Олександр Іванович Кандиба назавжди увійшов в історію українського письменства як видатний поет-символіст і талановитий драматург. Але широкий загал знає його псевдонім — Олександр Олесь.
Поетові довелося велику частину свого життя провести в еміграції. Тому не дивно, що головна тема його творів — це туга за Батьківщиною. Трагічною була і смерть письменника. Він відійшов у вічність через місяць після того, як дізнався про смерть сина Олега Ольжича, закатованого нацистами в концтаборі Заксенхаузен.
Основні твори:
- «З журбою радість обнялась» (1907)
- «Княжа Україна»(1920)
- драматична поема «Ніч на полонині»
- драматичний етюд «По дорозі в Казку».
“Він поєднав у собі риси полум’яного співця Тіртея і ніжного лицаря краси Аполлона, головне своє завдання вбачав у тому, щоб грати на золотій арфі пісні щастя, свободи, любові, очищати людські душі від намулу і виводити рідний народ із долин на вершини добра, справедливості, свободи, людської гармонії”.
(Р. Радишевський)
«О слово рідне! Орле скутий!»
Літературний рід: лірика.
Жанр: вірш-медитація.
Поезія-медитація — це вірші-роздуми на філософську та житейську теми. Це поетичні роздуми про швидкоплинність життя, нездійсненність мрій та бажань ліричного героя, невідворотність смерті.
Вид лірики: патріотична.
Провідний мотив: поет щиро захоплюється рідним словом, гнівно картає колонізаторів, які його нищать, та своїх безбатченків, котрі його зневажають.
Віршовий розмір: чотиристопний ямб.
Вид римування: кільцеве.
Рима: чергування чоловічої і жіночої рими, що увиразнює звукову тональність вірша.
Символи у вірші — меч (войовнича грань рідного слова), сонце (миролюбна, окрилена, творча грань рідного слова), слово (усе рідне, найдорожче), Самсон (віра в духовне визволення народу-богатиря).
Олександр Олесь у цій поезії виголосив справжній гімн українському слову, нагадуючи всім, що діти не повинні забувати мову батьків. У будь-якому разі автор переконаний, що мовне, національне відродження України обов’язково стане «дощами судними» для її ворогів.
Ідея вірша висловлена в міфологічно-біблійних символах: О слово! Будь мечем моїм!
Поезія вибудована як монолог-звертання ліричного героя до рідного слова.
Три частини композиції виконують роль тези, антитези і синтезу.
«О слово рідне! Орле скутий!»
О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх!
Співочий грім батьків моїх,
Дітьми безпам’ятно забутий.
О слово рідне! Шум дерев!
Музика зір блакитнооких,
Шовковий спів степів широких,
Дніпра між ними левій рев…
О слово! Будь мечем моїм!
Ні, сонцем стань! вгорі спинися,
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним.
Дуже дякую вам за цей аналіз. Мені було дуже потрібно його .І ви мені допомогли.