Наведені твір-міркування і допис дискусійного характеру – приклади творів-роздумів. Їх писали учні старших класів. Вони намагалися викласти свої міркування з поданих тем, дотримуючись рекомендованої для творів такого типу структури. Закликаємо вас спробувати написати свої твори на задану тематику. У вас обов’язково вийде!
Якщо призабули, яким має бути твір-роздум, що характерно для його структури і як підготуватися до його написання, то вам буде корисним матеріал– Твір-роздум: як писати і про що.
Вибір професії
(твір-міркування)
Кожен з нас знає про роль зірок у Всесвіті, де все постійно змінюється. Набуває нових форм і наша свідомість; під впливом законів природи, закономірностей змінюється наш настрій, наші емоції, кольори нашого життя. І десь у 16–17 років постає проблема: для чого живеш, яку роль виконуватимеш у цьому світі. Переконана: в короткому існуванні ми мусимо встигнути знайти своє місце, бо часу не помилки у нас немає, тим паче на їхнє виправлення.
З дитинства мрію стати вчителем. Девізом свого життя обрала слова:
Із безлічі професій на Землі,
Які вже є, яких ще будуть вчити, —
Є головна, як віщий, сущий хліб,
І назва цій професії — Учитель.
Дуже люблю дітей. Розумію, що вони — не піддослідні кролики, на яких можна випробовувати неякісну вакцину. Порівнюю вчителя з хірургом, хоч і між цими двома поняттями вбачаю суттєву відмінність. Педагог формує особистість дитини, лікар-хірург дбає про здоров’я. Це за умови, коли вони — справжні професіонали. А коли ні?! Один хибний крок — і дитина стає калікою. От тільки хірург калічить тіло, а вчитель — душу.
Вам, можливо, дивно чути ці слова від мене, 17-річної дівчини з провінційного міста. Але особисто мені, зізнаюсь, дуже боляче, коли близькі люди кажуть: “Подумай про майбутнє. Хіба ж, працюючи в школі, ти зможеш забезпечити собі нормальне існування. Усі ті рожеві мрії про шану, повагу і вчительську гордість занадто вже хибні й химерні”. Реальність. Вона жорстока. Але я відмовляюся розуміти її, ту реальність.
У тих, для кого платня за працю —проблема номер один, виникає ще одне питання: а де ж справедливість, чому держава може забезпечити гідного життя педагогам?
Думаючи виключно про матеріальне, мало хто з нас істинно, глибоко замислюється над глобальністю проблеми неякісної освіти. Навмисне! Не можна допустити повної деградації і виродження цілої нації. Сьогодні, як ніколи, потрібно боротися за відродження моральних цінностей. Для цього ми повинні перш за все щось у власній свідомості, зламати застарілі стереотипи і позбавитись від власних амбіцій. На плечі вчителя покладено величезну відповідальність за розвиток кожної дитини.
Завдання вчителя — оволодіти складним мистецтвом побудови особистості, щоб навчити школярів творити вічне, шукати досконалої форми і прагнути досконалості у найменший деталі. Кожна самотня душа мусить досягнути генія віртуозного таланту так само, як кожна людина повинна само реалізуватися у своєму житті. Саме до цієї мети має наблизитись справжній учитель. Я хочу бути (і докладу для цього всіх зусиль) таким вчителем, незважаючи ні на що!
У кожного свій смак
(допис дискусійного характеру)
Кажуть, у кожного свій смак. Особисто мені не дуже подобаються «програмні» твори. Я полюбляю «легке чтиво».
Мене цілком задовольняють романи та фільми про Джеймса Бонда. Герой Яна Флемінга навряд чи потребує докладних коментарів. Ім’я Джеймса Бонда сьогодні стало загальною назвою, хоча часто його вимовляють з іронічним відтінком.
Англійський розвідник Бонд і його колега Апманова мають зірвати акцію «ворога», яка може стати початком Третьої світової війни. Обоє потрапляють у запаморочливі ситуації. Один, ризикуючи своїм життям, справді робить багато чого для того, щоб зірвати ворожі плани. Друга ж, у кращому випадку, розважає Бонда.
Врешті-решт загрозу ядерної війни відвернено. Британія виступає поборником миру в усьому світі. Щоправда, СРСР у фільмі відводиться роль третьорядної держави. Не можу сказати, що мені це до вподоби. Це схоже на політичну пропаганду. Мені не подобається політика. Як на мене, нею займаються люди, які ні на що інше не здатні. Тобто не здатні виробляти якісь матеріальні чи духовні цінності. Іншими словами, не вміють працювати.
Мабуть, ніхто не буде зі мною сперечатися, що в образі Джеймса Бонда є політичний зміст. Але це мене не обходить. Якщо написано добре, якщо фільм зацікавлює, тоді чому ж це не можна назвати мистецтвом?
Оскільки зовнішнє незалежне тестування передбачає створення власного висловлювання за запропонованою темою (твір-роздум), тому зупинимося докладніше на підготовці до написання твору-роз-думу та його різновидів.