Аналіз “Енеїди” Івана Котляревського

Оновлено: 11.11.2026

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

«Енеїда» Івана Котляревського — бурлескно-травестійна поема: автор узяв сюжет «Енеїди» давньоримського поета Вергілія і «перелицював» його на український лад. Троянці на чолі з Енеєм після загибелі Трої мандрують морем і в Латинській землі здобувають собі нову батьківщину, але говорять, їдять, гуляють і воюють, як українці XVIII століття. Перші три частини вийшли 1798 року, з них починається нова українська література.

Нижче — паспорт твору, жанр, тема та ідея, сюжет і композиція, герої, бурлеск і травестія з цитатами, віршування, типові помилки, два тренажери й 10 завдань із відповідями.

«Енеїда» коротко: паспорт твору

Коротко: поема має шість частин. Перші три розповідають про мандри троянців, останні три — про сватання Енея до Лавинії та війну з рутульським ватажком Турном. Усе важливе — у таблиці.

«Енеїда» за жанром — бурлескно-травестійна поема

Бурлеск — жартівливе зображення в зниженому, пародійному тоні того, про що зазвичай говорять поважно. Травестія — різновид такого гумору, близький до пародії: поважний зміст відомого твору дістає комічну форму. Сюжет і герої лишаються, але їх ніби перевдягнено в буденне, смішне вбрання. Саме так Котляревський обійшовся з Вергілієм. Недарма видання 1808 і 1809 років називалися «Енеида на малороссійскій языкъ перелиціованная»: поему «перелицьовано», як старий одяг, вивернутий навиворіт.

У Вергілія Еней — поважний герой, якому судилося заснувати нове царство. У Котляревського перший рядок одразу знижує його: «Еней був парубок моторний / І хлопець хоть куди козак». Боги в поемі п’ють, лаються і беруть хабарі, троянці поводяться як козаки, а Латинська земля нагадує українське село.

У програмі НМТ «Енеїда» — поема. В одній із модельних шкільних програм жанр подано розгорнуто: «бурлескно-травестійна героїко-комічна поема». Обидва визначення не суперечать одне одному: героїко-комічна — бо поряд зі сміхом у поемі є справжній героїзм (подвиг Низа й Евріала, війна з Турном).

Історія написання: коли вийшла «Енеїда»

Котляревський (1769–1838), як припускає Богдан Лепкий, почав писати «Енеїду», ще коли вчителював по селах, і продовжував на військовій службі. Виходила поема частинами:

• 1798 — у Петербурзі надруковано перші три частини («Малороссійская Енеида въ трехъ частяхъ»). Видав їх конотопський шляхтич Парпура без дозволу автора.
• 1808 — друге видання.
• 1809 — видання, яке підготував сам Котляревський: автор виправив текст і додав четверту частину.
• 1842 — у Харкові вперше вийшла уся поема, шість частин, уже після смерті автора.

Тож на запитання, коли вийшла «Енеїда», є дві відповіді: 1798 — перші три частини, 1842 — повний текст.

Тема та ідея «Енеїди»

Тема — пригоди троянців на чолі з Енеєм, які після загибелі Трої шукають нову батьківщину; крізь цей античний сюжет зображено життя України XVIII століття: побут, звичаї, страви, ігри, суд, військо, різні верстви суспільства.

Ідея. У поемі звучить кілька провідних думок:

• уславлення відваги, товариськості й любові до батьківщини: «Любов к отчизні де героїть, / Там сила вража не устоїть»;
• осуд панів і урядовців, які кривдять людей: у пеклі карають тих, «Що людям льготи не давали, / І ставили їх за скотів», і суддів, які «тільки грошики лупили / І одбірали хабарі»;
• утвердження народної моралі: у раю — бідні вдови, сироти й ті, «що проценту не лупили, / Що людям помагать любили».

