Порядок слів у реченні

Порядок слів у реченні


Часом від того, як ви розташовуєте слова в реченні, може докорінно змінитися його суть. Тому треба уважно ставитися до побудови речення. Тут ми пояснюємо, який порядок слів у реченні є правильним і чому деколи інверсія може шкодити логіці викладу. Читайте і мотайте на вус!


Порядок слів — це властиве мові взаємне розміщення членів речення при певній смисловій структурі висловлювання. Він зумовлений граматичною будовою мови, закріплений літературною традицією. Українська мова допускає відносно вільний, гнучкий порядок слів у реченні. Існує порядок слів прямий і зворотний (інверсія).

Однією з особливостей побудови речення в офіційно-діловому і науковому стилі мови є прямий порядок слів. Він виражається у таких позиціях головних і другорядних членів речення:

  • підмет стоїть перед присудком: Інфляція стала невід ‘ємною ознакою економіки в XX ст.; Праця, земля і капітал — основні фактори виробництва;
  • узгоджене означення, виражене займенником, прикметником, порядковим числівником, дієприкметником, стоїть перед означуваним словом: особливості інфляційних процесів у перехідних економіках; Національні економічні системи функціонують у конкурентному довкіллі;
  • неузгоджене означення (виражене іменником, неозначеною формою дієслова, прислівником та ін.) вживається після означуваного слова; доходи від вибору ресурсозбереження; чинники успіху; угода про позики; бажання працювати, робота вручну;
  • додаток займає позицію після слова, яке ним керує: Розгляньмо докладніше проблему оподаткування ділових фірм; Соціологія може надати значну допомогу службі зайнятості;
  • в обставини вживаються довільно: Упродовж 1991-1996 рр. суттєво зменшилася інвестиційна активність в Україні; Українська економічна наука як самостійне явище вивчена лише фрагментарно;

Місце вставних слів і словосполучень залежить від того, що саме треба виділити. Вставні слова на початку речення стосуються усього речення, усередині — того слова, що стоїть після них. Вставні слова вказують на сказане раніше, служать для пояснення окремих слів і словосполучень, відсилають до джерел, допомагають висловити ступінь вірогідності тощо.

Наприклад: Як було зазначено, особливістю інфляції у перехідних економіках є Ті надмірно високі темпи; Як відомо, перехід від економіки з централізованим плануванням до ринкових відносин -процес непростий і болісний; Письменник – це, вважай, ціла галактика зі своїми магнітними бурями, супутниками, періодами неспокійного сонця (Б. Олійник).


Чи змінюється зміст речення зі зміною порядку слів? До прикладу вільно поміняємо місцями члени речення:

  • Я розповім вам усе.
  • Усе я вам розповім.
  • Вам я все розповім.

Кожне речення є внутрішньою парадигмою однієї конструкції, але змінюється інтонація, смисловий наголос. Вибір мовцем того чи іншого порядку слів залежить від умов спілкування, мети і змісту висловлювання, структури думки, того, що саме вважає мовець основним у комунікативному плані, контексту тощо.


Порядок слів належить і до таких стилістично-синтаксичних категорій, з якими найчастіше пов’язують змістову чіткість, виразність, стилістичну тональність фрази. Початковий рядок Шевченкового вірша Реве та стогне Дніпр широкий постраждав би, якби ми впорядкували члени речення: Широкий Дніпр реве та стогне.

Початкова і кінцева позиції слів у реченні надзвичайно виграшні.

Отже, інверсія має бути підпорядкована певній меті, найчастіше — надати ваги якомусь слову, напр.: Порожніми балачками переповнений світ; Силою і примусом, грубістю і погрозами можна підкорити собі інших, але це буде вдаваний успіх; Поліпшити якість використання інформаційних систем у повсякденній практиці економіста можуть і зобов’язані вищі навчальні заклади.

Деколи інверсія шкодить логіці викладу, тоді вона стає неможливою, а саме:

а) якщо підмет і прямий додаток перебувають дуже близько один від одного і мають однакове формальне граматичне вираження, напр.: Радість дає знання; Гнів викликав біль; День змінює ніч; Вчинок зумовлює слово;

б) у так званих реченнях тотожності, напр.:

  • Мій батько — лікар (Лікар — мій батько);
  • Його мрія — літати (Літати — його мрія);
  • Вчитися –– це шукати (Шукати – це вчитися).

Порядок слів може стати засобом привернення або утримання уваги слухачів під час ділової бесіди чи публічного виступу, адже зміна взаєморозташування слів змінює логічний наголос у висловлюванні.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.