“Наша заздрість живе довше, ніж чуже щастя, якому ми заздримо”: власне висловлення

“Наша заздрість живе довше, ніж чуже щастя, якому ми заздримо”: власне висловлення


Практика, практика і ще раз практика! Саме вона допоможе вам навчитися вправно писати власні висловлення. Що більше тез ви висунете і аргументів наведете впродовж року, то легше вам буде їх формувати на ЗНО. А приклади? Приклади так і ставатимуть у чергу, щоб прикрасити ваш твір 🙂


Наша заздрість живе довше, ніж чуже щастя, якому ми заздримо

Я згоден із думкою, що наша заздрість живе довше, ніж чуже щастя, якому ми заздримо.

Як ми знаємо, щастя – нетривала річ: як швидко воно з’являється, так миттєво і зникає. Тому в житті кожного чергуються білі й чорні смуги. А заздрість закрадається в серце людини навічно. Спочатку людина заздрить матеріальному чи сімейному добробуту сусідів, а потім це почуття переходить на рідних.

І цьому є багато прикладів. Пригадаймо Цезаря та його синів. Молодший брат заздрив старшому через те, що той сів на троні й правив країною. І ця заздрість переважила щастя: через деякий час старший брат помер.

Схожу історію ми знаходимо у творі Ольги Кобилянської «Земля». Сава заздрить Михайлові через те, що у спадок старшому братові дістанеться батькова земля. Саме заздрість штовхає Саву на злочин: він вбиває брата, щоб стати єдиним спадкоємцем. Цей вчинок молодшого брата руйнує також і щастя Анни, життя  її дітей.

Отож, із наведених прикладів ми бачимо, що заздрість справді живе довше, ніж чуже щастя.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.