Омоніми, синоніми, антоніми, пароніми

Лексика української мови дуже багата. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів. Для кожного, хто вивчає українську мову, надзвичайно важливо знати групи слів за значенням — омоніми, синоніми, антоніми та пароніми.  У нашому мовленні та мові художніх творів вони траляються часто. Правильне їх використання прикрашає мовлення. Омоніми Від багатозначності треба чітко відмежовувати омонімію. Омоніми —

Continue reading Омоніми, синоніми, антоніми, пароніми

Слово та його значення

Лексикологія як розділ мовознавства пов’язана з такими поняттями: лексичне значення слова, багатозначні та однозначні слова, пряме і переносне значення слів. Пропонуємо вам детально розглянути кожне з них і з’ясувати їхні значення та особливості. Лексичне значення слова Лексичне значення слова – це те поняття, той зміст, який вклали в слово люди. Слова можуть позначати предмети, осіб, явища, процеси,

Continue reading Слово та його значення

Правопис не з різними частинами мови

Завдання на правопис частки не може викликати труднощі в майбутніх абітурієнтів. Тому варто розглянути усі можливі випадки, коли вживаємо не з різними з різними частинами мови. Перш за все, слід розрізняти заперечну частку не, яка завжди пишеться окремо, і префікс не-, який завжди пишеться разом. Як частка, не заперечує якесь явище, ознаку чи дію, відкидає їх чи перекреслює. Префікс не- творить нові

Continue reading Правопис не з різними частинами мови

Правопис -н- та -нн- у прикметниках і дієприкметниках

Правопис -н- та -нн- у прикметниках і дієприкметниках — тема хоч і не складна, але доволі заплутана. Щоб впоратися із завданням із цієї теми, достатньо вивчити декілька правил і примітку.  Подвоєні букви в сучасному українському письмі вживають для того, щоб позначити: два однакові приголосні звуки на межі значущих частин слова; подовжені м’які приголосні звуки, що виникли

Continue reading Правопис -н- та -нн- у прикметниках і дієприкметниках

Правопис відмінкових закінчень іменників і прикметників

Особливості правопису відмінкових закінчень іменників зазвичай пов’язують із написанням іменників в родовому відмінку однини, коли йдеться про іменники II відміни. У прикметників найбільше труднощів у написанні відмінкових закінчень викликає розрізнення слів, які належать до твердої та м’якої груп. Тут ми  подаємо основні правила, що полегшать вивчення цієї доволі непростої теми. Іменники II відміна. Однина. Родовий відмінок У

Continue reading Правопис відмінкових закінчень іменників і прикметників

Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень

У діловому мовленні (і в усному, і в писемному) лексичні скорочення функціонують як самостійні слова. Щоб не припуститися помилок при вживанні їх у ділових паперах, слід дотримуватися правил правопису складноскорочених слів: 1) з великої літери пишуть складноскорочені слова, які вживають на позначення установ як власні назви, тобто одинично: Укрінформ, Укрпрофспілка, Укргаз, Держкіно, Нацбанк; 2) з малої літери пишуть складноскорочені слова,

Continue reading Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень

Правопис складних слів

У правописі складних слів із року в рік абітурієнти припускаються чи не найбільше помилок. Саме ці правила найважче засвоюють майбутні абітурієнти.   Разом пишуть: а) складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником: віднині, відтепер, донині, дотепер, забагато, задовго, занадто, набагато, навічно, надалі, надовго, назавжди, назовсім, наскрізь, насправді, невтямки, негаразд, отак, отам, отут, підтюпцем, повсюди, подекуди,

Continue reading Правопис складних слів

Лапки у власних назвах. Правопис лапок

Лапки́ — розділовий знак, що використовується задля вирізнення прямої мови, цитат, заголовків, а також слів, ужитих у непрямому, найчастіше іронічному значенні. Лапки, як і дужки, — це парний розділовий знак, тобто складається з двох різних на вигляд частин. У лапки беруть: 1. Цитати, причому й тоді, коли цитата входить у речення як його складова частина: … Усім нам, працівникам галузі перекладу, цього «високого мистецтва», за

Continue reading Лапки у власних назвах. Правопис лапок

Основні випадки чергування приголосних звуків

Українській граматиці притаманне чергування приголосних. Розглянемо найбільш поширені випадки заміни приголосних. Найчастіше трапляються чергування такого типу: Нога — нозі — ніжка; рука — руці — ручка; вухо — у вусі — вушко. Коли відбувається чергування приголосних звуків? 1. Словотворення іменників: а) іменники чоловічого та середнього роду, що містять суфікси –ечок, -ечк(о) та –ок:  сонце – сонечко, крильце – крилечко,

Continue reading Основні випадки чергування приголосних звуків

Правопис префіксів і суфіксів

Правопис префіксів 1. Префікс з- переходить в с-щ тільки перед глухими приголосними к, ‘п, т, х, ф: скипіти, списати, спиляти, сточений, стерпіти, схвалити, схилити, сформулювати, сфотографувати. Перед усіма іншими приголосними (глухими і дзвінкими) та голосними вживають префікс з-: збити, звечора, згрупувати, здогадливий; зсувати, зчесати, зшити, зумовлений.  Якщо корінь слова починається двома чи трьома приголосними, то вживають префікс зі- (варіант префікса з-): зібганий,

Continue reading Правопис префіксів і суфіксів