Хвильоваий Микола – біографія


Микола Хвильовий

Трагічний адепт революції

  «Я належу до того художнього напрямку, який зараз не в моді, — я…романтик!
Саме звідси йде розхристаність і зворушливість шукання самого себе.»

 

Народився 19 грудня 1893 р. в с. Тростянці в родині вчителів.

Навчався в Охтирській гімназії, але атестата не одержав за пропаганду української мови.

1914-1917 р. — на фронті.

У 1919 р. став членом КП(б)У.

Працював у журналі та видавництві «Червоний шлях».

Стає співзасновником «Гарту», а потім ВАПЛІТЕ, яку очолив.

У 1927 р. вийшов з ВАПЛІТЕ разом з Яловим і Досвітнім, щоб врятувати спілку.

13 травня 1933 р. застрелився у відгук на арешт Ялового:

«Арешт Ялового — розстріл цілої генерації. За що? За те, що ми були найщирішими комуністами? Нічого не розумію, за генерацію Ялового перш за все відповідаю я. Як я люблю життя — ви й не уявляєте. Сьогодні 13. Пам’ятаєте, я я був закоханий у це число?
Страшно боляче.
Хай живе комунізм! Хай живе соц. будівництво! Хай живе компартія!»

У розпалі літературної дискусії (1925-1928 рр.), яку розпочав М. Хвильовий, з’являються цикли памфлетів:

1) «Про сатану в бочці або про графоманів, спекулянтів та інші просвіти».

2) «Камо грядеши»(куди йдеш).

3) «Думки проти течії».

4) «Апологети писаризму».

Погляди письменника:

  • українська література повинна мати індивідуальний шлях розвитку, а не копіювати досягнення інших літератур;
  • протест проти диригентської палички Москви;
  • письменник має бути обдарованим від природи;
  • ідеї «романтики вітаїзму» (життєлюбства);
  • осуд масової і вульгарної в літературі.

Публіцистичні твори Миколи Хвильового:

  • «Про “сатану в бочці”, або графоманів, спекулянтів та інших “просвітян”»;
  • «Про Коперника з Фрауенбургу, або Абетка азіатського ренесансу в мистецтві»;
  • Цикл памфлетів “Камо грядеш?”;
  • Цикл памфлетів “Думки проти течії”;
  • Цикл памфлетів “Апологети писаризму”;
  • Памфлет “Україна чи Малоросія?”.

Художні твори Миколи Хвильового:

  • збірки поезій “Молодість”, “В електричний вік”, “Досвітні симфонії”;
  • збірки оповідань «Сині етюди» (1923), «Осінь» (1924);
  • новели «Синій листопад», «Арабески», «Дорога й ластівка», «Кіт у чоботях», «Солонський Яр», «Легенда», «Я (Романтика)»;
  • 1924 р. – «Санаторійна зона»;
  • 1926 р. – роман «Вальдшнепи»;
  • 1927 р. – оповідання «Мати»;
  • 1928 р. – «Сентиментальна історія»;
  • 1929 р. – повість «Іван Іванович».

Основне про Миколу Хвильового

  • Справжнє прізвище М. Хвильового – Фітільов.
  • “Основоположник української прози ХХ ст.”
  • Розпочав літературну дискусію 1925-1928;
  • Романтик;

Документальний фільм про Миколу Хвильового