Узгодження числівника з іменником

Узгодження числівника з іменником


Це складна тема. Вона спричиняє труднощі не лише для учнів чи абітурієнтів, а часом – і для кваліфікованих філологів. Бо якщо помилковість вживання виразів на кшталт “позич мені на пару днів гроші” є зрозумілою для всіх, то пишучи словосполучення “півтори груші”, ми вагаємося, чи раптом не “півтора груші”. Так само як і з фразами на зразок “прибуло всього лиш три чоловіка” – сумніваємося, чи часом не “три чоловіки”.


Числівник один (одна, одно, одне) узгоджується з іменником у роді, числі і відмінкуодин крок, одна команда, одне озеро, одні друзі; одній подрузі, однією (одною) подругою і т. д.

Числівники два, три, чотири підпорядковують іменники, які стоять при них у формі називного відмінка множини (часто з наголосом родового відмінка однини): два столи, три карбованці, чотири мішки, дві сестри.

Числівники п’ять, шість, сім і т. д. керують іменниками в родовому відмінку множинип’ять сторінок, шість аркушів, сім днів, тридцять сім партизанів, п’ятсот п’ятдесят вісім тисяч карбованців.

Мішані числа, що включають в себе елемент з половиною, з чвертю:

  • керують називним відмінком множини, якщо вони стоять при числівниках два, три, чотири: два з чвертю метри, два з половиною кілограми, три з чвертю кілометри; 
  • від п’яти і більше такі числівники керують родовим відмінком множинип’ять з половиною кілометрів, сорок з половиною процентів, п’ять з чвертю діб; 
  • інші мішані дроби, в яких назва дробу приєднана до цілого числа сполучником і, керують тільки родовим відмінком однинип’ять і одна п’ята кілометра, дванадцять і три сьомих кілограма, вісім і сім дев’ятих гектара.

Деякі іменники (типу киянин, подолянин, селянин), іменники четвертої відміни, іменник друг, а також іменник чоловік у значенні лічильного слова при числівниках два, три, чотири приймають форму родового відмінка однини: два громадянина, три киянина; прибуло всього лиш три чоловіка; два імені, три поросяти.

У непрямих відмінках числівники узгоджуються з іменниками як прикметникидвох хлопців, чотирьом робітникам, дев’яти (дев’ятьом) школам; двадцяти семи комбайнів; двадцятьма вісьмома комбайнами.

При складених числівниках іменники вживаються у формі, яка підпорядковується останньому компонентові числівникавісімдесят три робітники, чотириста двадцять п’ять піонерів.

У сполученні зі збірними числівниками іменники вживаються в формі родового відмінка множинидвоє дітей, п’ятеро хлопців, семеро поросят.

При числівниках обидва, обидві іменник виступає у формі називного відмінка множиниобидва таланти, обидві армії.

Числівник півтора сполучається з іменниками чоловічого і середнього роду в формі родового відмінка однинипівтори з такою ж формою іменників жіночого роду: півтора року, півтора відра; півтори години.


Числівники в називному відмінку (а при назвах неістот також у знахідному) разом з іменниками утворюють неподільні сполучення.

Такі кількісно-іменні сполучення в реченні виступають у ролі одного члена:

  • підмета
    Земля ятрилась ген на виднокрузі;
    Ми йшли на смерть за втрачені мости.
    Два журавлі над нами – двоє друзів –
    Тепло весни несли через фронти
    (М. Ткач);
  • додатка: 
    Як великою вже стала,
    я сім плахт поначіпляла
    (Л. Глібов);
  • присудка: 
    Перегон до Фастова був кілометрів з дванадцять (Ю.Смолич);
  • обставин: За двадцять кроків від хати росла груша (І.Нечуй-Левицький);
    Сім, год мак не родив і голоду не було (Н. пр.).

В інших відмінках числівник узгоджується з іменником, оскільки його атрибутивність посилюється, і виражає синтаксичну функцію означення: Після відповіді Богдан Петрович трьома – п’ятьма запитаннями перевірив Маркові знання.

У сучасній українській літературній мові, особливо у мові періодичної преси, під впливом професійної і частково офіційно-ділової мови закріплюється вживання числівників, синтаксично слабо пов’язаних з іменниками, наприклад: «ГАЗ-69», «ТУ-154», Т-150К.



 

ЗАУВАЖЕННЯ ДО ДЕЯКИХ ЧИСЛІВНИКІВ


Один, одні, самий, самі

В українській мові числівники один, одна, одне, одні мають або кількісне значення:

  • «З одного вола двох шкур не деруть» (прислів’я);
  • «Ой одна ж я, одна, як билиночка в полі» (Т. Шевченко),

— або значення займенника якийсь:

  • «В одній долині під горою високий явір зеленів» (Л. Глібов).

Але ці числівники не мають значення займенників самий, сама, саме, самі, як у російській мові: «Он выбежал в одном белье». Однак трапляється читати не тільки в сучасних газетних і журнальних статтях, а навіть у художніх творах: «Вона вийшла в одному жакеті», «Одні старі залишилися в селі».

Українська класична література й народне мовлення в таких випадках користувалися здебільшого займенниками самий, сама, саме, самі:

  • «Самий борщ та борщ, без нічого як щодня їсти, то хіба наїсися?» (казка);
  • «Зосталися самі вишкварки» (М. Номис);
  • «Самі діти в хаті сидять, а батьки кудись пішли» (з живих уст).

Отож авторам наведених вище двох фраз слід було написати: «Вона вийшла в самому жакеті», — бо фраза з висловом в одному жакеті дає змогу припускати, що жінка носить часом і по два-три жакети; «Самі старі залишилися в селі», бо тут ідеться не про кількість людей, що залишилися в селі, а про їхній вік.


Другий та інший

Слово другий буває українською мовою порядковим числівником («А в другий раз пройшла не глянувши на нього». — Леся Українка) або, зрідка, синонімом займенника інший («Сам він не знав, не міг сказати, а другі з нього сміялись», — М. Коцюбинський).

У сучасній українській мові повелося вживати цього слова тільки як порядкового числівника, користуючись для другого значення займенником інший: «Війна є продовження політики іншими засобами». Часом цим займенником надуживають і ставлять його там, де без числівника другий не обійтись: «Від цього берега до іншого буде не більше як двадцять метрів; невже не перепливеш?» Тут неодмінно треба поставити слово другий: «Від цього берега до другого…», — бо в річки два береги — один і другий. Займенник інший інколи надає фразі характеру віддаленості: «Де на інших берегах і ростуть кущі, а тут, у нас, — голісінько» (з живих уст).


Пара й кілька

«Позич мені на пару днів гроші»; «Зустрінемося через пару днів», — чуємо інколи в розмовах, а зрідка читаємо й на сторінках сучасних художніх творів. Так сказати по-українському не можна, а слід: «Позич мені на кілька день (днів) (на два-три дні, на які два дні) гроші»; «Зустрінемось через кілька день (днів) (через два-три дні, через які два дні)».

Числовий іменник пара треба ставити при іменниках, що позначають однакові речі — пара чобіт, пара білизни («Йому Дідона підослала… штани і пару чобіток». — І. Котляревський), людей, чимось між собою пов’язаних («Цвіт лине, лине і закриває закохану пару». — Леся Українка) , худобу («Ой на тобі пару волів лисих». — «Материалы и исследования» П. Чубинського).


Зверніть увагу на відеоурок із узгодження числівників з іменниками від Олександра Авраменка: https://www.youtube.com/watch?v=mK2U1bvm8Ps

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.