Тематика, зміст, образи народних балад


Балада (фр. ЬаІІасіе, від Прованс. ЬаМаг — танцювати) — жанр ліро-епічної

поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового

характеру з драматичним сюжетом.

 

 

Балади бувають:

  • Історичні
  • Міфологічні
  • Любовні
  • Трагедійні
  • Розбійницькі
  • Сімейно-побутові

Головні ознаки народної балади

  • жанр фольклору, віршований, ліро-епічний твір;
  • зосередження уваги на моральних проблемах;
  • напружений сюжет;
  • легендність та фантастичність;
  • драматична, часто несподівана розв’язка;
  • присутність оповідача;
  • використання діалогів і повторів;
  • невеликий обсяг.

Соціально-побутова баллада:

«Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси» — це соціально-побутова балада. В основі лежить моральний конфлікт свекрухи з невісткою, яка була до того залякана, що перетворилась на тополю. Мотив перетворення людей на рослини, тварин, птахів є дуже поширеним у баладах. У соціально-побутових баладах змальовуються стосунки між батьками й дітьми, братами й сестрами, розкриваються почуття кохання й ненависті.

Історичні балади:

Історичні балади — це балади на історичні теми. У них змальовується життя козака, смерть козака на полі бою («Да шумить чудо дібровонька»), розповідається про велике горе, яке приносить людям війна. «Що се в полі забіліло» — балада, в якій відтворено трагічне становище українців в турецькому полоні. Мати у Криму потрапляє в полон до своєї дочки, яка вже побусурманилась, ставши дружиною татарина. Дочка пропонує матері «панувати» разом із нею, але мати гордо відмовляється. Балада «Ой був в Січі старий козак» засуджує зрадництво Сави Чалого та схвалює справедливе покарання його козаками.


2 коментарі до “Тематика, зміст, образи народних балад”

Залишити коментар


вісім − три =