Проблематика: соціальна нерівність, хабарництво й несправедливий суд, війна і мир, любов до батьківщини, честь і обов’язок, сім’я і виховання (у пеклі мучаться батьки, які погано виховували дітей).

Сюжет «Енеїди» за частинами

Сюжет повторює Вергілієву «Енеїду» в головних подіях. Поема Котляревського має шість частин:

• I частина. Юнона, яка ненавидить Енея, просить Еола здійняти бурю; Еней обіцяє Нептунові «півкопи грошей», і море стихає. Троянці гостюють у карфагенської цариці Дідони. Зевс посилає Меркурія нагадати Енеєві про його долю, троянці тікають, а Дідона спалює себе.
• II частина. У Сицилії, у царя Ацеста, Еней справляє поминки по батькові Анхізу. Посланниця Юнони Іриса, перекинувшись бабою Бероєю, намовляє троянок спалити човни. Уві сні Анхіз кличе сина до себе на той світ.
• III частина. У Кумській землі Сивілла веде Енея в пекло: перевізник Харон, триголовий пес, муки грішників, рай для праведних і зустріч з Анхізом.
• IV частина. Троянці пристають до Латинської землі, за тиждень вивчають латину й засилають дари царю Латину. Юнона насилає фурію Тезіфону, і Турн, якого Латин і Амата досі бачили своїм зятем, оголошує війну.
• V частина. Еней просить допомоги в аркадського царя Евандра, той дає військо на чолі з сином Паллантом. Турн нападає на троянський табір; Низ і Евріал гинуть після нічного нападу на рутульців.
• VI частина. Турн убиває Палланта, Амата вкорочує собі віку, Еней виходить на двобій з Турном і вбиває його.

Докладно події переказано в короткому змісті «Енеїди» за частинами, а самі частини скорочено — у скороченому тексті поеми.

Тренажер: у якій послідовності?

8 завдань. Розташуйте події в тому порядку, в якому вони йдуть у поемі. Пояснення з’явиться після перевірки.

1. I частина

   Еол на прохання Юнони здіймає бурю.Троянці гостюють у Дідони в Карфагені.Дідона спалює себе.Меркурій нагадує Енеєві про його долю.
   Відповідь

   Еол на прохання Юнони здіймає бурю. → Троянці гостюють у Дідони в Карфагені. → Меркурій нагадує Енеєві про його долю. → Дідона спалює себе. Буря — I, 4–9; Карфаген — I, 21 і далі; Меркурій — I, 49; Дідона — I, 65–66.

2. II частина

   Еней справляє поминки по Анхізу.Іриса в подобі баби Берої намовляє троянок.Уві сні Анхіз кличе сина на той світ.Троянки палять човни.
   Відповідь

   Еней справляє поминки по Анхізу. → Іриса в подобі баби Берої намовляє троянок. → Троянки палять човни. → Уві сні Анхіз кличе сина на той світ. Поминки — II, 9–15; Бероя — II, 45–48; сон — II, 63.

3. III частина

   Еней бачить муки грішників.Харон перевозить їх через річку.Еней зустрічає батька Анхіза.Еней зустрічає Кумську Сивіллу.
   Відповідь

   Еней зустрічає Кумську Сивіллу. → Харон перевозить їх через річку. → Еней бачить муки грішників. → Еней зустрічає батька Анхіза. Сивілла — III, 15; Харон — III, 52–66; пекло — III, 70–76; Анхіз — III, 127 і далі.

4. IV частина

   Троянці минають острів Цирцеї.Еней посилає дари царю Латину.Троянці за тиждень вивчають латину.Юнона насилає фурію Тезіфону.
   Відповідь

   Троянці минають острів Цирцеї. → Троянці за тиждень вивчають латину. → Еней посилає дари царю Латину. → Юнона насилає фурію Тезіфону. Цирцея — IV, 8–16; граматка — IV, 33–34; посольство з дарами — IV, 35–37, бенкет — IV, 52–53; Тезіфона — IV, 59 і далі.

