Калькованими або хибними, з погляду культури мови, висловами, на жаль, рясніє мовлення й письмо багатьох українців. Тут є деякі рекомендації щодо заміни їх правильними українськими формами. Закликаємо вас максимально уважно ознайомитися з ними, запам’ятати і уникати в своєму мовленні та письмі.
1. Не “з тих пір”, а “відтоді“; не “з цих пір”, а “відтепер“; не “до цих пір”, а “досі“; не “з яких пір”, а “відколи“. Наприклад:
- Відтоді ми з ним товаришуємо;
- Відтепер ти відвідуватимеш її щотижня;
- Досі вона не могла цього збагнути, а тепер їй вдалося;
- Відколи він про це знає?
(У певних стилістичних контекстах доречно вживати вислови “з тієї пори”, “до тієї пори”, “до цієї пори”, “від цієї пори” (де слово “пора” саме в однині).
2. Не “по крайній мірі” і не “в крайньому випадку“, а “принаймні” чи (в деяких контекстах) “бодай“, “хоча б“. Наприклад:
- Принаймні спробую його переконати;
- Зроби бодай частину роботи, коли не зможеш всю;
- Прийди хоча б на одну із зустрічей.
3. Не лише “із задоволенням”, а “залюбки“. Наприклад:
- Вип’ємо по келиху вина? – Залюбки.
4. Не “у зв’язку з…” (при вказівці на підставу чогось), а “з огляду на…” або “з причини…”, або й просто “через…” Наприклад:
- З огляду на страйк працівників громадського транспорту я запізнився на засідання;
- Через запізнення він не почув кількох виступів;
- З цієї причини я мушу виїхати з міста.
5. Не “дякуючи…” (при вказівці на сприятливу причину), а “завдяки…” Наприклад:
- Завдяки гарній погоді вдалося оглянути всі архітектурні цікавинки міста.
(Дієприслівник “дякуючи” вживається лише в прямому значенні “складання кимось подяки на чиюсь адресу“, як от: “Він довго не міг розпрощатися, багатослівно дякуючи їй за допомогу“).
6. Не “із-за…” (при зазначенні причини чогось), а “через..”. Наприклад:
- Це сталося через її недбалість.
7. Не “у відповідності із…”, а “відповідно до…” Наприклад:
- Відповідно до законодавчих змін нам належить оформити ще кілька додаткових документів.
8. Не “згідно чого”, а “згідно з чим“. Наприклад:
- Згідно із новим законом ти вже маєш таке право.
9. Не “не дивлячись на щось…”, а “незважаючи на щось” або “попри щось“. Наприклад:
- Незважаючи на всі зусилля, ми не зуміли впоратися із тим завданням;
- Попри ускладнення, вона все завершила вчасно.
(Дієприслівник “дивлячись” із заперечною часткою “не” вживається лише в тому разі, коли йдеться безпосередньо про відсутність зорового погляду на когось чи щось, як от: “Він говорив це, опустивши очі додолу й не дивлячись на співрозмовників”)
10. Не “знайти своє відображення”, а “відобразитися (або відбитися)”. Наприклад:
- Цей життєвий досвід письменника відобразився в сюжетах нових його оповідань.
10. Не “в подальшому” (як прислівник), а “надалі” чи “згодом”. Наприклад:
- Надалі він вже так добре знав цю справу, що не потребував жодних помічників;
- Згодом вам підвищать зарплатню.
11. Не “втратити свідомість”, а “знепритомніти“. Наприклад:
- Через тривале перебування під променями спекотного сонця вона раптом знепритомніла.
12. Не “завідуючий”, “командуючий”, а “завідувач“, “командувач“. Наприклад:
- Завідувач кафедри (а не завідуючий кафедрою) виголосив наукову доповідь;
- Командувач армії (а не “командуючий армією”) видав наказ.
13. Не “знеболюючий” (і вже поготів не “обезболюючий”), а “знеболювальний“. Наприклад:
- Цей знеболювальний препарат справді дієвий.
