Як писати рецензію: настанови

Як писати рецензію: настанови


Як писати рецензію? Таке питання рано чи пізно постає перед кожним школярем і студентом. Вам доводиться писати про книги, вистави чи фільми, які ви переглядаєте, а подекуди й на наукові роботи своїх колег. Якщо ви отримали таке завдання, але не знаєте з чого почати, цей матеріал для вас!


Рецензія — відгук, розбір та оцінка художнього (літературного, театрального, музичного, кінематографічного та ін.), наукового або науково-популярного твору; жанр літературної критики та газетно-журнальної публіцистики.


Рецензія – це відгук, призначений для складання вражень про твір (книгу, гру, фільм) у цільової аудиторії. Це невеликий (стандартний обсяг 1800-3600 знаків, одна-дві сторінки формату А4) текст, який містить огляд, розбір та аналіз твору. Сьогодні ми говоритимемо про книжкові рецензії, хоча багато зі сказаного можна спроектувати на фільми, ігри, музичні диски тощо.

Рецензія буває:

Офіційна – друкується в урядовому або відомчому виданні з приводу виходу книги державного значення. Пишеться суворим канцеляритом, з дотриманням усіх норм етикету, нейтральна або стримано-хвалебна.

Функціональна – для складання враження про книгу в контексті конкретних задач і цілей: чи підходить твір для конкретного видавництва та серії, як успішно можна його продати, чи висвітлює він якісь певні питання. Пишеться ясно і доступно. Вміст важливіший за форму.

Інформативна – для потенційних читачів і покупців, з метою допомогти прийняти рішення – варто читати чи ні. Пишеться просто, можна додати трохи красивості і краплину аналізу, рекомендовано увінчати кількома характерними цитатами.

Есе на тему – міркування про марність всього існуючого з використанням книги у вигляді відправної точки. Чим красивіше і загадковіше написано, тим краще; політ думки рецензента обмежений лише її наявністю.

Публіцистична – автор загострює увагу на проблемі, від якої суспільство от-от загнеться. Пишеться яскраво, жорстко, влучно, обов’язково спірно – щоб більше списів зламали при обговоренні.

Критична – твір (а часто й автора) анатомують, препаруюсь і розбирають за літерами: що сказав, що хотів сказати, що подумали читачі, хто з них де помилився і як добре, що розумник-рецензент все це помітив. Основні вимоги – слідкувати за логікою, не опускатися до простого кидання послідом, аргументувати свою позицію. А також стежити, аби у тексті рецензії не було помилок: критик, який володіє матеріалом гірше за того, кого критикує – жалюгідне видовище.

Проплачена – наперед хвалебний чи ганебний відгук про книгу. При написанні важливо не перестаратися з дьогтем чи сиропом, інакше знудить навіть замовника, і він не заплатить.

Особистий відгук – суб’єктивне враження про книгу, без спроб об’єктивної критики чи аналізу. Пишеться живою мовою спілкування, припускаються жаргонізми та сленг (в усіх інший типах рецензій вони вкрай небажані).


Дуже часто рецензією  називають офіційний відгук на будь-який текст, що аналізується, оцінюється. Рецензент повинен добре розуміти зміст книги (кінофільму, вистави…), але від нього не вимагається переказу змісту прочитаного (проглянутого..,).

Необхідно показувати твір, що рецензується, так, щоб стала зрозумілою його тема, ідейна спрямованість, характер героїв, зміст вчинків, їхній настрій, позиція автора. Також потрібно відзначити художні особливості твору (вистави, фільму…), особливості його композиції, авторського стилю, вказати позитивні сторони твору, відзначити недоліки.

У рецензії використовується науковий, науково-популярний, навчально-науковий, але найчастіше — публіцистичний стиль мовлення.

Рецензія відрізняється від відгуку або есе як за змістом, так і за формою. Як уже говорилось:

  • зміст рецензїі — це аналіз твору;
  • зміст відгуку — це загальна оцінка твору;
  • зміст есе — це враження та роздуми автора, які викликані сприйняттям теми твору.

Більш жорсткі вимоги пред’являють і до форми рецензії. На відміну від відгуку або есе, вона пишеться завжди за певним планом. У рецензії використовуються деякі стандартні мовленнєві звороти, які забезпечують зв’язність та логічність викладу:

  • оцінюючи роботу в цілому;
  • в цілому можна сказати;
  • наприкінці хочеться відзначити;
  • на початку статті (нарису, вистави…) повідомляється (викладаються факти, розповідається про…)

Готуємося писати рецензію

1. Прочитайте твір (перегляньте кінофільм, відвідайте виставу…), за якою будете писати рецензію.
2. Визначте теми, що розвиває автор твору, який ви рецензуєте.
3. Прокоментуйте назву твору.
4. Висловте свою думку про зміст твору, проблеми, які порушує автор, про ідею твору.
5. Напишіть, чи вважаєте ви проблеми, про які пише автор, актуальними в наш час; чи поділяєте ви точку зору автора на ці проблеми.
6. Розкажіть, в чому збігається чи не збігається ваше сприйняття предмета мовлення з авторським.
7. Відзначте мовленнєві засоби, які складають своєрідність стилю автора.


Читайте також:

One thought on “Як писати рецензію: настанови

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.