Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений: власне висловлення

Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений: власне висловлення


Власне висловлення – важлива частина ЗНО. Його оцінюють великою кількістю балів, тому кожному із майбутніх абітурієнтів варто навчитися добре їх писати — дотримуючись структури, граматичних і пунктуаційних правил.


Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений

Я цілком згоден з думкою, що цінність часу пізнається аж тоді, коли він утрачений. Цей вислів, має дуже глибоку повчальну думку, проблематика якої є дуже актуальною в наш час.

Я часто питав себе: «Що таке час взагалі?». Матеріально його не існує, але він здатен на що завгодно: він, тобто час, може розлучити людей, подарувати життя, розбити серце та вилікувати душу. Один день не можна прожити двічі. Я вважаю, що найприємніше марнування часу – це проведення його з користю для себе й інших. Це – мій особистий принцип, котрий, я гадаю, не зміниться.

Цій проблематиці приділяв увагу видатний український письменник Григорій Квітка-Основ’яненко у своєму творі «Маруся». Коли Василь, повернувшись із заробітків, дізнався про трагічну смерть своєї коханої, він повністю віддався суму й печалі. В його голові дзвеніли думки, одна з яких змушувала його шкодувати про те, що він так мало часу провів зі своєю коханою Марусею. Я вважаю, що Григорій Квітка-Основ’яненко цим оповіданням хотів навчити читачів цінувати кожну мить, проведену з рідними чи коханою.

Мені б хотілося також навести приклад з власного життя. Цінувати час я навчився декілька років тому. Трагічний урок навчив не одного мене, а й усю мою родину. Мій дідусь усе своє життя працював викладачем фізичної культури в сільській школі. Він мав одну шкідливу звичку – обожнював палити. Стаж паління в нього був великий – тридцять років. Йому виповнилося всього 56 років, коли у нього було виявлено страшне захворювання – рак слизової оболонки. Кожен з нас розумів те, що дідусю залишилося недовго. День, коли він помер, став для мене найжахливішим. Уже згодом я зрозумів, як багато часу ми витрачали на непотрібне, коли можна було б подарувати його близьким.

Отже, час, хоча не матеріальна одиниця, але стрімко тече вперед,змінюючи все навкруги, навіть те, що не під силу змінити людині.

One thought on “Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений: власне висловлення

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.