Правопис -н- та -нн- у прикметниках і дієприкметниках

Правопис -н- та -нн- у прикметниках і дієприкметниках — тема хоч і не складна, але доволі заплутана. Щоб впоратися із завданням із цієї теми, достатньо вивчити декілька правил і примітку.  Подвоєні букви в сучасному українському письмі вживають для того, щоб позначити: два однакові приголосні звуки на межі значущих частин слова; подовжені м’які приголосні звуки, що виникли

Continue reading Правопис -н- та -нн- у прикметниках і дієприкметниках

Правопис відмінкових закінчень іменників і прикметників

Особливості правопису відмінкових закінчень іменників зазвичай пов’язують із написанням іменників в родовому відмінку однини, коли йдеться про іменники II відміни. У прикметників найбільше труднощів у написанні відмінкових закінчень викликає розрізнення слів, які належать до твердої та м’якої груп. Тут ми  подаємо основні правила, що полегшать вивчення цієї доволі непростої теми. Іменники II відміна. Однина. Родовий відмінок У

Continue reading Правопис відмінкових закінчень іменників і прикметників

Правопис складних слів

У правописі складних слів із року в рік абітурієнти припускаються чи не найбільше помилок. Саме ці правила найважче засвоюють майбутні абітурієнти.   Разом пишуть: а) складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником: віднині, відтепер, донині, дотепер, забагато, задовго, занадто, набагато, навічно, надалі, надовго, назавжди, назовсім, наскрізь, насправді, невтямки, негаразд, отак, отам, отут, підтюпцем, повсюди, подекуди,

Continue reading Правопис складних слів

Лапки у власних назвах. Правопис лапок

Лапки́ — розділовий знак, що використовується задля вирізнення прямої мови, цитат, заголовків, а також слів, ужитих у непрямому, найчастіше іронічному значенні. Лапки, як і дужки, — це парний розділовий знак, тобто складається з двох різних на вигляд частин. У лапки беруть: 1. Цитати, причому й тоді, коли цитата входить у речення як його складова частина: … Усім нам, працівникам галузі перекладу, цього «високого мистецтва», за

Continue reading Лапки у власних назвах. Правопис лапок

Основні випадки чергування приголосних звуків

Українській граматиці притаманне чергування приголосних. Розглянемо найбільш поширені випадки заміни приголосних. Найчастіше трапляються чергування такого типу: Нога — нозі — ніжка; рука — руці — ручка; вухо — у вусі — вушко. Коли відбувається чергування приголосних звуків? 1. Словотворення іменників: а) іменники чоловічого та середнього роду, що містять суфікси –ечок, -ечк(о) та –ок:  сонце – сонечко, крильце – крилечко,

Continue reading Основні випадки чергування приголосних звуків

Правопис префіксів і суфіксів

Правопис префіксів 1. Префікс з- переходить в с-щ тільки перед глухими приголосними к, ‘п, т, х, ф: скипіти, списати, спиляти, сточений, стерпіти, схвалити, схилити, сформулювати, сфотографувати. Перед усіма іншими приголосними (глухими і дзвінкими) та голосними вживають префікс з-: збити, звечора, згрупувати, здогадливий; зсувати, зчесати, зшити, зумовлений.  Якщо корінь слова починається двома чи трьома приголосними, то вживають префікс зі- (варіант префікса з-): зібганий,

Continue reading Правопис префіксів і суфіксів

Основні випадки чергування у-в, і-й

В українськiй мовi чергуються прийменники у, в i префiкси у-, в- у словах, якщо це не змiнює їх значення. У вживається для уникнення збiгу приголосних: на початку слова перед приголосним: учора; на початку речення перед приголосним: У мене була книжка. на межi слiв мiж приголосними звуками: прийшов у село; якщо наступнi приголоснi в, ф або їхнi сполуки з iншими звуками (-льв-, -св-, -тв-, -хв-): Сидимо у вагонi. пiсля роздiлового знака перед приголосним

Continue reading Основні випадки чергування у-в, і-й

Спрощення у групах приголосних

Iнодi при вiдмiнюваннi слова або його твореннi виникає важкий для вимови збiг приголосних звукiв. Тому в процесi мовлення один з таких приголосних випадає, тобто вiдбувається спрощення. Спрощення вiдбувається: У групах приголосних -ждн-, -здн- випадає д: виїздити – виїзний, тиждень – тижня. У групах приголосних -стл-, -стн- випадає т: щастя – щасливий, честь – чесний. У групах приголосних -зкн-, -скн- випадає к при твореннi дiєслiв iз суфiксом -ну-. Наприклад: бризк –

Continue reading Спрощення у групах приголосних

Наголос

Наголос — це посилення голосу на одному зі складів. Коли в слові є два або більше складів, то один з них вимовляємо з більшою силою й довготою, ніж інші. Наприклад, у слові мирний з більшою силою й довготою вимовляємо перший склад, у слові долина — другий, у слові садівник — третій. Звук і склад, на які падає

Continue reading Наголос