Друзі, ви вже знаєте, що Речення — це основна граматично оформлена, інтонаційно завершена мовна одиниця, яка виражає самостійну думку. Воно може складатися з одного слова або групи слів. Граматичну основу часом ще називають предикативним центром речення. Вона є основною частиною речення і складається з його головних членів — підмета і присудка. Трапляються речення, в яких є тільки один із них.
Пригадуєте, навіть кожен синтаксичний розбір речення починається зі знаходження його граматичної основи!
Підмет — головний член речення, що називає предмет або поняття й відповідає на питання хто? що? За будовою підмети поділяються на прості (виражені одним словом) і складені (виражені кількома словами): Вітриз розгону поламали скрипку (Л. Костенко). Багато літ перевернулось, води чимало утекло (Т. Шевченко).
| Способи вираження підмета |
Приклади |
| іменник | Шипшина важко віддає плоди (Л. Костенко). |
| займенник | Той безперервно стягає поля, сей іноземних заводить телят (Г. Сковорода). |
| інша частина мови в значенні іменника | Старий [прикметник] підбадьорював своїх дітей енергійними вигуками (0. Гончар). З хвилини на хвилину можуть бити поранені [дієприкметник] (Ю. Збанацький). У великій світлиці за столом сиділо троє [числівник] (Ю. Мушкетик). Це «добре» [прислівник] прозвучало тепер м’яко (Ірина Вільде). |
| інфінітив | Жити — це не значить тільки брати, а й давати (Д. Ткач). |
| словосполучення, що узгоджується з присудком у множині | Серпень з вереснем схрестили довгі шпаги (М. Рильський). Порівняйте: Батько з дочкою вийшли на балкон. Батько з дочкою вийшов на балкон. |
| словосполучення з двох займенників | Нехай кожен із нас пізнає себе (Ю. Мушкетик). Усі ми прагнемо мири (3 газети). |
| словосполучення з кількісним значенням | Мільярди вір зариті у чорнозем, мільярди щасть розвіяні у прах (В. Симоненко). |
| фразеологізм | Бити байдики — улюблена справа ледарів. |
| складна власна назва | «Так ніхто не кохав» — яскравий зразок інтимної лірики. Андрій Семенович запізнюється. |
Присудок — головний член речення, що називає дію, стан або змінну ознаку діяча й відповідає на питання що робить предмет? що з ним робиться? у якому він стані? який він є? хто або що він є? За будовою розрізняють простий і складений присудок.
Простий дієслівний присудок може виражатися дієсловом або фразеологізмом: Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня (Л. Костенко). Важко з напруженням дихає кінь, він вибивається з останніх сил (О. Донченко).
Зауважте! Простим дієслівним присудком вважаються аналітичні форми дієслів майбутнього часу: Будуть вишні, акації й клени так привітно, тепло шуміть (В. Сосюра).
| Тип присудка | Спосіб вираження | Приклади |
| Складений дієслівний | допоміжне дієслово + інфінітив: допоміжним дієсловом найчастіше бувають такі слова: починати, продовжувати, закінчувати (фазове дієслово); могти, хотіти, мусити, мати, пробувати, наміритися, уміти (вираження волевиявлення); певен, згоден, ладен, рад (короткі форми прикметників) | Яким вогнем спокутувати мишу хронічну українську доброту?! (Л. Костенко).
Я менш за все схильний проповідувати благодушність (М. Рильський). Жваво, з юнацькою енергією заходився Семен ставити хату (М. Коцюбинський). Я для вас рад жити (І. Франко). Сократ почав промовляти.( Ю. Мушкетик).
|
| Cкладений іменний | – дієслово-зв’язка + іменна частина:
– дієслова-зв’язки: бути, являти, становити, ставати, робитися, називатися, вважатися і под. – іменною частиною може бути іменна частина мови, тобто іменник, прикметник, займенник або числівник у формі називного чи орудного відмінка, а ще — дієприкметник. |
Брат став дизайнером. У нас був дід диже схожий на Бога (О. Довженко). Картинками старих дитячих книг здається далеч(М. Рильський). |
Зауважте! Дієслово-зв’язку у формі теперішнього часу часто пропускають (на її місці, як правило, ставиться тире): Здоров’я – всьому голова (Нар. тв.).
Зауважте! Не вважаються складеним дієслівним присудком два граматично пов’язаних дієслова, якщо кожне з них означає окрему дію і виконуються ці дії в різний час: Батько пішов косити. Батько спочатку пішов, а лише потім почав виконувати наступну дію — косити. Отже, слово пішов у цьому реченні — простий дієслівний присудок, а косити — обставина мети (з якою метою пішов?).
Прекрасно.Дуже дякую!!!!!!!!!