Дієприслівник як особлива форма дієслова

Дієприслівник як особлива форма дієслова


Коли використовувати дієприслівник? Де ставити кому? Чи, може, дві? А з “не” як писати? Якщо у ви досі губитеся, коли вас запитують про таке, то варто читати наш матеріал. Тут ми детально розповідаємо: як, коли і чому. Гайда з’ясовувати!


Дієприслівник — особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, що супроводить головну, виражену дієсловом, і відповідає на питання що роблячищо зробивши?

Наприклад: читаючи, співаючи, узявши, схопивши.

  • Цій формі властиві дієслівні ознаки виду (доконаного чи недоконаного), перехідності (неперехідності), часу (минулого або теперішнього).
  • Дієприслівник разом із залежними від нього словами утворює дієприслівниковий зворот, який у реченні є поширеною обставиною.
  • Дію, яку називає дієприслівник, виконує той же суб’єкт, що й основну дію, яку називає дієслово-присудок: іде, озираючись; сказав, не подумавши.

Речення, у яких дії, позначені дієсловом-присудком та дієприслівником, виконуються різними суб’єктами, побудовані неправильно: Повернувшись додому, уже зайшло сонце. Оглядаючи околицю села, туристів зацікавили руїни старовинного замку.

Як і інші форми дієслова, дієприслівник має граматичне значення недоконаного (що роблячи? — читаючи) або доконаного (що зробивши? — прочитавши) виду.

Спільні ознаки з прислівником:

  • незмінюваність;
  • залежність від дієслова, що виявляється у синтаксичній ролі обставини:

Жайворонок, співаючи, ніби висить на невидимій нитці (Яновський). Висить (що роблячи?) співаючи.

Творення дієприслівників недоконаного і доконаного виду

Вид
дієприслівника
Суфікси Вид дієслова Основа Приклади
недоконаний -учи-, -ючи-

(I дієвідміна)

недоконаний теперішнього часу шукаю — шукаючи
-ачи-, -ячи-

(II дієвідміна)

дзвоню — дзвонячи
доконаний -ши-, -вши- доконаний інфінітива прибігти — прибігши, подолати — подолавши

Зауважте! Не треба плутати дієприслівники з дієприкметниками в називному відмінку множини. Дієприкметники мають закінчення -і, відповідають на питання які? У дієприслівникових суфіксах завжди пишеться и:

  • сяючі (дієприкметник) вогні — сяючи вогнями (дієприслівник).

У дієприслівниках, утворених від дієслова на -ся (-сь) після твірних суфіксів майже завжди вживається суфікс -сь (суфікс -ся трапляється лише у віршованих текстах):

  • змагаються + учи –> змагаючись, задуматись + вши –> задумавшись.

У процесі утворення дієприслівників в основі дієслова може відбуватися чергування о/і: перемогти — перемігши.


Дієприслівниковий зворот

Дієприслівник, як і інші форми дієслова, може мати залежні від нього слова:

  • Вихопившись (куди?) на узвишшя, кінь розкотисто заіржав, радуючись (чому?) молодій своїй силі (В. Чемерис).

Дієприслівник разом із залежними від нього словами утворює дієприслівниковий зворот, який у реченні виконує роль поширеної обставини.

В усному мовленні дієприслівниковий зворот відділяється від решти компонентів речення паузами, а на письмі — комами:

  • Іноді туман на озері розривається, одкриваючи блідо-блакитну воду (Леся Українка).
  • Літа не минули, лиш, втомившись жаром палким, на хвилину заснули (Лепкий).
  • Вертаючись додому, Юхим з греблі побачив сина (Головко).

Відокремлюються і одиничні дієприслівники (без залежних слів):

  • Гуркочучи, проїхала колона вантажних машин.

Не відокремлюється одиничний дієприслівник та фразеологізм із дієприслівником, якщо вони стоять після присудка і відповідають на питання як?:

  • Дівчата йшли співаючи; На всі запитання хлопець відповідав не моргнувши оком.

У суфіксах, за допомогою яких утворюються дієприслівники, завжди пишеться буква и. Дієприслівники з суфіксами -учи (-ючи), -ачи (-ячи) треба відрізняти від активних дієприкметників теперішнього часу в називному або знахідному відмінках множини, в яких після суфіксів -уч- (-юч- ), -ач- (-яч-) є закінчення -і:

  • Ішли співаючи. — Пташки співаючі.
  • Курликаючі журавлі пролетіли над селом. — Курликаючи, журавлі пролетіли над селом.

НЕ з дієприслівниками пишеться так, як і з дієсловом, — окремо:

  • Не спитавши броду, не лізь у воду (Народна творчість).

Виняток становлять дієприслівники (як і твірні дієслова), що без не не вживаються: нехтуючи, недочуваючи.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.