   зі звертанням

Речення

А Подивилась Олеся, зачинила віконце й ви­йшла (М. Коцюбинський).

Б Тривожне, засни непробудно, не рвись в недобачені сни (П. Воронько).

В Життя —це любов, і немає життя без лю­бові (Є. Гуцало).

Г Чому б з тобою нам не поєднати дружбу? (Л. Глібов).

Д З-за хати вибігла собака, кудлата, як вівця (І. Нечуй-Левицький).

 

ЧИТАННЯ Й АНАЛІЗ ТЕКСТУ

Завдання 29-36 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких ОДИН ПРА­ВИЛЬНИЙ

      На початку нашого століття Володимир Винниченко напівжартома-напівсерйозно заува­жив, що за долю української мови він зможе почуватися цілком спокійним щойно тоді, коли нею заговорить кримінальний світ, тобто геть чисто, як сьогодні розмовляють з екрана персо­нажі дубльованих американських фільмів…

Смішки смішками, але насправді в цій нібито парадоксальній заяві відомого своїм ексцен­тризмом письменника-фантаста таїться вельми проникливе розуміння взаємин між мовою й правом. Бо кримінальний світ — попри всі його претензії на автономне існування, непідлегле прийнятим у суспільстві законам, — в дійсності є щодо них усього лиш таким собі «тіньовим боком Місяця», що в звихнутій формі відтворює зяючі прогалини видимих окові, «денних» суспільних структур. Відповідно й у мові своїй соціальне «дно» відштовхується насамперед від мови офіційної, правної—мови влади: невипадково чи не єдиний варіант україномовного «блатного» арго в 20-му столітті дає Галичина, де ще від австро-угорських часів, як-не-як, діяло україномовне ж таки судочинство… Простіше сказавши, злочинний світ завжди гово­рить, наслідуючи (передражнюючи) свого антагоніста — правоохоронну систему, і дійсного мовного режиму цієї системи не затулити від нього. Тож В. Винниченко відчув слушно: саме українська мова з уст злодіїв була б єдиним незаперечним свідченням того, що влада в Укра­їні остаточно зробилася україномовною.

Все це, далебі, варто повсякчас держати собі в умі. Бодай би тільки на те, щоб здавати собі справу з однієї вельми серйозної обставини: нині, коли від Радянської влади з її тоталі­тарною російською зостався лиш її байстрюк—пострадянський кримінал, чиє «мурчання» дедалі чутніше і, от уже дослівно, владніше відлунює в українському просторі, — проблема дерусифікації вітчизняного права й судочинства перестає бути суто політичною. Вона стає, без перебільшення, —проблемою професійної честі українських правоохоронців.

І не тільки тому, що для органів, які представляють державу, послугування державною ж таки мовою є ознакою елементарної самоповаги, —чого-чого, а якраз самоповаги нас не дуже вчено: щоразу, коли, повертаючись із далеких мандрів, перетинаєш рідний кордон, не можеш позбутися того почуття сорому, – ось бориспільський прикордонник, який щойно намагався говорити з західним туристом по-німецькому, беручи до рук мого паспорта, відразу перехо­дить на російську: «Снімітє очкі», — «А що, — питаю, — в іноземця тут більше прав, ніж у мене?» — Офіцер дивиться на мене з-за скляної перегородки, явно і, що найжахливіше, щиро не розуміючи, чого я від нього хочу. Пояснюю: «Ось ви говорили з отим паном мовою його країни — а зі мною, виходить, можна не церемонитися, я для вас людина без громадянства?» — стенає плечима, на обличчі вираз нудьги, мовляв, викаблучується дамочка: «А ви щто, не понімаєтє, што лі?». Недопояснили йому свого часу ні за партою військового училища, ні тут, на робочому місці, що, подібно до того, як форму він одягнув не тільки на те, щоб не голим сидіти, так і мова, якою послуговується, не на те тільки служить, щоб його розуміли, — що ми з ним у цьому разі не приватні особи, не в трамваї й не на вулиці, де вольному воля, аби лиш співрозмовник уторопав, — що тут, на кордоні, його мова так само, як форма із національним і гербом на кашкеті, є — знак, символ держави, яку він представляє, і нехтуючи цим знаком, він, хай і несвідомо, демонструє несамовільну зневагу до тої держави – і, автоматично, до себе самого, як її службовця…

Українська мова —попри всі, завдані їй численними репресіями й хронічним, від 1920-х років, гнітом, тяжкі удари — має зараз для вітчизняного права одну неоціненну, хай і виму­шену, перевагу: вона не виробила власної тоталітарне-«блатної» традиції (навіть мат у ній на сьогодні — не «свій», а запозичений: нецензурні лайки, якими послуговувалися наші предки ще в минулому столітті, нині можна віднайти хіба що в словнику Грінченка). Тут ще можна починати «з чистої сторінки», орієнтуючись відразу на стандарти, прийняті в країнах — чле­нах Ради Європи. Інакше кажучи, українська як мова права дає країні ще один шанс розпро­щатися з нашим «совковим» минулим.

Звісно, наївно було б сподіватися, що отак одразу, за одним директивним помахом вона повсюдно вступить у свої права і залунає з уст наших правоохоронців з тією владною, дер­жавною гідністю, яка змушує себе поважати і перед якою прищулюють вуха «блатні» автори­тети, — але ж, як слушно нагадує нам приказка, не одразу й Київ збудувався. А головне—не сам собою: будували люди —камінь по каменю, метр по метру. Те саме і з мовою, яку один із найвидатніших філософів 20-го століття М. Гайдеґер влучно охрестив «домом буття», – вона так само «розбудовується» нами щодня і щогодини — кожним словом, кожним звертанням. Кожною думкою (За О. Забужко).

29.  Ідею тексту розкрито в рядках

А Інакше кажучи, українська як мова права дає країні ще один шанс розпрощатися з нашим «совковим» минулим.

Б Бо кримінальний світ —попри всі його претензії на автономне існування, непідлегле прийнятим у суспільстві законам, — в дійсності є щодо них усього лиш таким собі «тіньовим боком Місяця», що в звихнутій формі відтворює зяючі прогалини видимих окові, «денних» суспільних структур.

В …коли Радянської влади з її тоталітарною російською зостався лиш її байстрюк —пост­радянський кримінал, чиє «мурчання» дедалі чутніше і, от уже дослівно, владніше відлунює в українському просторі, — проблема дерусифікації вітчизняного права й су­дочинства перестає бути суто політичною.

Г   Простіше сказавши, злочинний світ завжди говорить, наслідуючи       (передражнюючи) свого антагоніста—правоохоронну систему,  і дійсного мовного режиму цієї системи не затулити від нього.

30.  Висловлення «його мова так само, як форма із національним гербом на кашкеті, є — знак, символ держави, яку він представляє, і нехтуючи цим знаком, він, хай і несвідомо, демонструє несамовільну зневагу до тої держави і, автоматично, до себе самого, як її службовця» стосується

 

А В. Винниченка

Б  кожного громадянина держави

В М. Гайдеґера

Г  представника злочинного світу

 

31.  Твердження «Відповідно й у мові своїй соціальне “дно” відштовхується насамперед від мови офіційної, правної—мови влади» у своїй мікротемі є

 

А зачином

Б  основною частиною

В висновком

Г  не входить до мікротеми

 

32.  Загальним стосовно твердження «соціальне “дно” відштовхується насамперед від мови офіційної, правної —мови влади» у тексті є

А саме українська мова з уст злодіїв була б єдиним незаперечним свідченням того, що влада в Україні остаточно зробилася україномовною

Б за одним директивним помахом вона повсюдно вступить у свої права і залунає з уст на­ших правоохоронців з тією владною, державною гідністю, яка змушує себе поважати і перед якою прищулюють вуха «блатні» авторитети

В Українська мова — попри всі, завдані їй численними репресіями й хронічним, від 1920-х років, гнітом, тяжкі удари… не виробила власної тоталітарно-«блатної» традиції                                                                                                                   Г мова «розбудовується» нами щодня і щогодини – кожним словом,

кожним звертанням

33.  У   рядках   «Смішки,   смішками,   але   насправді   в   цій   нібито   парадоксальній   заяві відомого своїм ексцентризмом письменника-фантаста таїться вельми проникливе розуміння взаємин між мовою й правом» НЕМАЄ

 

А прикладки

Б вставленої конструкції

В однорідних членів речення

Г  узгодженого означення

 