14. Не “швидкоспалахуючий”, а “займистий” або “легкозаймистий“. Наприклад:
- Біля джерел вогню поводьтеся обережно з легкозаймистими речовинами.
15. Не “заживляючий і не “загоюючий”, а “гойний“. Наприклад:
- Він переконався, що ця мазь справді гойна, бо рана почала швидко затягуватися.
(А ось ще гарний приклад використання цього слова в тексті Лесі Українки: “Є у нас м’які завої і бальзам на рану гойний, там на вежі біла постіль вже давно на вас чекає“)
16. Не “болевгамовуючий”, а “болегамівний“. Наприклад:
- Болить голова. Маєш щось болегамівне?
17. Не “миючий (засіб)”, а “мийний“. Наприклад:
- Купи кілька мийних засобів: мило, пральний порошок і засіб для миття посуду.
18. Не “відпочиваючий”, а “відпочивальник“. Наприклад:
- Шановні відпочивальники, ознайомтеся з правилами поводження в санаторії!
19. Не “захоплюючий”, а “захопливий” або “напрочуд цікавий“. Наприклад:
- Сюжет фільму – справді дуже захопливий;
- Вона розповіла напрочуд цікаву історію.
20. Не “вражаючий”, “вражаюче”, а “дивовижний“, “навдивовижу“. Наприклад:
- Те, що сталося, – дивовижний випадок;
- Спортсмен виступив на змаганнях навдивовижу сильно.
21. Не “потрясаючий”, а (залежно від контексту) “дивовижний“, “приголомшливий“, “шалений“, “чудовий“. Наприклад:
- Як враження від вистави? – Чудово! (а не “потрясаюче”);
- Їхнє сходження на вершину – приголомшливо (а не “потрясаюче”) сміливе”);
- Стиль цього митця – шалено (а не “потрясаюче”) новаторський;
- Тут дивовижні (а не “потрясаючі”) краєвиди.
22. Не “багатообіцяючий”, а “далекосяжний” (або “обнадійливий”, “перспективний”). Наприклад:
- Ваші ідеї переконливі, а тому мають далекосяжні перспективи;
- Те, що Вам вдалося зробити, – дуже обнадійливе для подальшого розвитку справи.
23. Не “металобрухт”, а “брухт“. Наприклад:
- Приймаємо брухт.
(Слово “брухт” в українській мові не застосовується ні до чого іншого, крім як лише до МЕТАЛЕВИХ ламаних чи пошкоджених предметів, тому частинка “метало-” є зайвою).
24. Не “підводити підсумки”, а “підбивати підсумки” або “підсумовувати” чи (в певних контекстах) “висновувати” Наприклад:
- А тепер – підбиймо підсумки нашої дискусії!;
- Не забудь наприкінці своєї статті підсумувати;
- Отже, здійснивши всі належні дослідження, вже можемо остаточно висновувати.
25. Не тільки “з радістю”, “з натхненням”, “з усмішкою”, “з довірою” (або “з недовірою”), а й “радо”, “натхненно”, “усміхнено”, “довірливо” (або “недовірливо”). Наприклад:
- Він радо відгукнувся на запрошення;
- Після тривалого творчого спаду вона раптом знову стала працювати натхненно;
- Ти відповів їй усміхнено;
- Чогось він позирає на вас недовірливо;
- Вона розпочинає спілкування з новими людьми здебільшого довірливо.
(Прислівниками можна заміняти й багато інших аналогічних важковаговитих конструкцій “з + іменник в орудному відмінку”, адже органіка української мови й словотвору тяжіє до лаконічності та влучності).
26. Не “посмішка”, “посміх” (якщо йдеться про доброзичливу і неглузливу емоцію), а “усмішка”, “усміх“. “Посмішка”, “посміх” – здебільшого тільки коли йдеться про глузливу, кепкувальну реакцію. Наприклад:
- Радісна усмішка (а не “посмішка”) осяяла її обличчя, але “Ледь помітна зневажлива посмішка (а не “усмішка”) майнула в нього.
