Українській граматиці притаманне чергування приголосних. Розглянемо найбільш поширені випадки заміни приголосних.
Найчастіше трапляються чергування такого типу:
Нога — нозі — ніжка;
рука — руці — ручка;
вухо — у вусі — вушко.
Коли відбувається чергування приголосних звуків?
1. Словотворення іменників:
а) іменники чоловічого та середнього роду, що містять суфікси –ечок, -ечк(о) та –ок: сонце – сонечко, крильце – крилечко, їжак – їжачок;
б) іменники жіночого роду, що містять суфікси –ечк(а), -к(а), -еньк(а): дорога – доріженька, доня – донечка.
Чергування в корені іменників відбувається в результаті додавання зменшено-лагідних суфіксів.
2. Словозміна іменників:
а) іменники чоловічого роду в кличному відмінку: друг – друже, Олег – Олеже;
б) іменники в ході їхнього відмінювання: покупка – покупці, знахідка – знахідці;
в) іменники жіночого роду в давальному відмінку: тітка – тітці;
г) іменники жіночого, чоловічого та середнього роду в місцевому відмінку: поріг – на порозі, оберіг – в оберезі.
3. Творення прикметників:
а) прикметники вищого ступеня порівняння, утворені за допомогою суфіксів –іш та –ш: головний – головніший, легкий – легший;
б) присвійні прикметники, що мають суфікс –ин: свекруха – свекрушин;
в) прикметники, що утворені від іменників за допомогою суфікса –ськ: рибак – рибацький, козак – козацький;
г) відносні прикметники, що мать суфікси –н, -оч: дівчина – дівочий, дорога – дорожній;
д) прикметники вищого ступеня, в яких приголосні з, г та ж наприкінці основи слова замінюються на –жч-: важкий – важчий;
є) прикметники вищого ступеня порівняння, в яких приголосний с та суфікс –ш замінюються на –щ: наприклад, красивий – кращій;
ж) прикметники, при утворенні яких кінцеві приголосні ц та к та суфікс –н замінюються на –чн: яйце – яєчний.
4. Чергування дієслів
Чергування в дієсловах відбувається в багатьох випадках, і найчастіше відбувається чергування наступних приголосних: с – ш, х – ш, з – ж, т – ч, к – ч, ск – шч, г – ж, ст – шч, ск – шч. д – дж, зд – ждж.
Наприклад, ходити – ходжу, крутити – кручу, бігти – біжу, висіти – вишу.
Увага! Не в усіх подібних випадках здійснюється чергування: водити – воджу, але возити – вожу.
Запам’ятайте винятки, в яких не відбувається чергування: вчорашній, торішній, рушник, соняшник, мірошник.