Неповні речення — тема, яку неодмінно треба знати для того, щоб вдало скласти ЗНО. Ми підготували коротенький матеріал, в якому детально і по пунктах пояснено основні нюанси з теми. Добре розібравшись у них, можете сміло додавати ще кілька балів до своєї оцінки за тестування.
Неповними називають речення, в яких пропущено, тобто не представлено словом, один із структурно необхідних синтаксичних членів.
Те, що в реченні пропущено необхідний член, можна встановити з наявності членів, синтаксично залежних від пропущеного елемента.
Наприклад, розгляньмо речення: Я купив англійську книжку, а ти — німецьку.
Тут слово “німецьку” є означенням до пропущеного слова “книжка”, яке, в свою чергу, є додатком до пропущеного присудка “купив”. Отже, наявність означення “німецька” вказує на пропуск структурно необхідних членів і дає можливість відновити їх з контексту.
Від неповних слід відрізняти обірвані речення: Я купив англійську книгу, а ти…
На відміну від неповного речення, у цьому випадку думка лишилася незакінченою, структура речення незавершеною, встановити відсутні члени неможливо.
Неповне речення — це похідний варіант від повного. Але це не означає, що в тексті повний варіант завжди буде основним. Навпаки, дуже часто саме неповне речення вважається стилістичною нормою.
Наприклад, розгляньмо речення: Продавав Свирид не все, що мав приробленого (Г. Тютюнник)
Тут відновлення пропущеного підмета “Свирид” у підрядному реченні буде стилістичною помилкою.
Неповними можуть бути різні типи речень — як двоскладні, так і односкладні: По праву руку в шах-заде сидів його візир Соколлу, по ліву руку — імам і поет (П. Загребельний)
Наведене речення — неповне двоскладне з пропущеним присудком “сидів”.
Або ж таке речення: Бо тут треба було певної вже кваліфікації, а найголовніше — поважності (Остап Вишня). Воно є неповним односкладним безособовим із пропущеним головним членом “треба було”.
Тире в неповних реченнях
У таких випадках на місці пропущеного члена речення часто ставиться тире:
Суміжно десь в лісах жили будини, бобрів ловили в лісових озерах. На північ — неври, де тепер Полісся (Л. Костенко).
Неповні речення з пропущеними головними членами:
- підметом:
1. Чорний колір — колір зради, а червоний — то любов (Н. Лівицька-Холодна).
2. Збагне біла заздрість біль наших утрат і втішить в годину біди. А чорна — прийде, обійме, як брат, але порадіє завжди (А. Демиденко).
3. Знаєте, сонце вміє жити: ранком воно веселе, вдень — працьовите, увечері — задумливе, коли за обрій відходить (М. Хвильовий). - присудком:
1) Одні залюблені в старі листи. Ті — в музику. А ті — в руді томища (Б. Олійник).
2) Науці належить розум, а поезії — споконвіку душа (В. Шевчук). Неповні речення з пропущеним другорядним членом (одним чи кількома). - додатком:
1) Вода ласкава, солодка. П ’ю ще раз, убрівши по коліна (О. Довженко); - означенням:
По тім боці — моя доля, по сім боці — горе (Т. Шевченко); - обставиною:
На одній ниві пшениця, на другій
— жито (О. Гончар); - кількома членами:
1) Хто купляв собі Долю за гріш, а хто — і за мільйони.
Все залежить від людських зіниць:
в широких відіб’ється вся епоха,
у звужених — збіговисько дрібниць (3 Л. Костенко).
2) За все в житті ціна сповна. За кожну мить. За кожен подих (В. Крищенко).