34.  Рядки    «На   початку    нашого   століття   Володимир   Винниченко   напівжартома-напівсерйозно зауважив, що за долю української мови він зможе почуватися цілком спо­кійним щойно тоді, коли нею заговорить кримінальний світ» містять

 

А пряму мову

Б цитату

В  непряму мову

Г  невласне пряму мову

 

35.  У висловленні  «злочинний світ завжди говорить, наслідуючи (передражнюючи) свого антагоніста» синонімом до виділеного слова є

 

А конкурент

Б недоброзичливець

В тиран

Г противник

 

36.  Текст належить до стилю

 

А художнього

Б  розмовного

В  публіцистичного                                                                                                                 |Г  наукового

 

Частина 2

Українська література

Завд. 37-51 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише ОДИН ПРА­ВИЛЬНИЙ

1. Рядки

А в неділю пораненько

В усі дзвони дзвонять,

Економи з нагаями

На панщину гонять

узято з

 

А балади

Б  історичної пісні

В сімейно-побутової пісні

Г  соціально-побутової пісні

Д календарно-обрядової пісні

 

38.  У «Слові про похід Ігорів» ідеться про похід руського війська проти

 

А татар

Б поляків

В половців

Г  литовців

Д турків

 

39.  Автором твору «De Libertate» є

 

А Григорій Сковорода

Б  Леся Українка

В  Іван Франко

Г   Тарас Шевченко

Д  Іван Котляревський

 

40.  Ідея твору «Енеїда»

А прославити давньоримських героїв

Б  висміяти поему давньоримського автора

В  засудити розгульний спосіб життя троянців

Г  закликати пробудити національну свідомість

Д  уславити пантеон римських богів

41.  Твір «Наталка Полтавка» має ознаки художнього стилю

 

А бароко

Б класицизму

В романтизму

Г  реалізму

Д символізму

 

42.  Кульмінація твору «Маруся» —

 

А смерть Марусі

Б смерть Василя

В смерть батьків Марусі

Г освідчення Василя Марусі

Д застуда Марусі

 

43.  У творі «Чорна рада» слова

У нас на Січі чи гетьман, чи отаман, чи так собі чоловік — усе рівний товариш, усе християнська душа. То тільки ваша городова старшина завела таке, що коли не пан,

то й не чоловік. Не про гетьманство наш брат запорожець думає… належать

 

А Іванові Шраму

Б Кирилові Туру

В Якиму Сомку

Г  Петру Шраменку

Д Іванові Брюховецькому

 

44.  Твір «Мені однаково…» є зразком

 

А інтимної лірики

Б пейзажної лірики

В патріотичної лірики

Г  філософської лірики

Д політичної лірики

 

45.  Жанр твору «Мартин Боруля»

 

А комедія

Б оповідання

В повість

Г  трагедія

Д новела

 

46.  Висміювання комплексу меншовартості, типу малороса – ідея твору

 

А «Я (Романтика)»

Б   «Україна в огні»

В  «Мина Мазайло»

Г   «Вершники»

Д «Тигролови»

 

47.  Слова

…Берете з собою рушницю (це така штука, що стріляє), набої і всілякий інший мисливський реманент, без якого не можна правильно націлятись, щоб бити без промаху, а саме: рюкзак, буханку, консерви, огірки, помідори,

десяток укруту яєць належать героєві твору

 

А «Тигролови»

Б  «Мина Мазайло»

В  «Зачарована Десна»

Г   «Три зозулі з поклоном»

Д  «Як варити і їсти суп із дикої качки»

 

48.  Ідея твору «Ти знаєш, що ти — людина?»

А закликати бути людяним

Б нагадати людям про їхній громадянський обов’язок

В  довести, що людина — цар природи

Г  утвердити неповторність кожної людини

Д пояснити, чим усі люди схожі між собою

49.  Мотив поезії «О земле втрачена, явися…» —

 

А туга за славним минулим

Б опис природи чужої країни

В сповідь перед Богом

Г  сон ліричного героя

Д туга за рідною землею

 

50.  Автобіографізм є у творі

 

А «Маруся Чурай»

Б   «Тигролови»

В   «Три зозулі з поклоном»

Г   «Вершники»

Д   «Я (Романтика)»

 

51.  У рядках із твору Уласа Самчука «Марія» Ти добре сказала. Ти сказала велику правду. Ти правдива, Маріє використано засіб поетичного синтаксису

 

А анафору

Б епіфору

В інверсію

Г  антитезу

Д риторичну фігуру

 

52.  Рядки

А хтось кричить: ти рідну стрів!

