Людина має жити, а не існувати

твір про життя. жити чи існувати

Звичайно, людське життя та існування — не одне й те саме. На моє глибоке переконання, справді «жива» людина мусить відчувати, переживати й цінувати кожну хвилину, проведену в цьому світі.

Переконливим доказом на користь висунутої думки е те, що люди, чиє життя насичене різноманітними подіями, відчуттями та емоціями, не страждають від усіляких депресій, поганого настрою або відсутності щастя.

Варто згадати лише Роберта, головного героя роману Еріха Марії Ремарка «Три товариші». Війна завдала великої травми психіці Роберта. Він глибоко розчарувався у своїх колишніх ідеалах, тодішньому суспільстві й не бачив цінності в тому, за що колись воював. «Існування», де чоловік заливав свої трагедії алкоголем, змінилося на «життя», лише коли він зустрів кохану жінку.

Ще одним вагомим аргументом є те, що все більше людей сьогодні прагнуть до розвитку, самоствердження, реалізації. Саме це допомагає відчути справжнє життя на смак, без різниці, де саме ти знайшов себе: у міжособистісних стосунках, суспільному житті або праці за покликанням.

Наприклад, у мене та людей кола мого спілкування зараз на перший план висунута проблема пошуку себе, свого місця у світі та того, що наповнюватиме буденність, аби вона не перетворилася на існування, обмежене навчанням в університеті й банальними розвагами. Особисто мені цього мало. Я беру участь і в науковій роботі, і в соціальних молодіжних програмах, що пов’язані з майбутнім фахом.

Отже, розмірковуючи над таким важливим питанням, можемо дійти висновку, що «існувати» і «жити» — дві різні речі. Жити потрібно НАТХНЕННО. І самій лише людині вирішувати, чи наповнювати життя барвами, чи пасивно чекати невідомо-чого. Пам’ятаймо, що лише мертва риба пливе за течією.

Твір про життя та існування

Ключові слова:

• життя;

• існування;

• інертність;

• буденність;

• самоствердження;

• сенс життя.


Залишити коментар