Речення з відокремленими членами

Речення з відокремленими членами


Цією величезною темою ми закінчуємо вивчення простого ускладненого речення. Зверніть увагу, відокремлення — дуже важливий процес як для мовлення, так і для письма. Добре з’ясуйте, які члени речення ми відокремлюємо і коли. І не забудьте про розділові знаки при відокремлених членах!


Відокремлення — це виділення одного із членів речення у вимові за допомогою інтонації, а на письмі з обох боків за допомогою ком (найчастіше), рідше — тире.

Відокремлються тільки другорядні члени речення.

Відокремлені члени речення відповідають на питання: а який саме? а як саме? де саме? а коли саме? а що саме?

Вони уточнюють, конкретизують попередні члени речення або виділяються для посилення їхнього змісту і значення. Відокремленими бувають другорядні члени, яким властивий відтінок додаткового повідомлення, що доповнює основний зміст речення, виражений головними членами:

  • Відвага наша — меч, политий кров’ю. Нікого тут нема, крім мене й господині.


Відокремлені означення

Відокремлення означень залежить від способу їх вираження, місця в реченні, а також від способу вираження того члена речення, до якого означення належить.

Поширені означення відокремлюються, якщо:

  • стоять після означуваного слова, вираженого іменником:
    За вікном спить ніч, в темне небо загорнена, зорями прихорошена.
  • стосуються особового займенника:
    З природи мовчазна, вона залюбки слухала веселу та гарну бесіду.
  • стоять перед означуваним словом і мають відтінок причини:
    У червонім намисті, зав’язана великою хусткою, Марта була дуже гарною молодицею.
  • стоять перед означуваним словом, вираженим іменником, але відірвані від нього іншими словами:
    Налита сонцем і вітрами, хлюпоче веслами весна.

Зверніть увагу! Найчастіше означення відокремлюються тоді, коли вони виражені дієприкметниковим та прикметниковим зворотами і стоять після означуваного слова: Взялися медом золоті лелітки, дощем умиті, чисті і ясні.

Непоширені означення відокремлюються:

  • якщо стоять після означуваного слова, вираженого іменником, якщо перед ним є своє означення:
    Лукаш — дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче.
  • перед або після означуваного слова, вираженого особовим займенником:
    А він іде, високий, посивілий, на схід, на захід поле огляда.
  • перед означуваним словом, якщо непоширені означення мають відтінок причини (до них можна поставити питання чому? з якої причини? незважаючи на що?):
    Наляканий громовицею, кінь тихенько заіржав.
  • перед означуваним словом або після нього, якщо непоширені означення відірвані від нього іншими словами:
    Він не чув, як, зрушений пострілами, сиплеться з гілля дерев і вкриває його пушистий сніг.
  • якщо в реченні відсутнє слово, якого стосується непоширене означення: Невідомий нікому, сідаю на лавку, слухаю і дивлюся.

Комами не відокремлюються:

  • два означення (виражені дієприкметниковими зворотами), що з’єднані сполучником і (й):
    Пробуджений ранком і сполоханий дощем птах знявся з гілки й згубився у верховітті.
  • означення, що стоять перед означуваними словами і не мають обставинного відтінку:
    Теплом дихала настояна на травах та квітах земля.

Якщо відокремлене означення має виразно підкреслене експресивне значення, то на письмі воно може виділятися за допомогою тире:
І тоді ж світ, уся земля — буйна й радісна — поринула в цім болю.


Відокремлені прикладки

Відокремлена прикладка — це іменниковий зворот, який виступає в реченні як різновид означення. Відокремлюється комами, якщо:

  • стоїть після пояснювального слова, виражається іменником (здебільше власною назвою):
    Навкруги чорне страшне море, безодня води і гніву.
  • стосується особового займенника:
    Далеко за синім морем на чужій чужині гинули вони, безталанні шукачі щастя.
  • стоїть перед пояснювальним іменником і має відтінок обставини:
    Чудовий піаніст, Лисенко надзвичайно точно й художньо передав твори Шопена, Шумана, Ліста.
  • приєднується словами або, на ім’я, на прізвище, родом, походженням, на ймення, так званий, як-от, а саме, тобто, або (тобто), чи (тобто), наприклад, зокрема, особливо та ін.:
    Людський хлопець, дядька Лева небіж, Лукаш на імення.
  • приєднується сполучником як і має відтінок причини. Таке відокремлення не залежить від місця прикладки в реченні:
    Як сестра, схилилась над тобою невтомна подруга, сувора творчість.