І раптом – небо… шепіт гаю…

О ні, то очі Ваші.  —   Я ридаю.

Сестра чи Ви? —Любив…

узято з твору

 

А Павла Тичини

Б Олександра Олеся

В  Миколи Вороного

Г  Максима Рильського

Д Володимира Сосюри

 

53.  «Гімном життю й любові» можна назвати поезію

 

А  «Різдво»

Б  «Чари ночі»

В  «О панно Інно»

Г   «Молюсь і вірю…»

Д  «Арфами, арфами…»

 

54.  У творі «Момент» оповідачем є

 

А автор

Б панна

В головний герой

Г сторонній спостерігач

Д випадковий свідок подій

 

55.  Микола Хвильовий був організатором літературного об’єднання

 

А «Молодняк»

В МАРС

В ВАПЛІТЕ

Г  ПРОЛІТФРОНТ

Д «Плуг»

 

56.  Одним з образів-символів у творі «Земля», який постійно супроводжує героїв, передає їх настрій, є

 

А «сусідній» ліс

Б бурдей

В  «цікавий» місяць

Г  Батькова рушниця

Д пасіка

 

Завдання 57-60 передбачають ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ

57.  Установіть відповідність між назвою твору та його жанром.

 

1   «Енеїда»

2   «Всякому місту —звичай і права»

3   «Людина»

4   «Зачарована Десна»

 

 

А   філософська поезія

Б   бурлескно-травестійна поема

В   повість

Г   кіноповість

Д   новела

 

58. Установіть відповідність між автором і персонажем твору.

 

1  Іван Нечуй-Левицький

2  Ольга Кобилянська

3  Михайло Коцюбинський

4  Леся Українка

 

А   потерчата

Б   Рахіра

В   Палата

Г    баба Палажка

Д   Галя

 

59. Установіть відповідність між автором і назвою твору.

 

1  Григорій Сковорода

2  Іван Франко

3  Тарас Шевченко

4  Ліна Костенко

 

А   «Маруся Чурай»

Б    «Кайдашева сім’я»

В    «І мертвим, і живим…»

Г    «Мойсей»

Д   «Бджола та Шершень»

 

ВАРІАНТ 1

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
в в в в г г а в б а д в
13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23
б в г д д д в а б а д
24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35
1-д2-б3-а4-в 1-в2-г3-д4-а 1-г2-а3-д4-в 1-д2-в3-б4-г 1-в2-б3-г4-д в б г а в г г
36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47
в д в в в б в в в б а г
48 49 50 51 52 53 54 55 56
б г а а в а д б в
57 58 59 60
1-д2-г3-а4-б 1-а2-б3-в4-д 1-а2-г3-в4-д 1-б2-в3-г4-а

 

ВАРІАНТ 2

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
г б б б б в б д г д г г
13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23
д а,в г а г а б в г а д
24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35
1-д2-а3-б4-в 1-б2-г3-д4-в 1-в2-г3-д4-а 1-б2-г3-в4-д 1-б2-в3-д4-а б г б б в
36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47
б а д а д б г г в в д а
48 49 50 51 52 53 54 55 56
б д б а а б в а а
57 58 59 60
1-а2-б3-г4-в 1-а2-б3-г4-в 1-г2-в3-б4-а 1-а2-в3-г4-б

 

 

ВАРІАНТ 3

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
в г в а г б а б б б а г
13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23
Г а б а б в в а б д б
24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35
1-в2-а3-б4-г 1-в2-3-а4-г 1-в2-а3-д4-б 1-б2-г3-а4-в 1-г2-а3-д4-б а б в а б в г
36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47
в г в а г б а д в а в д
48 49 50 51 52 53 54 55 56
г д б а а б в в а
57 58 59 60
1-б2-а3-в4-г 1-г2-б3-в4-а 1-д2-г3-в4-а 1-2-3-4-

 

 

 

 

 

 

Удачі)


7 коментарів до “Пробне ЗНО з української мови та літератури 2013 + відповіді”

Залишити коментар


+ 1 = три

Підпишіться на наші новини!