Сьогодні важливий день для нашої нації, адже відзначаємо, що українська мова та писемність таки є! Століттями її існування заперечували, забороняли вживати і називали діалектом. Книги нашою мовою не допускали до друку, а ті, що таки з’являлися на світ — спалювали. Потім її всіма можливими способами намагалися уподібнити до російської, знищуючи всю самобутність та ідентичність мови. Вона вистояла, вона існує — покалічена, але наша. З Днем української мови та писемності!
Історія виникнення свята
Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – день вшанування преподобного Нестора-літописця. Адже дослідники вважають, що саме з його праці починається писемна українська мова.
Колись навіть дітей віддавали до школи саме у цей день, після служби у церкві, де молились та просили у Нестора-літописця аби благословив майбутніх учнів. Це й не дивно, адже преподобний здобув всесвітню славу. Принесла її праця всього життя Нестора-літописця, котрий взяв участь у літописанні Київської Русі і залишив світу неоціненний скарб – «Повість минулих літ».
Нестор-літописець був священнослужителем Київсько-Печерської лаври та літописцем. Його мощі досі знаходяться у Києві, в печерах лаври.
Цікавий факт про літописця: у 80-х роках судмедексперти провели дослідження мощ святого і склали його ймовірний портрет, звідти ми і дізнались, як він насправді виглядав.
Сучасність
Щорічно, у цей день, 9 листопада, відбувається урочисте покладання квітів до пам’ятнику Нестора-літописця. Також з 2000 року існує надзвичайно цікава традиція всеукраїнського масштабу – «радіодиктант». По Українському радіо у цей день проводять диктант, у якому можуть взяти учать всі бажаючі.
Не обійшлось і без змагань: у цей день щорічно стартує конкурс Петра Яцика, в якому за першість змагаються знавці української мови з усього світу, а кількість учасників вимірюється у мільйонах.
20 влучних цитат про мову
-
Мова росте елементарно, разом з душею народу. (І.Франко)
-
Мова – це наша національна ознака, в мові – наша культура, сутність нашої свідомості. (І.Огієнко)
-
Поки жива мова в устах народу, до того часу живий i народ. I нема насильства нестерпнiшого, як те, що хоче вiдiрвати в народу спадщину, створену незчисленними поколiннями його вiджилихпредкiв. (К.Ушинський)
-
Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу. (Л.Костенко)
-
Скільки української мовної території, стільки й української державності. (І.Заєць)
-
Мова – це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров – умре нація. (Ю. Дзерович)
-
Доля української мови – то є водночас й доля української держави й нації. (І.Лосєв.)
-
Мова народу, народності чи діаспори — то генетичний код національної культури, запорука самобутності та самозбереження. (В. Овсянико-Куликовський)
-
Мова – втiлення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любiмоïï, вивчаймо ïï, розвиваймо ïï! Борiмося за красу мови, за правильнiсть мови, за приступнiсть мови, за багатство мови… (М.Рильський)
-
Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів.(В. Голобородько)
-
Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш. (Народна мудрість)
-
Рідна мова – мати єдності, батько громадянства і сторож держави. (М.Даукша)
-
Птицю пізнати по пір’ю, а людину по мові. (Народна мудрість)
-
Стан державної мови, рівень володіння нею, поширеність у різних сферах життя – усе це показник цивілізованості суспільства. (О.Пономарів)
-
А мова – це душа народу, народ без мови – не народ. (В.Сосюра)
-
Рідна мово, без тебе ніхто я, мов відірваний вітром листок. (П.Перебийніс.)
-
Коли забудеш рідну мову, забудеш душу ти свою. (В.Сосюра)
-
Коли в огонь живої мови чуття святого надаси, ти станеш лицарем краси, і визволення, і любові. (М.Вороний)
-
Щоб мова тобі повністю відкрилася, маєш бути залюбленим в неї. (О. Гончар)
-
Мова – це глибина тисячоліть. (М. Шумило)