До чистої мети треба йти чистою дорогою


Твір про мету, ціль, совість, сумління

Підтримайте або спростуйте думку: “До чистої мети треба йти чистою дорогою”

Життя — непроста річ. Нам часто доводиться іти на компроміс із власним сумлінням. Іноді для досягнення мети, а особливо високої, ми зраджуємо своїй совісті. Тож засоби для досягнення світлої мети можуть бути і чистими, і не зовсім такими?Викладіть свій погляд на цю проблему.

Ключові слова:

• компроміс;

• мета;

• порядність;

• сумління.

Варіант твору №1

Як на мене, мета й засоби її досягнення тісно пов’язані між собою. Не можна досягнути навіть найвищої мети негідними засобами.

Насамперед тому, що подібне породжує подібне: добро породжує добро, зло породжує зло — тому і сама мета може невпізнанно змінитися залежно від того, у який спосіб її досягають.

У цьому нас переконує аналіз багатьох історичних фактів. Наприклад, інквізиція мала на меті духовний катарсис людей середньовіччя. Але єзуїти не змінювали їх, а влаштовували полювання на тих, хто не відповідав їхній схемі, і нищили їх. На вогнищах інквізиції палали невинні жертви, і чиста, здавалося б, мета була заплямована. Дорога насильства, жорстокості не виправдала себе. Нині, згадуючи про цю похмуру епоху, відчуваємо насамперед страх перед тими, хто має абсолютну владу карати безпідставно.

Хтось може заперечити: мовляв, інквізиція — крайній антигуманний випадок. А маленька хитрість не зашкодить справі, яка є дійсно важливою. Виявляється, ще й як зашкодить, адже всякий переступ — це гріх перед власним сумлінням. Справді, обдурити можна когось, але не себе. І за свої вчинки ми відповідальні насамперед перед власною совістю.

Згадаймо твір Федора Достоєвського «Злочин і кара». Раскольников намагався передусім довести собі перевагу певної категорії людей, до яких і себе зараховував. Але задля цього він мав переступити межу морального. Щоб довести свою «вищість», Раскольников убиває, і найстрашніша кара за це — муки совісті: він переконує себе, що вчинив правильно, і одночасно сам відчуває до себе відразу.

Отже, однаково важливими є і мета, і засоби її досягнення, — ось чому до чистої, високої мети потрібно йти тільки чесним шляхом.

Методичний коментар: висновок відповідає тезі (1 бал), проте в ньому немає прямого перегуку з аргументами й прикладами (0 балів).

Варіант твору №2

На мою думку, питання високих прагнень і гуманних засобів у сучасному світі є надважливим. Я впевнений, що до чистої мети треба йти чистою дорогою. Не знаю прикладів, коли людина жорстока, зневажлива, лицемірна й аморальна у своїх намаганнях досягла чистої мети.

Переконливим аргументом для доведення цієї тези є те, що негідні засоби можуть скомпрометувати навіть найшляхетнішу мету. Яскравим прикладом цього може слугувати прагнення збудувати комунізм — суспільну модель, за якої немає приватної власності й усі члени суспільства рівні. Як на мене, то це більш аніж гідна мета. Однак скільки лихого сталося на шляху до неї! Було «запущено» систему тотального контролю й репресивний апарат, який знищив мільйони ні в чому не винних людей. А що в результаті? Така політика зазнала краху, і нині навіть сама ця колись осяйна мета не здається більшості людей такою привабливою.

Не менш вагомим доказом на користь цієї думки є те, що справжня людина ніколи не піде проти власного сумління. Прикладом цього є ліричний герой поезії Григорія Сковороди «Всякому місту — звичай і права». Серед тих, хто, досягаючи мети, застосовує нечесні засоби: хабарництво, здирство, брехню й підкуп — він єдиний має совість, «як чистий кришталь», і шляхетні помисли. Ця людина має силу жити мудро й не боятися смерті.

Отже, благородної мети треба досягати засобами, які не суперечать суспільній моралі, і не сходити з цієї дороги, бо інакше нічого путнього не досягнеш.

Методичний коментар: висновок тут — перефразована теза (1 бал), але чіткої відповідності доказам і прикладам у ньому немає (0 балів).

Варіант твору №3

Я вважаю, що до кожної мети треба йти так, щоб почуватися людиною, не втрачати почуття самоповаги й не принижувати інших.

По-перше, ніхто не хоче, щоб через нього переступали, не хоче стати жертвою чужої волі. Тому ганебно здобувати щось за рахунок приниження інших, треба шанувати їхнє життя, бути толерантним, більше покладатися на власні сили. По-друге, коли ти чесний, а слово твоє не розходиться з ділом, тоді тебе поважають і власна совість спокійна.

Прикладом того, як люди у своїх стосунках можуть бути взаємно красивими, є моя мама. Вона змалку вчить мене шанувати інтереси інших людей, ставитися до них так, як би я хотів, щоб до мене ставилися. З нею радяться й мої друзі: вона вміє підтримати, заспокоїти, без нудних нотацій, але з гумором підкаже вихід зі складної ситуації. Коли ми почали готуватися до ЗНО, мама була проти репетиторів: вона запропонувала проводити «мозкові штурми» у нас удома. Це ж так природно: хтось краще знає певний предмет, а хтось ліпший організатор. Разом ми — сила. Жодного разу ми не зірвали занять, до яких готувалися разом, так що навіть відчули повагу до себе і гордість, адже ми покладаємося на власні сили!

Яскравим художнім утіленням думки про красу праведної дороги є поезія Тараса Шевченка «Доля», у якій поет висловлює вдячність долі за те, що вела його чесним шляхом:

Ми не лукавили з тобою,

Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою.

Хочеться заслужити право на такий підсумок життя.

 

Отже, ідучи до мети, «пригадай собі голос матері, коли хочеш почути совість»

(Д. Павличко) — і роби по совісті.

Методичний коментар: приклад із життя сумнівний, він прямо не ілюструє жоден з аргументів (0 балів) -, через таку невідповідність екзаменатори мають знизити бал за логіку (1 бал).

 

One thought on “До чистої мети треба йти чистою дорогою

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.