Типи речень за будовою, наявністю членів речення і ускладнювальних засобів

Типи речень за будовою, наявністю членів речення і ускладнювальних засобів


Раніше ми розглядали, якими можуть бути речення за метою висловлення і емоційним забарвленням. Зараз пропонуємо вам повернутися до їхнього іншого боку — структури. Будь-яке речення варто аналізувати за його будовою, складом граматичної основи, за наявністю другорядних членів речення,  необхідних членів речення та ускладнювальних засобів.

Детально розберіть цю тему!


За структурою речення поділяються на прості й складні.

Просте речення має в своєму складі одну граматичну основу, виражену сполученням підмета й присудка або лише одним головним членом:

  • За добу до дощу на каштановому листі виступають “сльози” – липкі покропили соку;
  • Пізня весна дарує гоже літо;
  • Чорну душу милом не відмиєш (Н. тв.).

У складному реченні, є дві й більше граматичні основи:

  • Дід Мороз не раз мені снився перед святом: щоки в нього крижані, в чубі сніг лапатий (П. Осадчук);
  • Слово, в бою огрубіле, у тому краю забрини, де вишні в убранні білім мене виглядають з війни (О. Гончар).

Прості речення можуть бути двоскладними й односкладними, поширеними й непоширеними, повними й неповними, ускладненими й неускладненими.

Двоскладним називається речення, в якому є обидва повні члени — підмет і присудок:

  • Душа горить в смертельному вогні (В. Стус).

Односкладне речення має лише один головний член, співвідносний з підметом чи присудком двоскладного речення:

  • Чесне діло роби сміло (Н. тв.);
  • Сонце, сонце! Світ! Весна! (О. Олесь).

Непоширеним називається речення, що складається тільки з головних членів — підмета й присудка (односкладні — з одного головного члена): 

  • Минає час.
  • Світає.

Поширеним називається речення в якому, крім головних, є й другорядні члени:

  • Дидактична гра-метод розумового розвитку дітей (3 підручника).

Повним називається речення, в якому є всі структурно необхідні члени:

  • Біля друга і в біді серце відпочине (Д. Павличко).

Неповним називається речення, в якому не названо (словесно не виражено) один або кілька членів речення, що легко встановлюються з контексту:

  • Коло бабусиної хати ростуть вишні, біля хвіртки — кучерявий бузок, а від вулиці — явори (Б. Харчук).

Ускладненими називаються речення, які мають у своєму складі однорідні члени речення, відокремлені члени, звертання, вставні слова (словосполучення й речення):

  • В моє серце задивились твої очі синім ранком, синім квітом, синім сумом (Б. Олійник);
  • Жовте листя, тремтячи й коливаючись у повітрі, раз по раз тихо сідало на землю, вкриваючи її золотим накриттям (Б. Грінченко);
  • Ти мене, кохана, проведеш до поля, я піду — і, може, більше не прийду (М. Рильський).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.