Таблиці “Художні засоби” літератури


 

Таблиця художніх засобів літератури. Дуже скорочений варіант, але думаю буде зрозуміло усім)

 №1

Назва Визначення Приклад
Епітет Художнє означення Прощавайте, сині гори, білії сніги.
Алегорія Зображення відокремленого поняття через конкретні предмети та образи. Грім розсердився..
Порівняння Зіставлення двох предметів або явищ із метою пояснити один з них за допомогою іншого. «Москва, як ріка, загасає …»
Іронія Приховане глузування Це правду ви кажете, пане! Усі босоногі й голодні — П’яниці, ледащо, злодії І люди ні на що не годні..
Метонімія Зближення, зіставлення понять за суміжністю позначуваних понять, коли предмет чи явище позначають за допомогою інших слів і понять. золото у вухах (замість: золоті сережки чи сережки з золота)
Гіпербола Художнє перебільшення, яке використовується, щоб підсилити враження швидкий як блискавка, блискавичний
Метафора Приховане порівняння, побудоване на подібності або контрасті явищ, у якому слова “як”, “начебто”, “немов” відсутні, але припускаються. вечір-мулат підійшов до порога.
Риторичні питання, оклики Посилюють увагу читача, не вимагаючи від нього відповіді «Хто тільки не проклинав станційних наглядачів, хто з ними не лаявся!» (О. Пушкін)
Анафори Єдинопочаток Хоч раз.
Хоч раз ти повинен відчути,
Як тяжко рветься на цій землі
Древнє чоловіче коло,
Як тяжко зчеплені чоловічі руки,
Як тяжко почати і зупинити…
Епіфори Єдність кінцівок — У тебе задовгі руки, — сказав Прокруст, —
Відрубаємо — і ти будеш щасливий.
— У тебе задовгі ноги, — сказав Прокруст, —
Відрубаємо — і ти будеш щасливий.
Градація Своєрідне угруповання визначень або за нарос­танням, або за ослабленням експресивно-емоцій­ної сили “Зросте любов моя, всякчас нова,  Люблю ніжніше, мовчки, до нестями”;
Антитеза Протиставлення  Так, тут це все було: і жага до вбивства і жага до любові. (Chr. Wolf, «Kasandra»)
Інвектива Різке обвинувачення Я.Савченко “Репліка” (реп-батл)
Панегірик Різке звеличення похвальна промова на урочистих усенародних зборах
Інверсія Порушення узвичаєного порядку слів, перестанов­ка частин фрази. Життя ще довге перед мною, Я молодий, я ще й не жив… Чого ж горючою сльозою свою я пісню окропив?
Алітерація Повторення приголосних звуків Тінь там тоне, тінь там десь…
Асонанс Повторення голосних звуків І день іде, і ніч іде.

Табличка № 2

Назва

Характеристика

Приклади

Епітет Художнє означення, за допомогою якого автор підкреслює певну властивість чи рису зображуваного об’єкта. Іменник: «трепет щастя», «вечора синь», «просинь мети»;

Прикметник, дієприкметник: «щастя золотого», «стежки, скриті, інтимні», «грім залізний», «синь прозора», «гори найсвятії», «невсипущий мозок», «прив’ялі діброви», «втомлена пісня», «береза плакуча», «світе вольний, несповитий»;

Прислівник: «пес доброзичливо скривився», «води ритмічно, невпинно понесли його в своїх гарячих обіймах».

Порівняння В основі — підметна або смислова подібність, схожість явищ, виділення певної риси предмета через зіставлення з іншим. Сполучники: «круглі хмари, білі, як сніг, жваві, ворушливі, мов живе срібло», «мов зачарований, стоїть Бахчисарай»;

Ор.В.: «горами хвилі підійма»;

Стверджувальна форма: «…дівчинонька така гарна, як зіронька»;

Заперечення: «ой то не зоря — то дівчина моя»;

Поширені: «По обидва боки високі, але не круті гребні гір, неначе дві велетенські зелені хвилі на морі піднялися разом, а далі збіглися докупи краями, злилися і тут підскочили вгору білою піною».

