Застаріла лексика та неологізми

Лексичний склад нашої мови безперервно розвивається. Але є слова, які зберігаються в активному вжитку протягом століть. Вони і є основним словниковим фондом мови. Такими незмінними словами є назви, які ми використовуємо чи не кожного дня, коли говоримо про спорідненість, частини тіла, почуття, явища природи, тварин і рослин, трудові дії, кольори та інші якісні ознаки, числівників, займенників,

Continue reading Застаріла лексика та неологізми

За сферами вживання словниковий склад української мови поділяється на загальновживану і спеціальну лексику, або лексику обмеженого вживання. Учасникові ЗНО потрібно знати, які слова належать до загальновживаної лексики, а які є професіоналізмами, діалектизмами, розмовними словами і термінами.   Загальновживані слова – це слова, які знає кожен носій мови. Загальновживану лексику називають ще загальнонародною. Ледве не щодня виникають

Continue reading

Лексика української мови за походженням

За походженням лексика української мови неоднорідна. Вона формувалася про­тягом багатьох століть у тісному зв’язку з іншими мовами. У лексиці української мови за походженням виділяють слова: успадковані з попередніх періодів розвитку нашої мови, власне українські та запозичені з інших мов. Учасникові ЗНО потрібно знати, які слова є власнеукраїнськими, а які – запозиченими. Успадкована з попередніх періодів розвитку

Continue reading Лексика української мови за походженням

Омоніми, синоніми, антоніми, пароніми

Лексика української мови дуже багата. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів. Для кожного, хто вивчає українську мову, надзвичайно важливо знати групи слів за значенням — омоніми, синоніми, антоніми та пароніми.  У нашому мовленні та мові художніх творів вони траляються часто. Правильне їх використання прикрашає мовлення. Омоніми Від багатозначності треба чітко відмежовувати омонімію. Омоніми —

Continue reading Омоніми, синоніми, антоніми, пароніми

Слово та його значення

Лексикологія як розділ мовознавства пов’язана з такими поняттями: лексичне значення слова, багатозначні та однозначні слова, пряме і переносне значення слів. Пропонуємо вам детально розглянути кожне з них і з’ясувати їхні значення та особливості. Лексичне значення слова Лексичне значення слова – це те поняття, той зміст, який вклали в слово люди. Слова можуть позначати предмети, осіб, явища, процеси,

Continue reading Слово та його значення

Правопис не з різними частинами мови

Завдання на правопис частки не може викликати труднощі в майбутніх абітурієнтів. Тому варто розглянути усі можливі випадки, коли вживаємо не з різними з різними частинами мови. Перш за все, слід розрізняти заперечну частку не, яка завжди пишеться окремо, і префікс не-, який завжди пишеться разом. Як частка, не заперечує якесь явище, ознаку чи дію, відкидає їх чи перекреслює. Префікс не- творить нові

Continue reading Правопис не з різними частинами мови

Правопис -н- та -нн- у прикметниках і дієприкметниках

Правопис -н- та -нн- у прикметниках і дієприкметниках — тема хоч і не складна, але доволі заплутана. Щоб впоратися із завданням із цієї теми, достатньо вивчити декілька правил і примітку.  Подвоєні букви в сучасному українському письмі вживають для того, щоб позначити: два однакові приголосні звуки на межі значущих частин слова; подовжені м’які приголосні звуки, що виникли

Continue reading Правопис -н- та -нн- у прикметниках і дієприкметниках

Правопис відмінкових закінчень іменників і прикметників

Особливості правопису відмінкових закінчень іменників зазвичай пов’язують із написанням іменників в родовому відмінку однини, коли йдеться про іменники II відміни. У прикметників найбільше труднощів у написанні відмінкових закінчень викликає розрізнення слів, які належать до твердої та м’якої груп. Тут ми  подаємо основні правила, що полегшать вивчення цієї доволі непростої теми. Іменники II відміна. Однина. Родовий відмінок У

Continue reading Правопис відмінкових закінчень іменників і прикметників

Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень

У діловому мовленні (і в усному, і в писемному) лексичні скорочення функціонують як самостійні слова. Щоб не припуститися помилок при вживанні їх у ділових паперах, слід дотримуватися правил правопису складноскорочених слів: 1) з великої літери пишуть складноскорочені слова, які вживають на позначення установ як власні назви, тобто одинично: Укрінформ, Укрпрофспілка, Укргаз, Держкіно, Нацбанк; 2) з малої літери пишуть складноскорочені слова,

Continue reading Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень

Правопис складних слів

У правописі складних слів із року в рік абітурієнти припускаються чи не найбільше помилок. Саме ці правила найважче засвоюють майбутні абітурієнти.   Разом пишуть: а) складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником: віднині, відтепер, донині, дотепер, забагато, задовго, занадто, набагато, навічно, надалі, надовго, назавжди, назовсім, наскрізь, насправді, невтямки, негаразд, отак, отам, отут, підтюпцем, повсюди, подекуди,

Continue reading Правопис складних слів