27. Не “в основному”, а “здебільшого”, “переважно”, “гОловно”. Наприклад:
- Тут присутні здебільшого початківці в цій професії;
- Саме ці три чинники гОловно й визначили наявний стан наших справ;
- Віряни Польщі переважно сповідують католицизм, і лише меншість належить до інших конфесій.
28. Не “в першу чергу”, а “передусім”, “найперше”, “насамперед”. Наприклад:
- Передусім виконай ось ці завдання, а відтак вже думай про складніші;
- Заяви пільговиків обіцяють розглянути найперше;
- Насамперед він дбає про родину, а кар’єрні успіхи для нього другорядні.
(Словосполучення “в першу чергу” слід вживати лише тоді, коли йдеться про пряму участь у черзі на щось, як от: “Він потрапив не в першу чергу претендентів на участь в конкурсі, а в другу, тому братиме участь в ньому не цього року, а лише наступного”).
29. Не “місцями” (як прислівник), а “подекуди“. Наприклад:
- Подекуди завтра в Чернівецькій області передбачається дощ.
30. Не лише “йде дощ”, а “дощить” або “падає дощ“. Наприклад:
- А за вікном усе дощить і дощить;
- Дивись: дощ уже не падає.
31. Не тільки “в іншому місці”, а й “деінде“. Наприклад:
- Будь ласка, розповідай ці свої “казки” деінде, та не тут.
32. Не “відтак” (при вказівці на підсумок, висновок), а “отже” або “тому“. Наприклад:
- Ти не був уважний на лекції, а отже (а не “відтак”), мало що зрозумів.
33. “Відтак” доречне лише в значенні “після чогось”, “потім”, як от:
- Спершу ти скажи, а вже відтак – я.
34. Не “прийшлося по смаку”, а “засмакувало”, “смакує”, “стало (виявилося) до смаку”. Наприклад:
- Морозива здебільшого не полюбляю, але ця марка мені таки засмакувала (або “смакує”);
- Арабська кухня стала йому до смаку.
35. Не “нервувати”, а “нервуватися“. Наприклад:
- Чому ти так нервуєшся? Все буде добре.
(Слово “нервувати” є в українській мові, але має дещо інше значення: воно вживається лише в значенні “дратувати нерви іншим”, як от: “Її слова мене неабияк нервують”).
36. Не лише “довжиною”, “глибиною”, “висотою”, “шириною”, а “завдовжки”, “завглибшки”, “заввишки”; завширшки”. Наприклад:
- Завдовжки 5 метрів.
37. Не “за всією імовірністю”, а “ймовірно”, “вірогідно” (а ще краще – “певно”, “напевно”, “вочевидь”, “радше за все”). Наприклад:
- То він таки приїде? – Це в його інтересах, і він обіцяв, тому, вірогідно, так;
- Соцопитування свідчать, що в нього найнижчий рейтинг з усіх кандидатів, тож радше за все його не буде обрано;
- Вочевидь, більшість мешканців Харкова ще не один рік буде, на жаль, російськомовною.
38. Не “як би там НЕ було…”, а “хоч би як там було…” Наприклад:
- Хоч би як там було, а він досягне мети.
39. Не “де б НЕ був (була, було, були)…”, а “хоч би де був (була, було, були)…” Наприклад:
- Хоч би де він був, він завжди думав про Батьківщину.
40. Не “в дійсності”, а “справді”, “насправді”. Наприклад:
- Насправді ж вона не думала так, як змалювала це нам.
41. Не “діючий”, а “чинний“. Наприклад:
- Додержуйся чинних правил.
42. Не “існуючий”, а (залежно від контексту) “наявний”, “чинний”, “реальний”. Наприклад:
- Він критикує наявний (а не “існуючий”) в країні устрій;
- Мене засмучують нині чинні (а не “існуючі”) тарифи;
- У ті далекі часи вважали цю тварину лише казковою, а після мандрівок на інші континенти виявили, що вона реальна (а не “існуюча”).