5. V частина

   Турн нападає на троянський табір.Турн рятується, кинувшись у Тибр.Еней пливе Тибром до Евандра.Низ і Евріал уночі пробираються до рутульців.
   Відповідь

   Еней пливе Тибром до Евандра. → Турн нападає на троянський табір. → Низ і Евріал уночі пробираються до рутульців. → Турн рятується, кинувшись у Тибр. Евандр — V, 10–11; напад Турна — після V, 46–51; Низ і Евріал — V, 72–99; Турн у Тибрі — V, 144.

6. VI частина

   Амата вкорочує собі віку.Юнона виманює Турна на корабель.Еней убиває Турна.Турн убиває Палланта.
   Відповідь

   Турн убиває Палланта. → Юнона виманює Турна на корабель. → Амата вкорочує собі віку. → Еней убиває Турна. Паллант — VI, 50–59; Юнона й корабель — VI, 60–70; Амата — VI, 151; смерть Турна — VI, 169–171.

7. Мандри Енея

   КарфагенЛатинська земляКумська земляСицилія
   Відповідь

   Карфаген → Сицилія → Кумська земля → Латинська земля. I частина — Карфаген, II — Сицилія, III — Кумська земля, IV–VI — Латинська земля.

8. Видання поеми

   вийшла вся поема, шість частинвийшли перші три частиниавтор сам видав поему з четвертою частиною
   Відповідь

   вийшли перші три частини → автор сам видав поему з четвертою частиною → вийшла вся поема, шість частин. 1798 — Петербург, без дозволу автора; 1809 — видання Котляревського; 1842 — Харків, після смерті автора.

Композиція «Енеїди»

Поема ділиться на дві половини. Частини I–III — мандри: море, Карфаген, Сицилія, Кумська земля і подорож на той світ. Частини IV–VI — події в Латинській землі: сватання і війна. Сюжет лінійний, події йдуть у хронологічному порядку. У шкільному аналізі елементи композиції зазвичай визначають так:

Остання строфа поеми підсумовує смерть Турна приказкою: «Живе хто в світі необачно, / Тому нігде не буде смачно, / А більш, коли і совість жметь».

Герої «Енеїди»: земні герої і боги

Персонажі поеми поділяються на дві групи — земних героїв (люди) і олімпійських богів. Боги втручаються в людські справи: одні допомагають Енеєві, інші йому шкодять.

Зовнішність за текстом. Дидона вдягає Енея в одяг свого покійного чоловіка: «Сорочку і каптан з китайки, / І шапку, пояс з каламайки, / І чорний шовковий платок». У танці він «матню в кулак прибравши», аж «В обох підківки забрязчали»; не розлучається з люлькою, а кличе військо, «І басом громовим гукнув». Обличчя Енея поема не описує — його козацький вигляд на портреті з побуту Гетьманщини.

Еней — головний герой, троянський ватажок, син Венери й Анхіза. Спершу він гуляка й волоцюга: гостює в Дідони, забувши про мету, і тікає від неї вночі. Але він і шанує батька («Він син був богобоязливий, / По смерти батька не цуравсь»), і дбає про своїх людей. У частинах IV–VI Еней — передусім ватажок війська: вчить троянців латини, шукає союзників, виходить на двобій з Турном.

Троянці — Енеєва ватага, у якій легко впізнати запорожців. Пливучи до Кумської землі, вони співають пісень «Козацьких, гарних, запорожських»: «Про Сагайдачного співали, / Либонь співали і про Січ». А Еней у Евандра називає себе так: «Я — кошовий Еней Троянець».

Анхіз — батько Енея. На початку II частини Еней справляє по ньому поминки («Анхиз з горілочки умер»), а в III частині зустрічає батька на тому світі. Сивілла пояснює, чому Анхіза немає серед грішників: «Він божої, — сказала, — крови, / І по Венериній любові, / Де схоче, буде там і жить».

