Лексикологія. Основні поняття для ЗНО.


Лексикологія

 

 

  • Синоніми, антоніми, омоніми
  • Слова у переносному значенні
  • Фразеологізми
  • Прислів’я, приказки, крилаті вислови

Синоніми, антоніми, омоніми

Сино́німи (грец. synonymos — «одноіменний») — це слова однієї частини мови, різні за звучанням і написанням, що мають дуже близьке або тотожне лексичне значення.
Синоніми використовують для підвищення виразності мови, що дозволяє уникати одноманітності.
Наприклад: проживати — мешкати, бажати — хотіти, башта — вежа.

Антоніми – це слова з протилежним лексичним значенням.
Антоніми використовують у поетичній та ораторській мові антоніми як засіб антитези – «Той мурує, той руйнує…»
Наприклад: веселий — сумний, гарячий — холодний, високий — низький, білий — чорний, повний — порожній; добро — зло, радість — горе, світло — темрява;

Омоніми – (від грец. homos — однаковий і грец. onyma — ім’я) — це слова, які однаково звучать та пишуться, але мають різне значення.

Омоніми з’являються внаслідок:

  • звукових змін у слові у процесі розвитку мови;
  • смислових змін у слові у процесі розвитку мови;
  • випадкового збігу звучання слова рідної мови та запозиченого з іншої мови;
  • випадкового збігу звучання форми різних слів.

Наприклад: Бал­ка (дерев’яний чи металевий брус) – балка (яр), за́мок (укріплена будівля) – замо́к (для замикання дверей, шухляд та ін.).

Слова у переносному значенні

Пряме значення слова — це його основне лексичне значення. Найчастіше пряме значення є первинним, тобто тим, що вперше стало назвою.
Наприклад, слово гніздо означає “у птахів — влаштоване або пристосоване місце для кладки яєць і виведення пташенят”: пташине гніздо.
Переносне значення слова — це його вторинне значення, яке виникло на основі прямого, наприклад: сімейне гніздо.
Часто в переносному значенні вживаються назви тварин: лисицею називають хитру людину, зайцем — боягуза, віслюком або бараном — дурня, ведмедем або слоном — незграбу, левом, орлом — людину сміливу і відважну.
Слово в прямому значенні — це звичайна, повсякденна назва чогось (предмета, дії, ознаки). Слово в переносному значенні — назва образна, перенесена з одних предметів і явищ на інші. Переносних значень у слові може бути кілька.
Порівняймо:
1. Велика картина в золотій рамі гойдалася на шнурку (О. Гончар).
2. Левко Репетюк стояв червоний, лихий і нервово смикав золотий ланцюжок свого пенсне (Ю. Смолич).
3. Спи, моя дитино золота,Спи, моя тривого кароока (М. Вінграновський).

Фразеологізми

Фразеологізмами називають особливі стійкі словосполучення, які мають усталену (незмінну) форму та означають одне поняття, подібно до слова. Наприклад, слово “втекти” має значення “швидко рухатися бігом звідкись”. І таке ж саме значення має фразеологізм “накивати п’ятами”. Тобто ми можемо поставить знак тотожності між словом “втекти” та стійким сполученням слів “накивати п’ятами”. Відповідно, фразеологізм є одним членом речення. При розборі речення “Злякавшись, він накивав п’ятами”, підкреслене словосполучення буде присудок, а не присудок+додаток

Обов’язково загляньте у словник фразеологізмів (клік), та постарайтесь запам’ятати їхнє значення

Прислів’я, приказки, крилаті вислови

Прислів’я — це стислий, влучний, образний, здебільшого народний вислів, який стосується характеристики різноманітних явищ життя
Їх уживають у мові для розкриття явищ життя й побуту, різних типових життєвих обставин і ситуацій. Це, як правило, завершені, логічно вмотивовані, двочленні, зримовані речення.
Наприклад: «Життя прожити — не поле перейти»; «Не святі горшки ліплять»; «Кулик знає, куди чайка літає»; «Коли вже за що взявся — веди до краю»; «Як спить, так не їсть, а як Ість, то не дрімає».
Приказка – є влучним образним народним висловом.
Зміст її, на відміну від прислів’я, не має звичайно повчального характеру, їй властива синтаксична незавершеність; часто-густо це вкорочене прислів’я.
Наприклад: «як сніг на голову»; «вивести на чисту воду»; «лисячий хвіст», «вовчий рот», «собаку з’їв».

Крилаті вислови це – стійкі вирази, що мають певне літературне або історичне походження. Це переважно вислови визначних діячів, цитати з відомих творів, що завдяки своїй точності і виразності поширились і стали стилістемами: Hапитися шоломом з Дону великого (“Слово о полку Iгоpевiм”); Тiльки той ненавистi не знає, Хто цiлий вiк нiкого не любив (Леся Укpаїнка); Бути чи не бути? (В. Шекспір), Перейти Рубікон (Юлій Цезар).

Джерела:
Вікіпедія
subject.com.ua
pidruchniki.com
ycilka.net
ukrtvory.com.ua
slovopedia.org.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.