43. Не “знаходитися” (при вказівці на місце, де є хтось або щось), а “перебувати”, “бути”. Наприклад:
- Він зараз перебуває закордоном;
- Економіка країни – в критичному стані.
(“Знаходитися” доречне тільки в прямому значенні цього слова, коли йдеться про процес і результат пошуку, як от: “Шукаю, шукаю той запис, а він ніяк не знаходиться“).
44. Не “розмовляЄмо українською!” чи “пишЕмо грамотно!” (в разі заклику, спонукання), а “розмовляЙмо українською!”, “пишІмо грамотно!”
(В українській мові, на відміну від російської, є наказовий спосіб дієслів ІІ особи множини, і його не слід підміняти формами теперішнього чи майбутнього часу дійсного способу або калькованими конструкціями з “давайте”).
Ось ще кілька прикладів наказового способу:
- ЗробІмо це! (а не “давайте це зробимо”);
- ВідвідаЙмо (а не “відвідаЄмо”) виставку!
- Ходімо (а не “йдемо”, “підемо” чи “пішли”) разом!
45. Не “ти даш”, “ти передаш”, “ти видаш”, “ти з’їш”, і не “ти дасиШ”, “ти передасиШ”, “ти видасиШ”, “ти з’їсиШ”, а “ти дасИ”, “ти передасИ”, “ти видасИ”, “ти з’їсИ”. Наприклад:
- Коли ти даси (не “даш”) на розгляд комісії свої документи?;
- Якщо ти передаси листа вчасно, то його прочитають вже завтра;
- Цю книжку ти видаси цього року;
- Якщо не з’їси все, то постав до холодильника.
(Саме так утворюється в українській мові майбутній час доконаного виду цих дієслів у другій особі).
46. Не “прийти в голову”, а “спасти на думку“. Наприклад:
- І як мені це раніше не спало на думку.
47. Не “вирішити проблему (завдання)” (і не “рішити…”), а “розв’язати“. Наприклад:
- Розв’язати хоча б частину тих проблем, з якими стикнулися.
(“Вирішити” доречне тільки в значенні “зробити для себе певний вольовий вибір, зважитися, обрати шлях дії”: як от: “Вирішив піти з роботи“).
48. Не “сказано (чи зроблено) вірно”, а “сказано (зроблено) слушно” або “правильно” (“вірно” – тільки в значенні “віддано”). Наприклад:
- Ти досить слушно (або правильно) підкреслив ту деталь”, але натомість: “Він вірно, незрадливо служитиме тому, що вважає принциповим для себе”.
49. Не “приймати до уваги”, а “брати до уваги” або “зважати на…”. Наприклад:
- Прошу взяти ці факти до уваги;
- Зваж, що обставини змінилися.
50. Не “відноситися до когось або чогось” (в значенні “виявляти свою позицію, оцінку”), а “ставитися“; і не “відноситися до чогось” (в значенні “бути частиною”), а “належати“. Наприклад:
- Ви стали гірше до нього ставитися;
- Цей вид рослин належить до плодових;
- Ця партія належить до ліберальних сил.
51. Не “приймати участь”, а “брати участь“. Наприклад:
- Брав участь в опитуванні.
52. Не “пішов у батьків (або родичів)” (в значенні “успадкував схожі з ними риси”), а “вдався в батьків“. Наприклад:
- Характером дівчинка явно вдалася в батька, хоч зовні скидається більше на маму;
- І в кого ж ти такий вдався: всі в нашій родині інакші?!
53. Не тільки “за походженням”, а й “з походження” або просто “походженням”. Наприклад:
- Він етнічним походженням – напіврумун, напівєврей;
- З походження вона була шляхтянкою.
54. Не “по питаннях”, “по справах” (і вже поготів не “по питаннЯМ”, “по справАМ”), а “з питань”, “зі справ”, “у справах“. Наприклад:
- Вам потрібно до заступника директора з комерційних питань;
- Я приїхав сюди у справах;
- Вона фахово проконсультує Вас із цих справ.