Зовнішність за текстом. До гостей Дидона чепуриться: «Взяла караблик бархатовий, / Спідницю і карсет шовковий, / І начепила ланцюжок», «Червоні чоботи обула, / Та і запаски не забула, / А в руки з вибійки платок». Обличчя її поема згадує лише мимохідь — «І з білого свого лиця».

Дідона — карфагенська цариця, «Весела, гарна, сановита» вдова. Вона щиро кохає Енея і, коли той тікає, спалює себе: «Енея так вона любила, / Що аж сама себе спалила».

Зовнішність за текстом. Латин лисий: у тривожну хвилину «На лисині трусивсь вінець». Для урочистого прийому троянських послів він «Плащем з клейонки обвернувся, / Ціновим ґудзем застебнувся, / На голову взяв капелюх» і «Набув на ноги кинді нові». На троні-дзиґлику цар «Надувсь, мов на огні лопух».

Латин — цар Латинської землі, батько Лавинії, «Старий скупиндя». Спершу в родині чекали сватів від Турна: «Що-день від Турна ждали свата». Та Латин радо приймає Енея і хоче віддати за нього дочку. Амата — його дружина, вона хоче за зятя Турна. Лавинія (у поемі й Лавися) — дочка Латина, наречена Енея.

Зовнішність за текстом. Турн — «Обточений, як огірок», а біля нареченої «піднимавсь на каблучки». На раді його просять: «І проясни чоло нахмурне». Після бою «Паллантова лядунка, / І золота на ній карунка / У Турна висить на плечі», а в двобої Еней долає його, «вмиг вхопивши за чуприну».

Турн — сусід Латина, ватажок рутульців, «царок нешпетний»: «Товстий, високий, кучерявий». Він залицявся до Лавинії, а коли Латин обрав за зятя Енея, оголосив війну. Гине в двобої з Енеєм.

Зовнішність за текстом. Сивилла — гротескна стара: «Крива, горбатая, сухая, / Запліснявіла, вся в шрамах, / Сіда, ряба, беззуба, коса, / Розхрістана, простоволоса». Вона хвалиться: «При Шведчині я дівувала», а плату від Енея ховає спритно: «Сивилла грошики в калитку, / Піднявши пелену і свитку».

Евандр і Паллант — аркадський цар і його син, союзники Енея. Низ і Евріал — молоді відважні воїни: «В них кров текла хоть не троянська … Та в службі вірні козаки». Сивілла — Кумська віщунка, «Ясного Феба попадя», провідниця Енея пеклом.

Зовнішність за текстом. Котляревський малює Венеру як сільську красуню: «Венера білолика, красна, / Курносенька, очима ясна / І вся як з кровю молоко». До Зевса вона «як в неділю нарядилась»: «Взяла очипок грезетовий / І кунтуш з усами люстровий»; чепуриться, «В волоссі кудрі завивала», а їздить у власному ридвані, «Мов сотника якого пані».

Боги. Зевс (у поемі Зевес, Юпитер) — верховний бог. Юнона — його дружина, ворог Енея: не любить його, бо він троянець і син Венери. Венера — мати Енея, заступається за нього. Еол — бог вітрів, Нептун — бог моря, Меркурій — посланець Зевса, Вулкан — коваль, що на прохання Венери кує зброю для Енея.

Тренажер: про кого це в «Енеїді»?

12 цитат з поеми. Оберіть героя. Пояснення з’явиться одразу.

1. Хто «кружав сивуху / І оселедцем заїдав»?

   ЕолЗевесНептунАнхіз
   Відповідь

   Зевес. I частина, строфа 15: так Котляревський знижує верховного бога — Зевса.

2. Про кого сказано: «Енея не любила — страх!»?

   про Дідонупро Венерупро Юнонупро Амату
   Відповідь

   про Юнону. I, 2: «Но зла Юнона, суча дочка… Енея не любила — страх!»