Метафора Вживання слів і словосполучень в непрямому значенні на основі подібності, аналогії, що міститься в їх семантиці, скрите порівняння, може бути розгорнуте в порівняння. «Хтось заплутав зажурені віти в павутиння нитки золоті», «скрізь і завжди він з вояцтвом…», «сплять — вкриваються вітрами», «облетіли надії».
Метонімія Вказівка на окреме явище, за яким передбачаються інші, заміна назви одного предмета назвою іншого на основі тісного зв’язку між ними. «Радіє Київ рідний мій» (Київ – замість кияни);

«І Коллара читаєте з усієї сили, і Шафарика, і Ганка» (Коллара, Шафарика, Ганка – замість назви твору — ім’я автора).

Алегорія Перенесення значень одного кола явищ на інше, напр.. відтворення людських характерів та взаємин в образах тварин, предметів, явищ природи, іносказання. «Вовк та ягня» (поміщики та селяни, або сильний, жорстокий та слабкий, незахищений).
Символ Заміна абстрактного або узагальнюючого поняття конкретним образом. Голуб – символ миру, свічка і символ краси («Є дівчина, якби сюди ввійшла — померкли б всі свічки та всі красуні») і символ життя («І ось в крові, в багні весільна сукня. І згасла свічка, як твоє життя»), і символ небезпеки («Завчасно ви глузуєте, панове, Дивіться як би свічка ця пожежі нам, бува, не наробила»).
Оксиморон Сполучення слів, що виражають протилежні або суперечливі поняття, і як результат, виникає нове смислове значення (дотепно-безглузде, алогізм). «Многоголоса тиша», «дзвінка тиша», «вас я боюся, ви трупи живії, мрій наших спільних, любові, надій, вас я боюся — ви, зрадники-друзі…».

Назва

Характеристика

Приклади

Іронія Прихована насмішка. «На всіх язиках все мовчить, бо благоденствує», «у всякого своя доля і свій шлях широкий».
Гіпербола Перебільшення. «Сліз поневолених людей не ріки — море розлилось, вогненне море», «Тобі я кину всі квітки до ніг…»
Літота Надмірне неприховане применшення. «О принесіть, як не надію, то крихту радної землі…», «курці по коліно», «це такий чоловік, що в ложці води втопить».
Риторичні фігури Особливі синтаксичні конструкції з виразною авторською інтонацією, з яскравим емоційним забарвленням, посилюють увагу читача, не вимагаючи від нього відповіді. Запитання: «За що кара? За що мені муки? Кому я що заподіяв?»;

Оклик: «Село! Село! Веселі хати!»;

Звертання: «І вам слава, сині гори, кригою окуті! І вам, лицарі великі, Богом не забуті!».

Рефрени (повтори) Неодноразове повторення тих самих слів і висловів для підкреслення важливості. Тавтологія – повторення одного й того ж чи близького за змістом або звучанням слова: «рано-вранці новобранці», «ворон-птах», «сад-виноград».

Анафора – повторення слова чи словосполучення на початку речення або віршованого рядка, єдино початок: «Може, то тільки легенда… Може, то казка знадлива… Може, то відьма-гарячка… Може, і в сніжних пустелях…»

Епіфора – повторення слова чи словосполучення в кінці рядка або речення: «Свята брама одчинилась. Козака впустили, і знов брама зачинилась, навік зачинилась».

Інверсія Зворот поетичної мови з незвичайним порядком слів. «Лягло кістьми людей муштрованих чимало», «аби хто-небудь, мислію возросший до мене часом слух свій прихилив», «відношень дивних я знавець тонкий».
Антитеза Протиставлення протилежних понять, явищ, предметів, людських характерів тощо. «Люди мучились, як в пеклі, пан втішався, мов в раю».
Паралелізм Паралельне зображення чимось подібних предметів. «Ой річеско, голубонько! Як хвилечки твої — пробігли дні щасливії і радості мої! До тебе, моя річечко, ще вернеться весна; а молодість… не вернеться — не вернеться вона!..»
Алітерація Повторення приголосних звуків. «Плили хмаринки, немов перлини… Набігли тіні — і… ждуть долини. Пробігли тіні — сумні хвилини.» (Н та Л)
Асонанс Повторення голосних звуків. «Усе міняється, оновлюється, рветься, рветься, у ранах кров’ю сходить, з туги в груди б’є…» (Е, О, У)

 

 

 

 


21 комментар до “Таблиці “Художні засоби” літератури”

Залишити коментар


+ два = 8

Підпишіться на наші новини!