Не та людина справедлива, яка не образить, а та, яка б могла образити, та не захотіла


Я згоден із думкою, що не та людина справедлива, яка не образить, а та, яка б могла образити, та не захотіла.

Гадаю, що справедливість – це риса, яка властива кожній людині, проте дехто вбачає справедливість у тому, що має право карати злодія. Думаю, що вони помиляються, адже справедлива людина буде керуватися законом, а не чинити самосуд, вона не зробить нікому шкоди, не образить.

Пригадаймо Мавку з «Лісової пісні» Лесі Українки. Героїня,  незважаючи на зраду коханого, благає Лісовика, щоб той перетворив хлопця – вовкулаку знову на людину, не думає про помсту Килині чи матері Лукаша, які завадили її щастю. Лісова красуня, маючи можливість покарати, прощає всіх.

Іншим прикладом може слугувати Авраам Лінкольн, видатний президент Америки. Своє спілкування з людьми він будував таким чином, що не тільки  не уникав спілкування з неприємними людьми, але й відповідав на неприязнь до себе людяним ставленням. Так у розпалі передвиборчої боротьби за президентство А.Лінкольн зіштовхнувся з дуже підступним, рішучим та впливовим опонентом -Чарльзом Совордом. Ця людина використовувала будь – яку можливість, аби висловити своє негативне ставлення до майбутнього президента Америки. Проте Лінкольн, перемігши, запросив Соворда очолити один вз важливих постів у своїй адміністрації. Останній був уражений ставлення до себе, служив в адміністрації Лінкольна вірою та правдою.

Отже, справедлива людина керується у своїх діях  не лише почуттями, а й розумом, дотримується законів і нікого  не ображає.