3. Хто «Енея так … любила, / Що аж сама себе спалила»?

   ДідонаЛавиніяСивіллаІриса
   Відповідь

   Дідона. I, 66: карфагенська цариця Дідона спалює себе, коли Еней тікає.

4. Кому Еней обіцяє: «Півкопи грошей в руку суну, / Аби на морі штурм утих»?

   ЗевсовіЕоловіХароновіНептунові
   Відповідь

   Нептунові. I, 10: Еней обіцяє хабар богові моря Нептунові.

5. Кому Юнона обіцяє за бурю «дівку чорнобриву»?

   ЕоловіНептуновіМеркурієвіВулканові
   Відповідь

   Еолові. I, 5–6: Юнона приходить у хату до «Еола-діда» і просить потопити Енея.

6. Хто каже Зевсові: «Чим пред тобою, милий тату, / Син заслужив таку мій плату?»

   ЮнонаВенераДідонаСивілла
   Відповідь

   Венера. I, 15: Венера, мати Енея, плаче перед Зевсом.

7. Про кого Сивілла каже: «Він божої … крови … Де схоче, буде там і жить»?

   про Харонапро Плутонапро Анхізапро Ацеста
   Відповідь

   про Анхіза. III, 126: Еней питає, чому не бачить батька серед грішників, і Сивілла пояснює, що Анхіз живе, де схоче.

8. Хто «Старий скупиндя»: «Дріжав, як Каїн, за алтин»?

   ЕвандрАцестАнхізЛатин
   Відповідь

   Латин. IV, 19: так описано латинського царя Латина.

9. Хто вчив троянців латини: «Тройчаткою всіх приганяв»?

   ЕнейЛатинСивіллаЕвандр
   Відповідь

   Еней. IV, 33–34: Еней велів купити «Піярськую граматку» й за тиждень навчив троянців латини.

10. Про кого: «В них кров текла хоть не троянська … Та в службі вірні козаки»?

    про Евандра і Паллантапро Низа й Евріалапро Турна і Ютурнупро Латина й Амату
    Відповідь

    про Низа й Евріала. V, 72: Низ і Евріал не троянці за походженням, але вірні воїни Енея.

11. Хто «Повісилась на очкурі»?

    ДідонаЛавиніяАматаЮтурна
    Відповідь

    Амата. VI, 151: Амата вкорочує собі віку. Дідона ж у I частині спалює себе.

12. Кому Еней каже: «Паллант тебе тут убиває»?

    ЛатиновіЕвандровіАцестовіТурнові
    Відповідь

    Турнові. VI, 170: Еней мстить Турнові за вбитого Палланта.

Бурлеск і травестія в «Енеїді»: приклади з тексту

Сміх у поемі тримається на кількох прийомах. Усі приклади нижче — з тексту поеми.

• Зниження богів. Верховний бог поводиться як шинковий гуляка: «Зевес тоді кружав сивуху / І оселедцем заїдав». Юнона — «суча дочка», яка «Розкудкудакалась, як квочка».
• Хабарі на Олімпі. Юнона обіцяє Еолові за бурю «дівку чорнобриву», а Еней, щоб море стихло, — Нептунові «Півкопи грошей в руку суну».
• Анахронізми — речі й події з іншої доби. Сивілла, антична віщунка, згадує: «При Шведчині я дівувала, / А Татарва як набігала, / То вже я замужем була». Еней велить купити для троянців «Піярськую граматку» і за тиждень навчає їх латини.
• Розмовна, знижена лексика: «Пятами з Трої накивав», «тягу дав», «Тройчаткою всіх приганяв».
• Комічні порівняння: Еней забирає з Трої троянців, «Осмалених, як гиря, ланців», Турн «Обточений, як огірок».
• Нагромадження (каталоги): страви на бенкеті в Латина — «Був борщ до шпундрів з буряками, / А в юшці потрох з галушками»; напої, музики й танці в Дідони.
• Макаронізми — латинські закінчення в українській мові: троянці так вивчили латину, що «Енея звали Енеусом, / Уже не паном — домінусом».

