"Камінний хрест" – стислий виклад твору

Стислий виклад твору “Камінний хрест” Василя Стефаника, та його художній аналіз.

Композиція твору:

  1. експозиція – розповідь про життя Івана Дідуха.
  2. зав’язка – гостина у Івана Дідуха.
  3. розвиток дій – розповідь Івана Дідуха про камінний хрест.
  4. кульмінація – Іван Дідух з дружиною збираються в дорогу, Іван танцює польку.
  5. розв’язка – Іван показує дружині камінний хрест

Читати повністю »

Стислий виклад твору Земля

Стилий переказ твору “Земля” допоможе скоріше осягнути матеріал, що пов’язаний із цим твором.

Тема твору: Трагедія братовбивства ,що  сталася в селянській родині Федорчуків.

Ідея:  Пошук причин братовбивства, як першогріха зла в світі.

Читати повністю »

Коротко Остап Вишня. «Моя автобіографія», «Сом»

Ілюстрація до твору Остапа Вишні "Сом"

Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) – український сатирик та гуморист, перекладач, журналіст. Увів у літературу жанр «усмішка».
«Мені нове життя усміхається. І я йому усміхаюсь! Через те й усмішка!» (Остап Вишня).

Читати повністю »

Володимир Винниченко “Момент” скорочено, біографія.

біографія Винниченка

Біографія Володимира Винниченка

В. Виниченко – видатний український прозаїк, драматург, художник, політичний діяч. Він є автором першого українського фантастичного роману «Сонячні машини», автором «малих форм», романів і драм. Почавши з реалізму, він згодом обирає імпресіоністичний стиль.
Читати повністю »

Василь Стефаник. «Камінний хрест»

Ілюстрація до твору Камінний хрест

Василь Семенович Стефаник – неперевершений майстер соціально-психологічної новели.
З ім’ям В. Стефаника в українську прозу входить така манера письма, яка характеризувалася пошуками в передачі найтонших, найскладніших почуттів душі людини. Письменник художньо осмислював певні боки психіки людини, з різних точок зору говорив кількома голосами – від себе, від імені інших персонажів твору.

Читати повністю »

Леся Українка. «Contra spem spero!», «Лісова пісня»

Ілюстрація до драми "Лісова пісня"

 

Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка) – українська письменниця, яка пи-сала у найрізноманітніших жанрах: ліриці, поезії, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала у фольклористиці (220 народних мелодій записано з її голосу) і брала активну участь в українському національному русі. Збагатила українську літературу новими темами, сюжетами, образами, жанрами.

Читати повністю »

Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків», «Intermezzo»

Портрет Михайла Коцюбинського

Михайло Михайлович Коцюбинський – видатний український письменник, найвизначніший майстер імпресіонізму в українській літературі початку XX ст., громадський діяч, голова Просвіти в Чернігові, один з організаторів Братства Тарасівців.

Читати повністю »

Іван Карпенко-Карий. “Мартин Боруля”

Твір Івана Карпенка-Карого "Мартин Боруля"

«Сцена – мій кумир, театр – священний храм для мене!»  (Іван Карпенко-Карий)
Справжнє прізвище – Іван Карпович Тобілевич.
Один із засновників театру корифеїв (1882 рік). Народився 29 вересня 1845 року в селі Арсенівці на Кіровоградщині. Помер 15 вересня 1907 року в Берліні. Похований у селищі Карлюжине, неподалік від хутора Надія.
Іван Франко писав: « …Він був одним з батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література».
Основні твори: «Бурлака», «Наймичка», «Мартин Боруля», «Розумний і дурень», «Сто тисяч», «Хазяїн», «Житейське море», «Сава Чалий», «Чумаки», «Безталанна»

Читати повністю »

Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Панас Мирний (літературний псевдонім Панаса Яковича Рудченка) – український письменник великого епічного таланту, драматург. Його названо корифеєм української прози. Літературу він розцінював як могутній засіб боротьби проти соціального гноблення (твори повинні активно втручатися в життя, викривати ворожі, підступні дії панівних класів, нести світлий ідеал майбутнього).

Читати повністю »

Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я». Стислий виклад та характеристика твору.

Ілюстрація до твору "Кайдашева сім'я"
Іван Семенович Нечуй-Левицький (справжнє прізвище – Левицький) – український прозаїк, перекладач. Він увійшов в історію української літератури як видатний майстер художньої прози.
За півстоліття творчої діяльності І. Нечуй-Левицький написав понад п’ятдесят ви-сокохудожніх романів, повістей, оповідань, п’єс, казок, нарисів, гуморесок, літератур-но-критичних статей.

Читати повністю »