Правопис префіксів 1. Префікс з- переходить в с-щ тільки перед глухими приголосними к, ‘п, т, х, ф: скипіти, списати, спиляти, сточений, стерпіти, схвалити, схилити, сформулювати, сфотографувати. Перед усіма іншими приголосними (глухими і дзвінкими) та голосними вживають префікс з-: збити, звечора, згрупувати, здогадливий; зсувати, зчесати, зшити, зумовлений. Якщо корінь слова починається двома чи трьома приголосними, то вживають префікс зі- (варіант префікса з-): зібганий,
Категорія: Теорія
Основні випадки чергування у-в, і-й
В українськiй мовi чергуються прийменники у, в i префiкси у-, в- у словах, якщо це не змiнює їх значення. У вживається для уникнення збiгу приголосних: на початку слова перед приголосним: учора; на початку речення перед приголосним: У мене була книжка. на межi слiв мiж приголосними звуками: прийшов у село; якщо наступнi приголоснi в, ф або їхнi сполуки з iншими звуками (-льв-, -св-, -тв-, -хв-): Сидимо у вагонi. пiсля роздiлового знака перед приголосним
Спрощення у групах приголосних
Iнодi при вiдмiнюваннi слова або його твореннi виникає важкий для вимови збiг приголосних звукiв. Тому в процесi мовлення один з таких приголосних випадає, тобто вiдбувається спрощення. Спрощення вiдбувається: У групах приголосних -ждн-, -здн- випадає д: виїздити – виїзний, тиждень – тижня. У групах приголосних -стл-, -стн- випадає т: щастя – щасливий, честь – чесний. У групах приголосних -зкн-, -скн- випадає к при твореннi дiєслiв iз суфiксом -ну-. Наприклад: бризк –
Наголос в українській мові
Про наголос можна говорити довго, але все-таки наголошувати слова неправильно. Як не допускати посилок у наголошуванні? Як запам’ятати складні випадки наголошення? Ми знаємо відповідь — ретельно вчити правильні наголоси у багатьоооох словах. Не знаєте як? Допоможуть ілюстрації. Насолоджуйтеся! Наголос — це посилення голосу на одному зі складів. Коли в слові є два або більше складів,
Аналіз поезії Василя Симоненка “Ти знаєш, що ти Людина?”
Розгляньмо поезію Василя Симоненка «Ти знаєш, що ти — людина?» Яку тему порушує автор? Яка ідея й основна думка твору? Вам складно визначити художні засоби та зробити ідейно-художній аналіз? Усе це ми підготували це все для вас! Тема: роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути покохати, зробити добрі справи. Ідея: заклик раціонально
Continue reading Аналіз поезії Василя Симоненка “Ти знаєш, що ти Людина?”
Вигук як частина мови. Правопис вигуків
Ой любі друуууузі! Сьогодні дуже важливу тему маємо. Мусимо з’ясувати все про вигук як частину мови і те, які групи вигуків бувають. А ще в нашому матеріалі йдеться про те, як правильно писати вигуки і коли ставити розділові знаки. Мерщій переходьте за посиланням і з’ясовуйте всі деталі! Вигук – це незмінна частина мови, яка не
Частка як службова частина мови
Які труднощі у вас виникають щодо часток? Знаєте особливості їхнього написання? Розрізняєте їх за групами, видами і розрядами? Якщо вагаєтеся у відповіді, то наш матеріал для вас! Якщо ж ви впевнені у своїх знаннях, то гайда ділитися правилами із тими, хто цього ще не знає!) Частка – це службова незмінна частина мови, яка надає окремим
Сполучник як частина мови
Сполучники ми використовуємо чи не одразу, як починаємо говорити: “тато і мама”, “братик і сестричка”. Сполучником ми поєднуємо однорідні предмети, коли їх перераховуємо, або дії, які відбуваються одночасно. Потреба застосовувати сполучники з’являється постійно. Тому важливо про них знати більше! Сполучник – це службова незмінна частина мови, яка служить для з’єднання однорідних членів речення та частин
Прийменник
Без прийменників складно уявити наше мовлення. Вони усюди: коли йдеться про напрям руху, місце і час зустрічі, причину якоїсь пригоди або навіть мету візиту. Тому надзвичайно важливо точно знати, коли і які прийменники вживати правильно. Тут розповідаємо про прийменник як службову частину мови і його особливості. Прийменник – службова незмінна частина мови, що виражає відношення
Прислівник як частина мови
Переходимо до розгляду прислівника як частини мови. Ми прислівники використовуємо у щоденному мовленні. Без прислівника не можна вказати на напрям руху, місце перебування чи особливість дії. З’ясуймо більше про цю частину мови! Прислівник — це повнозначна, самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання як? де? звідки? наскільки?