«Енеїда» — енциклопедія українського життя

Через комічні пригоди троянців Котляревський показує багато подробиць українського побуту кінця XVIII століття. Тому поему часто називають «енциклопедією українського життя».

• Їжа й напої: борщ, галушки, печена з часником свинина, бублики; сливянка, мед, пиво, брага, сирівець.
• Одяг і військо: жупани, каптани, сотні й полки, полковники і сотники.
• Музика й розваги: бандура, сопілка, дудка, скрипка; дівчата танцюють «В дробушках, в чоботах, в свитках».
• Суспільство: пани, старшина, судді, писарі, бургомістри — і бідні вдови, сироти, старці. Через пекло і рай Котляревський оцінює кожну верству.
• Звичаї і вірування: поминки, сватання з рушниками, ворожіння.

Віршування «Енеїди»: строфа і розмір

• Система віршування — силабо-тонічна.
• Розмір — чотиристопний ямб (∪ — ∪ — ∪ — ∪ —, у рядках із жіночою римою ще один ненаголошений склад).
• Строфа — десятирядкова.
• Римування — АбАбВВгДДг: чотири рядки з перехресною римою, два з суміжною і чотири з кільцевою. Великі літери — жіночі рими (наголос на передостанньому складі), малі — чоловічі (на останньому).

Мова «Енеїди»: перша книжка нової української літератури

«Енеїда» написана живою народною українською мовою — з приказками, примовками, лайкою, назвами страв, одягу й речей. Тому з виходу «Енеїди» 1798 року ведуть відлік нової української літератури, а Котляревського називають її батьком. Передмову до видання 1922 року Богдан Лепкий починає словами «Батько відродженої української літератури…» — так він називає Котляревського, а перше видання поеми називає наріжним каменем українського відродження. Котляревський, за Лепким, показав «своїм і чужим», що українською мовою можна написати великий твір, а не лише пісню.

Типові помилки

Найчастіше плутають жанр, роки видання, кількість частин і рідню Енея.

Зв’язок з іншими творами

• Вергілій, «Енеїда» — першоджерело сюжету, героїчний епос. Котляревський зберіг головні події, але змінив тон.
• «Наталка Полтавка» — інший твір Котляревського, п’єса, теж написана живою українською мовою (аналіз «Наталки Полтавки»).
• Тарас Шевченко у вірші «На вічну пам’ять Котляревському» звертається до нього «батьку» і пророкує: «Будеш, батьку, панувати, / Поки живуть люде».

Про життя автора — у біографії Івана Котляревського.

Тренажер: мандри чи війна?

Розподіліть 12 епізодів: з перших трьох частин поеми чи з останніх трьох.

поминки по Анхізу в Сициліїфурія Тезіфона сіє ворожнечуЕней просить допомоги в Евандранічний напад Низа й Евріаламуки панів і суддів у пеклізагибель Паллантадвобій Енея з Турномграматка й латина за тижденьтроянки палять човниЕней і Дідона в КарфагеніХарон перевозить Енея і СивіллуЕол здіймає бурю

Частини I–IIIмандри

Частини IV–VIЛатинська земля

Відповіді

Еол здіймає бурю	Частини I–III	I частина, строфи 4–9.
Еней і Дідона в Карфагені	Частини I–III	I частина.
поминки по Анхізу в Сицилії	Частини I–III	II частина.
троянки палять човни	Частини I–III	II частина: їх намовила Іриса в подобі Берої.
Харон перевозить Енея і Сивіллу	Частини I–III	III частина, подорож на той світ.
муки панів і суддів у пеклі	Частини I–III	III частина, строфи 70–73.
граматка й латина за тиждень	Частини IV–VI	IV частина, строфи 33–34.
фурія Тезіфона сіє ворожнечу	Частини IV–VI	IV частина.
Еней просить допомоги в Евандра	Частини IV–VI	V частина.
нічний напад Низа й Евріала	Частини IV–VI	V частина, строфи 72–99.
загибель Палланта	Частини IV–VI	VI частина.
двобій Енея з Турном	Частини IV–VI	VI частина, кінець поеми.

