Тарас Шевченко. «Заповіт», «Сон» («У всякого своя доля»), «Кавказ», «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

  «Заповіт» (1845) Коли підіймаєшся до могили українського пророка в Каневі, перехоплює дух! Знаний змалку “Заповіт” оживає: тут видно і степ, і лани широкополі, і Дніпро, і кручі. А слова “кайдани порвіте, і вражою злою кров’ю волю окропіте” набувають у серці нового сенсу. “Вірш “Як умру, то поховайте…” набув популярності майже одразу після написання Кобзарем.

Continue reading Тарас Шевченко. «Заповіт», «Сон» («У всякого своя доля»), «Кавказ», «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Творчість Тараса Шевченка. «Катерина», «Гайдамаки»

Т.Г. Шевченко — центральна постать українського літературного процесу XIX ст. Його творчість мала вирішальне значення в становленні й розвитку нової української літератури, утвердивши в ній загальнолюдські демократичні цінності та піднісши її до рівня передових літератур світу. У своїй поезії Шевченко звернувся до тем, проблем та ідей (соціальних, політичних, філософських, історичних, художніх), які до нього ще не порушувалися

Continue reading Творчість Тараса Шевченка. «Катерина», «Гайдамаки»

«Маруся» Григорія Квітки-Основ’яненка

Григорій Квітка-Основ’яненко — перший український письменник-сентименталіст, одним із перших почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне.   Т. Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози. Г. Квітка-Основ’яненко писав, що українська мова й література «рухається і буде жити» та що ніякі потуги ворогів «не зітруть її з лиця землі», вона «подужає

Continue reading «Маруся» Григорія Квітки-Основ’яненка

Іван Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка»

Іван Петрович Котляревський — видатний український письменник, поет, драматург, засновник сучасної української літератури, громадський діяч. Він жив і творив у епоху великих суспільно-історичних перетворень, головним змістом яких було визрівання гострої кризи феодального суспільства і перехід до нової, капіталістичної формації. Його поема «Енеїда» (1798) відкрила новий етап розвитку української літератури, це перший в українській літературі твір, написаний

Continue reading Іван Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка»

Творчість Григорія Сковороди. «De libertate», «Всякому місту – звичай і права», «Бджола та Шершень»

Творчість видатного українського мислителя-гуманіста, письменника, просвітителя Г. Сковороди є яскравою сторінкою у житті нашого народу. У його творах відобразилися світогляд, спосіб мислення, жива душа українців. Твори Григорія Сковороди: збірка ліричних поезій «Сад божественних пісень», яка уміщує 30 творів таких жанрів: пейзажні вірші, романси, які увійшли до рукописних збірок народних пісень, панегірики, оди, пісні; книга «Байки

Continue reading Творчість Григорія Сковороди. «De libertate», «Всякому місту – звичай і права», «Бджола та Шершень»

Аналіз «Слова про похід Ігорів»

  У «Слово про похід Ігорів» присутні елементи двох жанрів: прози й поезії. Перші видавці визначили його як героїчну пісню, сучасники — як поему (поетичність метафор і порівнянь, ритмічна будова значної частини тексту, багата символіка) або повість. Сучасні вчені відзначають, що тут наявні яскраво виражені епічні елементи, сильний ліричний струмінь, ритмізована мова, своєрідна композиція, що дає

Continue reading Аналіз «Слова про похід Ігорів»

«Повість минулих літ» — художня характеристика твору, текст повністю і уривки

На початку XII ст. за князювання Володимира Мономаха на основі попередніх зведень монах Києво-Печерського монастиря Нестор створив «Повість минулих літ», довівши записи до 1113 року. Оригінал цього літопису не зберігся, але до нашого часу він дійшов у списках XIV—XV ст. Найдавнішими вважають список Лаврентіївський (1377) та Іпатіївський (XV ст.). Перший здобув свою назву від імені переписувача

Continue reading «Повість минулих літ» — художня характеристика твору, текст повністю і уривки

Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то Хміль».

«Українська пісня — це бездонна душа українського народу, це його слава» (О. Довженко) Історичні пісні  — це народні ліро-епічні твори про важливі історичні події та конкретних історичних осіб. Уперше термін «історична пісня» увів в українську фольклористику Микола Гоголь. Як окремий жанр, історичні пісні з’явилися в XIV – XV ст., коли Україна опинилася беззахисною перед грабіжницькими

Continue reading Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то Хміль».

Пісні Марусі Чурай — «Віють вітри, віють буйні…», «За світ встали козаченьки…»

Життя Марусі Чурай оповите імлою давнини, але достеменно відомо, що народилася вона 1625 року в родині урядника Полтавського добровільного козачого полку Гордія Чурая, людини хороброї, чесної, палкого патріота, котрий брав участь у походах проти польської шляхти. Він був страчений у Варшаві цісля того, як потрапив у полон до польського коронного гетьмана Потоцького. Легенда наділила Чураївну

Continue reading Пісні Марусі Чурай — «Віють вітри, віють буйні…», «За світ встали козаченьки…»

Аналіз повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”

Іван Семенович Нечуй-Левицький «КАЙДАШЕВА СІМ’Я» СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВА ПОВІСТЬ (1879) Тема повісті — зображення реалістичних і трагічних за своєю суттю картин побуту селянства другої шовини XIX ст. Повість, що вийшла друком через два десятиліття після реформи 1861 р., висвітлювала злободенні для того часу проблеми: злиденне життя селян; непомірні податки; руйнування патріархального укладу; темноту і забитість людей, яких

Continue reading Аналіз повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”