Зверніть увагу! Не відокремлюються прикладки, які разом зі словом як указують на інші додаткові відтінки або мають значення «в ролі кого, чого»: Ліс зустрів мене як друга.

Відокремлені прикладки відділяються тире:

  • якщо вони стоять у кінці речення й перед ними можна, не змінюючи змісту, вставити слова а саме:
    У хаті є ще у нього дві дівчини — Домаха й Меланка.
  • якщо поширені прикладки уже мають у своєму складі розділові знаки:
    Мати — ставна, смаглява гречанка, що була ніби старшою сестрою Ользі, — сама ув’язувала вузли, коли дівчата зайшли до хати.

Відокремлені додатки

Відокремлюються: додатки зі значенням включення, виключення або заміщення, що починаються словами крім, окрім, опріч, замість, за винятком, щодо, що ж до, часто, часом, завжди, особливо, навіть, хоч і:

Ви здійснюєте волю Батьківщини. Все відкиньте, все забудьте, крім неї, крім обов’язку.

Зверніть увагу! Деякі додатки з прийменником замість не відокремлюються:

  • замість можна замістити прийменником за:
    Шматочки мармуру на вулицях Помпеї колись служили замість ліхтарів (порівняйте: служили за ліхтарі);
  • якщо додаток можна замінити іншим:
    Замість квіток шаблі, списи виблискують у долині (порівняйте: не квіти, а шаблі, списи виблискують у долині).

Відокремлені обставини

Відокремлюються обставини, якщо вони:

  • виражені дієприслівниковим зворотом у будь-якій частині речення:
    Сторож, несучи сніданок, стукнув дверима.
  • виражені одиничним дієприслівником і означають додаткову дію, причину, час, умову дії (якщо стоять перед присудком):
    Повечерявши, полягали спати.
  • мають прийменники незважаючи на, починаючи з, кінчаючи:
    Сікач, незважаючи на свою чималу вагу й короткі ноги, дуже прудко бігає.

Комами не відокремлюються:

  • одиничні дієприслівники, що означають спосіб дії і своїм значенням близькі до прислівника:
    Я був молодий, здоровий і міг працювати не втомлюючись.
  • обставини перед неповторюваними сполучниками і, та = і, або, чи, які з’єднують дві відокремлені обставини, виражені дієприслівниками або дієприслівниковими зворотами:
    Хвилюючись і все ще не отямившись, солдат розповідав про себе.
  • дієприслівникові звороти фразеологічного типу:
    Говорити не переводячи руху.
    Бігти не чуючи ніг.
    Тікати не пам’ятаючи себе.

Зверніть увагу! Обставини з прийменниками внаслідок, залежно від, у зв’язку з, згідно з, завдяки, відповідно до, на відміну від можуть відокремлюватися або не відокремлюватися залежно від ролі в реченні або бажання автора: 

Отруйні опеньки, на відміну від їстівних, не мають на своїй ніжці білого кільця.


Відокремлені уточнювальні члени речення

Уточнювальні члени речення — такі, які доповнюють, характеризують інші члени речення, звужуючи, обмежуючи їх значення, уточнюючи кількість предметів або виділення із загальної маси. Відповідають на питання: а де саме? а коли саме? а як саме? а який саме? а що саме?:
Уранці, ще до схід сонця, Надійку збудив батько.

Уточнювальні члени речення в усному мовленні відокремлюються паузами, а на письмі — комами, рідше — тире:
Дніпро несе Тарасові здаля — з усіх усюд — поклони і привіти.

Відокремлюються уточнювальні члени речення, при яких стоять слова тобто, цебто, а саме, або = тобто, чи = тобто, наприклад, зокрема, у тому числі, особливо, навіть, хіба що, причому, мабуть. Такі слова від уточнюючих членів речення комою не відділяються:
Людям хотілося жити, тобто творитиЛюдині власно звикати до всього, в тім числі й до творів мистецтва.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.