Джерела: текст поеми за виданням І. Котляревський. Твори. Т. 1. Енеїда / зі вступом і поясненнями Богдана Лепкого. Берлін, 1922 (Вікіджерела), правопис цитат осучаснено; перелік видань «Енеїди» 1798–1842 — Вікіджерела; передмова Б. Лепкого (1922); програма НМТ з української літератури, модельні шкільні програми.

Читайте також: Короткий зміст «Енеїди» за частинами; «Енеїда» скорочено; Біографія Івана Котляревського; Аналіз драми «Наталка Полтавка».

Вправи з відповідями: аналіз «Енеїди»

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

1. За жанром «Енеїда» Івана Котляревського —

   • А героїчний епос
   • Б бурлескно-травестійна поема
   • В історична драма
   • Г віршований роман
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — бурлескно-травестійна поема. Котляревський травестував (перелицював) «Енеїду» Вергілія на комічний лад — це бурлескно-травестійна поема.

2. Сюжет «Енеїди» Котляревський запозичив у

   • А Вергілія
   • Б Гомера
   • В Овідія
   • Г Горація
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — Вергілія. Першоджерело — «Енеїда» давньоримського поета Вергілія; Котляревський зберіг її головні події.

3. Перші три частини «Енеїди» надруковано

   • А 1769 року
   • Б 1809 року
   • В 1842 року
   • Г 1798 року
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — 1798 року. 1798 року в Петербурзі вийшли частини I–III; 1809 — видання автора з IV частиною; 1842 — уся поема.

4. Уперше всю поему, шість частин, видано

   • А 1798 року
   • Б 1808 року
   • В 1842 року
   • Г 1838 року
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — 1842 року. Повний текст вийшов 1842 року в Харкові, уже після смерті Котляревського (1838).

5. Скільки частин має «Енеїда» Котляревського?

   • А шість
   • Б три
   • В п’ять
   • Г чотири
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — шість. Поема має шість частин: 1798 року вийшли три, 1809-го — чотири, 1842-го — усі шість.

6. Якого героя описано в рядках «…парубок моторний / І хлопець хоть куди козак»?

   • А Турна
   • Б Енея
   • В Низа
   • Г Палланта
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — Енея. Це перші рядки поеми: «Еней був парубок моторний / І хлопець хоть куди козак».

7. Хто мати Енея?

   • А Юнона
   • Б Дідона
   • В Венера
   • Г Амата
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — Венера. Еней «мамою Венеру звав» (I, 3); Юнона, навпаки, його ненавидить.

8. Кого в пеклі карають за те, що «людям льготи не давали, / І ставили їх за скотів»?

   • А панів
   • Б вдів
   • В сиріт
   • Г старців
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — панів. III, 70: так карають панів. Бідні вдови, сироти й старці — у раю (III, 123–124).

9. «Енеїду» написано

   • А чотиристопним хореєм
   • Б п’ятистопним ямбом
   • В тристопним амфібрахієм
   • Г чотиристопним ямбом
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — чотиристопним ямбом. Розмір — чотиристопний ямб: «Ене́й був па́рубок мото́рний» (наголоси на 2, 4 і 8 складах).

10. Першим твором нової української літератури, написаним живою народною мовою, вважають

    • А «Слово про похід Ігорів»
    • Б «Наталку Полтавку»
    • В «Енеїду»
    • Г «Кайдашеву сім’ю»
    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: В — «Енеїду». Відлік нової української літератури ведуть від виходу «Енеїди» 1798 року; «Наталку Полтавку» Котляревський написав пізніше.