55. Не “по мірках”, а “за мірками”, “за мірилами”. Наприклад:
- За мірилами Євросоюзу рівень цього готелю ледь вартий 3-х зірок, але в нас йому пафосно приписали аж 5.
(Аналогічно й інші конструкції з “по + іменник в місцевому відмінку”, що характеризують певну ознаку чи відповідність чомусь, слід заміняти конструкціями із “за + іменник в орудному відмінку, як от:
- За національністю (а не “по національності”) він угорець;
- За кмітливістю (а не “по кмітливості”) вона всіх їх перевершує;
- За фахом (а не “по фаху”) я вже не працюю).
56. Не “в розстрочку”, а “на виплат“. Наприклад:
- Придбайте ноутбук на виплат, і вносьте щомісяця впродовж року по 1000 гривень.
57. Не “на рахунок чогось”, а “щодо (або стосовно) чогось“. Наприклад:
- А тепер кілька слів щодо творчості Мікеланджело;
- Стосовно вашої пропозиції подумаємо.
(Словосполучення “на рахунок” доречне тільки тоді, коли йдеться про конкретний рахунок (особовий, банківський тощо), як от: “На рахунок нашої фірми нарешті надійшли сподівані кошти”).
58. Не “таким чином” (коли вказівка на висновок чи підсумок), а “отже“. Наприклад:
- Отже, здійснений аналіз дає підстави відкинути попереднє припущення.
(“Таким чином” – лише при вказівці на спосіб здійснення чогось:
- Зроби це ось таким чином (або “в такий спосіб”, або “так”).
59. Не “так як” (в значенні сполучника перед вказівкою на причину чогось), а “бо”, “бо ж”, “тому що”, “оскільки”, “через те, що”. Наприклад:
- Ми не змогли побачитися, бо я виїхав з міста на кілька годин раніше, ніж він приїхав;
- Оскільки Ви надіслали статтю лише вчора, в найближче число часопису вона не потрапить, тільки в наступне;
- Через те, що в Україні зберігається високий рівень корупції, чимало іноземних підприємців побоюються робити інвестиції в нашу економіку.
(Конструкція “так, як…” вживається українською мовою не як сполучник причини, а лише в значенні вказівки на спосіб здійснення чогось, як от: “Зроби це так, як зробив він“).
60. Не “привести до…” (коли йдеться про спричинення певного наслідку), а “приЗвести до..”. Наприклад:
- Тривале спілкування цих двох мислителів приЗвело до видання цікавої книжки їхніх діалогів;
- Моя недалекоглядність приЗвела до багатьох втрат.
(Дієслово “привести” доречне лише в значеннях “супроводити в певне місце”, “надати комусь певного стану”, “доправити до сподіваної мети” як от:
- Нарешті він привів нас за потрібною адресою;
- Ця подія привела її в захват;
- Сумлінне навчання приведе Вас до глибоких знань).
61. Не “стати в нагоді” (в значенні “виявитися корисним, пригодитися”), а “стати у пригоді”. Наприклад:
- Ти гадаєш, ця річ стане тобі у пригоді (а не “в нагоді”) під час мандрівки?
(Слово “нагода” вживається лише в значенні “шанс, привід, підстава щось зробити”, як от:
- Щойно трапиться нагода побачитися з ними, неодмінно перекажу їм Вашу пораду;
- Москві і її посіпакам в Україні не вдасться зірвати нагоду для українського православ’я здобути Томос про автокефалію.
62. Не “поверхневий”, а “поверховий” (в значенні “обмежений”, “далеко не повний”, “початковий, що потребує дальшого вдосконалення”. Наприклад:
- У нього ще досить поверхові знання в цій галузі;
- Без відповідної апаратури діагностика буде поверховою та неточною;
- Французьку він опанував лише поверхово і не міг повноцінно спілкуватися з носіями мови.
(“Поверхневий” – лише тоді, коли йдеться про фізичну поверхню: як от: “поверхневий шар грунту (чи води)”.
Джерело: Олександр Бородецький