Дієприкметник

Відпочиваючі, бажаючі, пануючі, існуючі, зволожуючі… Якщо ви досі вживаєте ці слова, тоді ми йдемо до вас! Цей матеріал дасть відповідь на усі запитання щодо дієприкметників: як не можна писати? Чому? А як треба?

---

Дієприкметник — це форма дієслова, яка означає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які? (хмарою повиті, врятована планета, зачарований красою).

• Дієслівною ознакою дієприкметника є і те, що він може керувати іменником (залиті (чим?) сонцем гори), а також мати при собі обставини (написаний давно; одержаний вчора).
• У реченні дієприкметник найчастіше виконує функції означення (Наче зачарований велетень, стояв ліс; Освітлена сонцем кімната здалася Юркові казковою), інколи- іменної частини складеного присудка (Людина народжена для щастя).
• Дієприкметник здатний приєднувати до себе залежні слова і утворювати дієприкметниковий зворот (зачарувати- зачарований- зачарований красою). 
• У реченні дієприкметниковий зворот виступає означенням (Обтяжена клунями, Параська мовчки збиралася нагору).

Дієприкметники
Активні Виражають ознаку предмета за його ж дією. Утворюються лише від неперехідних дієслів.	теперішнього часу (від основи теперішнього часу (форми 3-ї особи множини) за допомоги суфіксів -уч- (-юч-), -ач-   (яч-)): ревучий, дрижачий минулого часу (від основи інфінітива дієслів доконаного виду за допомоги суфікса-л-): посивілий, опалий
Пасивні Виражають ознаку предмета за дією над ним.	мають ознаку минулого часу (від основи інфінітива або 1-ї особи однини теперішнього чи майбутнього часу дієслів доконаного виду за допомоги суфіксів -н-, -ен-, -є-, -т-): написаний, ношений, скошений

 

Активні дієприкметники теперішнього часу в сучасній українській мові маловживані; їх використання потрібно уникати, послуговуючись натомість конструкціями типу той, що; той, який: ті, що; ті, які тощо або добираючи відповідні іменники, прикметники.

 

неправильно	правильно
відпочиваючі санаторію	ті, які відпочивають у санаторії;відпочивальники
від’їжджаючі туристи	туристи, які від’їжджають

---

Морфологічні ознаки дієприкметника

Дієприкметник поєднує в собі ознаки прикметника і дієслова, тому має такі ознаки:

Перехід дієприкметників у прикметники та іменники

Дієприкметники інколи можуть втрачати ознаки дієслів і переходити в прикметники. При цьому вони починають виражати постійні ознаки предметів (колючий дріт, сидяча робота, спілий кавун).

Прикметники дієприкметникового походження не керують формами непрямих відмінків іменника і не можуть означатися словами з обставинами значення (дієприкметник: палена (спалена) сонцем рослинність– прикметник: палена цегла).

Дієприкметники можуть також переходити в іменники (полонений, уповноважений, завідуючий). Позначаючи осіб або предмети, ці слова набувають граматичних ознак, властивих іменникам: мають постійний рід і можуть мати число (ведучий- ведуча- ведучі), у реченні виступають підметом або додатком (Завідуюча за це дуже на нього розсердилася).

---

Відмінювання дієприкметників

Дієприкметники відмінюються, як прикметники, за родами, відмінками і числами: