Односкладні речення

У тестах ЗНО доволі часто буває завдання визначити тип односкладного речення. У даному матеріалі детально описаний кожен тип і з прикладами. Односкладними називають речення з одним головним членом Головний член в односкладних реченнях може бути виражений дієсловом або іменником. Розділові знаки в односкладних реченнях вживають такі ж, як і в двоскладних. Односкладні речення поділяють на

Continue reading Односкладні речення

Правопис слів іншомовного походження

Глобалізація призвела до появи в українській мові великої кількості іншомовних слів. Їх письмо дещо відрізняється від українських слів. Ці правила допоможуть вам не вагатися у тому, як їх написати. ПРИГОЛОСНІ  L 1. L у словах іншомовного походження передається твердим або м’яким л — залежно від того, як узвичаєне те чи інше слово в українській мові: а) л твердим (л, ла, ло, лу) у словах: арсенал,

Continue reading Правопис слів іншомовного походження

Правила чергування у – в, і – й

В українській мові чергуються як прийменники у, в, так і префікси у-, в- у словах. У вживаємо для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови: між приголосними: наш учитель, десь у хлібах кричав перепел;  на початку речення перед приголосним: У присмерку літають ластівки так низько (Д. Павличко);

Правила переносу слів з рядка в рядок

Слова з рядка в рядок переносимо за складами. Проте не можна плутати правила поділу слова на склади з правилами переносу. З голосними фонемами в усному мовленні пов’язаний по­діл слова на склади, у писемному — допустимі переноси час­тин слова з рядка в рядок. У слові стільки складів, скільки є голосних звуків. Приголосний, який стоїть безпосередньо перед голосним і

Continue reading Правила переносу слів з рядка в рядок

Склад. Поділ на склади

Слова в українській мові поділяють на склади. Склад — це частина слова, складе-на з одного чи кількох звуків і вимовлена одним поштовхом видихуваного повітря: о-ко, по-го-да, о-зеро. У кожному складі може бути лише один голосний звук.

Звуки і букви. Позначення звуків мовлення на письмі.

Звуки ми вимовляємо й чуємо. На письмі звуки передаємо буквами (літерами). Букви – це умовні знаки, якими передано на письмі звуки мовлення. Сукупність букв, розташованих у певному порядку, називають алфавітом (або азбукою, абеткою).

Коли слова пишуться через дефіс

Досить часто ми зустрічаємо слова, в котрих вагаємося чи потрібно їх писати через дефіс. У даному матеріалі постараємося максимально легко і лаконічно розібратися з випадками написання слів з дефісом

Правила вживання м’якого знака

М’який знак в українські мові використовують для пом’якшення звуків. М’якість приголосних звуків на письмі передається: спеціальною літерою – Ь (м’яким знаком); йотованими буквами я, ю, є, ї , де перший звуковий елемент [й] пом’якшує попередній приголосний: ляля, няня, люд, сяду; наступним голосним звуком [i]: тінь, пісня, зірка, сіно, ніс. М’який знак пишемо: 1) після букв д, т,

Continue reading Правила вживання м’якого знака

Правопис великої літери

Одними із найбільш важливих правил в українські мові є правила вживання великої літери. Бо коли виникає потреба написати про якусь власну назву, події чи місця, то її використання не уникнути. Ці правила допоможуть писати власні назви правильно! З великої літери пишуть: 1. Перше слово, яким починається речення після крапки, трьох крапок, знака оклику, знака питання,

Continue reading Правопис великої літери

Правила вживання апострофа

Для позначення на письмі твердої вимови приголосних перед буквами я, ю, є, ї вживають апостроф. Він вказує, що буквами я, ю, є позначено два звуки. У словах, де я, ю, є позначають м’якість попереднього приголосного, апостроф не ставлять. Апостроф перед я, ю, є, ї ставлять: 1. Після губних приголосних (б, п, в, м, ф): б’ю, п’ять, п’є, в’язи, у здоров’ї, м’ясо,

Continue reading Правила вживання апострофа